2.2. Опис постановки задачі

Показник собівартості є головним результатом виробничої діяльності підприємства, а кінцевими показниками господарської діяльності підприємства є прибуток та дохід, вони характеризують ефект, отриманий в результаті виробничо-господарської діяльності підприємства. Оскільки приріст прибутку в промисловості відбувається приблизно на одну третину за рахунок зростання обсягу виробництва і на дві третини за рахунок зниження собівартості продукції, то саме собівартість, тобто шляхи її зниження, є основою вирішення великого кола проблем, пов'язаних з ефективною діяльністю підприємства.

Таким чином, коли посилюється конкурентна боротьба на внутрішньому і зовнішніх ринках збуту, зниження собівартості продукції в сукупності з податковими пільгами набуває особливо великого значення.

Варто зауважити, що в останні роки спостерігається тенденція до зростання собівартості продукції підприємств: збільшення вартості сировини, матеріалів, палива, електроенергії, обладнання, збільшення процентних ставок за користування кредитом, підвищення тарифів на транспортні послуги, збільшення витрат на рекламу, збільшується сума амортизаційних відрахувань, в тому числі через переоцінку основних фондів. Велику роль відіграє збільшення питомої ваги заробітної плати в структурі витрат в умовах лібералізації цін і соціальної напруженості, одночасно збільшуються витрати на соціальне та пенсійне страхування. Все це зумовлює наступний виток інфляції.

У зв'язку з цим зростає потреба у підвищенні якості внутрішнього фірмового управління собівартістю через планування, облік і пошук резервів зниження собівартості продукції[14].

Крім того, на основі рівня собівартості одиниці виробленої продукції встановлюється рівень цін, а для підприємства, яке бажає досягти стійкого положення на ринку, становлення ціни має ключове значення для ефективності обраної стратегії. Ціна є інструментом стимулювання попиту і одночасно представляє собою головний фактор довгострокової рентабельності.

Тут необхідно визначитись, яка собівартість береться в основу ціноутворення. В даному контексті можна впевнено сказати, що кожному підприємству  потрібні  два види  собівартості: повна - при нормальних умовах функціонування, маржинальна - в специфічних умовах діяльності. 

Щоб витримати гостру конкуренцію і завоювати довіру покупців підприємство повинно вигідно виділяться на фоні підприємств того ж типу. Добре відомо, що покупця цікавить якість продукції та її ціна: чим вище якість і нижча ціна, тим краще і вигідніше для покупця. Можливість зниження ціни досягається через досконале вивчення складу, порядку формування та резервів зниження саме показника собівартості.

Крім того, згідно чинного законодавства України базою оподаткування податком на додану вартість є вартість продажу товарів (робіт, послуг), визначена за вільними або регульованими цінами (тарифами). Розглядаючи економічну складову поняття ціни (за формулою), я дійшла висновку, що собівартість може як підвищити, так і зменшити податковий тягар на підприємство.

Таким чином, з вище сказаного, я визначила наскільки є важливим показник собівартості, його контролювання та визначення. Саме тому, основною задачею, я поставив розробку бази даних діяльності підприємства (в якій буде міститись більшість даних про саму фірму) з метою, можливості розрахунку показника собівартості, для подальшого його аналізу. Розробка автоматизованого робочого місця, є важливим етапом для діяльності підприємства, яка покликана покращити та автоматизувати розрахунок собівартості.