2.3 Міжнародний досвід розвитку ринку цінних паперів

Процес розвитку світового ринку цінних паперів упродовж останніх 30-40 років був динамічним. Характерними ознаками його розвитку було впровадження інноваційних технологій і фінансового інжинірингу, зростання обсягів обслуговування капіталу на фондових ринках, суттєве зростання їх масштабів, а також процеси регіонального об'єднання та кооперації, уніфікації за сферами діяльності. Водночас національні фондові ринки розвиваються несинхронно, а іноді й асиметрично, створюючи, з одного боку, потужні міжнародні фінансові центри, а з другого – обширні зони залежності і периферії. Значною мірою це проявляється між фондовими ринками розвинутих країн світу і країн, що розвиваються, на противагу країн з ринками, котрі перебувають на стадії становлення. Більшість таких країн фактично не бере участі у світових фінансово-інвестиційних процесах, не здійснює кореляцію і конструктивну взаємодію з іншими фондовими біржами, рівень їхньої підприємницько-інвестиційної активності низький.

Крім того, показники розвитку ринку цінних паперів країн, що розвиваються, та країн, які перебувають на стадії становлення, суттєво - в рази – поступаються показникам ринків розвинутих країн світу. Тому є необхідним дослідження цих процесів і пошук ефективних форм, методів та інструментів щодо інтеграції національних фондових ринків до світових фінансово-інвестиційних процесів.

Досвід провідних економічно розвинутих країн світу свідчить, що тільки сформовані соціально-ринкові інститути, а також прогресивне, повноцінне, гнучке і спроможне реагувати на глобальні виклики законодавче забезпечення (без «прогалин» і «винятків для окремих осіб») є необхідними засадами для сучасного регулювання фінансового сектору. Завдяки цьому фондовий ринок розвиватиметься і позитивно впливатиме на економіку в цілому.⁴⁴

Дослідженнями інвестиційних процесів у світі доведено, що розвинуті країни мають найбільші та найсучасніші фондові ринки як за обсягом капіталізації, так і за кількістю учасників, їм притаманна висока якість інфраструктури і прозорість державного регулювання. Це результат системного розвитку фондового ринку упродовж століть, удосконалення їхнього інструментарію разом із процесами реформування ринкової і соціальної систем у цих країнах, провідним елементом яких є ринок цінних паперів.

На початку ХХІ століття близько половини всього світового фондово- го ринку припадає на США, приблизно 13% – на Японію, а в цілому на п’ять країн (США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція) – при- близно 75%. На початку 1970-х років лише частка США становила понад 60%. У 1980-ті роки вона зменшилась у зв’язку зі зростанням питомої ваги Японії, а з кінця 1980-х років знову відбулося збільшення частки США, насамперед за рахунок зростання ринку акцій. У 2000-х роках у структурі капіталізації світового фондового ринку суттєво зросла частка країн, що розвиваються (див. таблицю 2.6).

Найбільш узагальненим показником масштабів глобалізації фондового ринку є капіталізація ринку акцій – їхня сукупна курсова вартість.

Таблиця 2.6