9. Фізіологія вищої нервової діяльності

Іван Петрович Павлов (1849, Рязань — 1936, Ленінград) - російський фізіолог, творець матеріалістичного вчення про вищу нервову діяльність, найбільшої фізіологічної школи сучасності, нових підходів і методів фізіологічних досліджень, академік АН СРСР 1925, академік Петербурзької АН 1907, академік РАН 1917. Автор класичних праць з фізіології кровообігу і травлення (Нобелівська премія, 1904).

Ввів в практику експеримент, що дозволяє вивчати діяльність практично здорового організму. За допомогою розробленого ним методу умовних рефлексів встановив, що в основі психічної діяльності лежать фізіологічні процеси, що відбуваються в корі головного мозку.

Дослідження Павловим фізіології вищої нервової діяльності (2-ої сигнальної системи, типів нервової системи, локалізації функцій, системності роботи великих півкуль та ін.) зробили великий вплив на розвиток фізіології, медицини, психології і педагогіки. У 20-30-х рр. неодноразово виступав (у листах до керівництва країни) проти свавілля, насильства і пригнічення свободи думки.

10. Медицина

У 1929 році англійський мікробіолог А. Флемінг (1881-1955) встановив, що один з видів пліснявих грибків виділяє антибактеріальну речовину - пеніцилін, який став першим ефективним антибіотиком. У широку медичну практику пеніцилін увійшов у 1943-1944 рр., головним чином завдяки роботам Х. Флорі і Е. Чейна у Великобританії і США, а також і З.В. Єрмольєвої в СРСР. Пеніцилін істотно змінив усю медичну практику - більшість до цього невиліковні хвороби стали виліковні, а неможливі хірургічні операції - можливі.

3 грудня 1967 року в Кейптауне (ЮАР) в госпіталі «Хроте Схюр» професор Крістіан Барнард провів першу у світі успішну операцію з пересадки людського серця. Пацієнт Барнарда - 56-річний Луї Вакшанскі - після операції прожив 18 діб. Хворому було пересаджено серце донора-жінки - 25-річної Деніз Дарваль, загиблої в автомобільній катастрофі.

23 лютого 1997 року сталася світова сенсація: народилася симпатична овечка Доллі, перший ссавець, що з'явився на світ методом клонування. Англійський ембріолог і генетик Йєн Уілмат, використавши клітину вимені шестирічної вівці, створив її клон-близнючку, генетично абсолютно їй ідентичну.

У питанні клонування людини нині існує як технічна, так і велика етична проблеми. В багатьох країнах використання цієї технології стосовно людини офіційно заборонене і переслідується згідно з законом (США, Франція, Німеччина, Японія), причому у Франції, наприклад, за експерименти по клонуванню людини передбачено ув'язнення строком до 20 років. Це, проте, не унеможливлює остаточно її використання в майбутньому, після детального вивчення молекулярних механізмів взаємодії цитоплазми ооцита-реципієнта і ядра соматичної клітини-донора, а також вдосконалення самої техніки клонування тварин. Зокрема, в Англії вже дозволено проведення експериментів по клонуванню з використанням ембріональних клітин людини. В той же час потрібно пам'ятати, що залишається одне ясне і принципове обмеження, пов'язане з клонуванням людини: інтелект людини клонувати не можна.