7). Рівновага споживача з кардиналістської позиції. Другий закон Госсена. В умовах кардиналістського підходу аналіз поведінки споживача визначається таким чином:

- його раціональна поведінка й прагнення до максимізації сукупної корисності;

- наявність системи переваг і точне уявлення про граничну корисність благ;

- бюджетне обмеження.

Рівновага споживача означає досягнення максимальної сукупної корисності, яка досягається за умови дотримання принципу рівної корисності.

Функція корисності максимізується у тому випадку, коли грошовий доход споживача розподіляється таким чином, що кожна грошова одиниця, яка витрачена на придбання будь-якого блага приносить однакову граничну корисність.

Це правило показує, що у стані рівноваги (максимум корисності при заданих смаках споживача, цінах та доходах) корисність, отримана від останньої грошової одиниці, витраченої на придбання будь – якого товару, однакова незалежно від того, на який товар вона витрачена. Цей висновок називають другим законом Госсена.

Споживач, який максимізує свою корисність, купуватиме товари таким чином, щоб їх граничні корисності у розрахунку на грошову одиницю ціни були рівні. Цей підхід називається еквімаржинальним принципом.

Коли споживач розподіляє свій бюджет згідно другого закону Госсена, тоді його покупки стають оптимальними. Такий стан називають рівновагою споживача.

Другий закон Госсена - закон вирівнювання граничних корисностей. Згідно з цим законом кожний учасник обміну прагне досягти максимуму вигоди, розподіляючи свої засоби між різними покупками. Він передбачає отримати однакове задоволення від кожної суми грошей, витраченої на кожний із товарів, який хоче придбати.

Щоб отримати максимум корисності, споживач так розподіляє кількість споживчих благ (наприклад, молока і хліба), щоб їхня гранична корисність дорівнювала одній і тій самій величині

Кожний учасник обмінної операції, розподіляючи свої засоби між різними покупками, намагається досягти максимуму вигоди. Закон єдності ціни випливає із закону заміни споживчих благ. Для покупців є певна межа ціни, вище за яку вони не стануть купувати товар. Для продавця є певна нижча межа ціни, яку він бажає отримати і нижче за яку не хоче опуститися.

На перетині інтересів продавців згідно з другим законом Госсена знаходиться ступінь, який відповідає поєднанню корисностей сторін однакової інтенсивності. Цей ступінь - ціна, яка відповідає однаковій корисності решти покупок.

8). Вибір споживача з ординалістських позицій. Теорія споживчого вибору передбачає те, що споживач, максимізуючи свої потреби в процесі купівлі та споживання товарів і послуг у певному їх сполученні поводиться раціонально. Тобто у цієї ситуації зустрічаємося з тим, що купуючи будь-які блага ми вибираємо те, що задовольняє наші потреби. У зв’язку з тим, що одні і ті ж потреби можуть задовольняти різні блага, тому потрібно розглянути поняття «вподобання споживача». Це поняття означає систему цінностей споживача щодо благ, це ранги, які він встановлює для альтернативних варіантів задоволення своїх потреб.

В основі цього вибору знаходяться такі чинники, як:

1. Бюджетне обмеження

2. Ціни

3. Споживчі передбачення

В цілому споживчий вибір передбачає на підставі вподобань, цін та доходів прийняття рішення споживачем з метою максимізації задоволення його потреб.

Споживчий вибір – це вибір, який максимізує функцію корисності раціонального споживача в умовах обмеженості ресурсів.