- •1. Поняття та класифікація фінансів. Відмінності між публічними та приватними фінансами.
- •2. Фінансова діяльність держави та органів місцевого само¬врядування: поняття, мета та правові основи.
- •3. Методи використання грошових ресурсів пов'язані з витрачанням грошових фондів і підрозділяються:
- •4. Принципи фінансової діяльності.
- •7. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності.
- •8. Фінансова система України: поняття та структура.
- •10. Місце фінансового права в національній системі права.
- •11. Наука фінансового права.
- •12. Конституційні основи фінансового права.
- •13. Джерела фінансового права.
- •14. Фінансово-правові норми: поняття, структура та види.
- •15. Фінансово-правові відносини, їх зміст та особливості.
- •17. Фінансове правопорушення: поняття та класифікація.
- •18. Фінансова-правова відповідальність.
- •19. Поняття та класифікація фінансового контролю.
- •7. Верховна Рада України розглядає річний звіту про виконання закону про Державний бюджет України – за поданням Кабінету Міністрів України.
- •23. Основні завдання та повноваження Державної фінансової інспекції України.
- •1) Виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із:
- •26. Бюджетне право як підгалузь фінансового права.
- •27. Бюджетні правовідносини, їх суб’єкти та особливості.
- •28. Бюджетна система України та її структура. Зведений бюджет України та його використання.
- •31. Бюджетні повноваження держави та органів місцевого са¬моврядування.
- •33. Правове регулювання розподілу доходів між бюджетами.
- •34. Правові засади розподілу видатків між бюджетами.
- •35. Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійс¬нення запозичень.
- •39. Основні напрямки бюджетної політики, порядок їх прий¬няття та їх роль у формуванні бюджету.
- •1) Пояснювальна записка до проекту закону про Державний бюджет України, яка повинна містити:
- •47. Звіт про виконання бюджету.
- •48. Порушення бюджетного законодавства та засоби впливу за Бюджетним кодексом.
- •49. Поняття, система та правові засади публічних доходів.
- •50. Податкове право та податкові правовідносини.
- •51. Податки у системі обов’язкових платежів, їх особливості та функції.
- •57. Правові засади та порядок відшкодування податку на до¬дану вартість.
- •18) Інші доходи.
- •4) У розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної пунктом 1, - для такого платника податку, який є:
- •62. Ресурсні платежі.
- •65. Місцеві податки та збори.
- •66. Адміністрування податків: поняття та загальна характе¬ристика.
- •67. Правове регулювання обліку платників податків — фізич¬них та юридичних осіб.
- •70. Засоби забезпечення виконання податкового зобов’язання платників податків.
- •71. Поняття державних і місцевих видатків.
- •74. Правові засади загальнообов’язкового державного соціаль¬ного страхування.
- •75. Державний та муніципальний кредит. Правове регулю¬вання державного боргу.
- •82. Правові гарантії захисту інтересів власників банківських рахунків.
- •83. Правові засади банківського контролю та нагляду.
- •84. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком України за порушення комерційними банками вимог банківського законодавства.
- •87. Безготівкові розрахунки у фінансово-правових відно¬синах.
- •88. Поняття, правові засади та принципи валютного регулю¬вання.
- •1) Вивезення, переказування та пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком:
- •89. Валютний контроль: поняття, мета, правове регулювання.
- •90. Суб’єкти валютного контролю та їх контрольні повнова¬ження.
47. Звіт про виконання бюджету.
Четвертою, завершальною стадією бюджетного процесу є підготовка, розгляд і затвердження звітів про виконання державного та місцевих бюджетів. Так, відповідно до ст. 58 Бюджетного кодексу, зведення, складання і подання звітності про виконання Державного бюджету України здійснює Державне казначейство України. Розпорядники бюджетних коштів, відповідно до єдиної методики звітності, складають і подають детальні звіти, що містять бухгалтерські баланси, дані про виконання кошторисів, результати діяльності та іншу інформацію за формами, встановленими законодавством України. Таку звітність складають щомісяця, щоквартально і щорічно. Наприклад, місячну звітність про виконання Державного бюджету України Державне казначейство подає Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніш як 15 числа місяця, наступного за звітним.
Кабінет Міністрів України подає річний звіт Верховній Раді України не пізніш як 1 травня року, наступного за звітним. Він містить:
1) звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України;
2) звіт про виконання Державного бюджету України;
3) звіт про рух грошових коштів;
4) інформацію про виконання захищених статей видатків Державного бюджету України;
5) звіт про бюджетну заборгованість;
6) звіт про використання коштів із резервного фонду Кабінету Міністрів України;
7) інформацію про стан державного боргу;
8) звіт про кредити та операції, що стосуються державних гарантійних зобов’язань;
9) зведені показники звітів про виконання бюджетів;
10) інформацію про виконання місцевих бюджетів;
11) іншу інформацію, визнану Кабінетом Міністрів України необхідною для пояснення звіту.
Звіт Кабінету Міністрів аналізує Рахункова палата. У процесі такого аналізу використовують звітні та інформаційно-аналітичні дані Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Державної податкової адміністрації, Державної митної служби, Державного комітету статистики, Фонду державного майна, Національного банку України.
За результатами такого аналізує складають висновок щодо використання коштів державного бюджету. Зокрема, зазначають, чи забезпечило економічне зростання у поточному році передумови для уточнення планових параметрів державного бюджету; чи збільшується (зменшується) річний обсяг ресурсів і витрат державного бюджету; який загальний обсяг фінансових ресурсів державного бюджету (в тому числі якими є залишок бюджетних коштів на початок року, доходи, надходження коштів від повернення кредитів, надходження для фінансування державного бюджету); якими є витрати державного бюджету (в тому числі видатки, надання кредитів, погашення державного боргу); якою є сума залишку коштів, чи збільшилася (зменшилася) вона з початку року. Обов’язково зазначають проблеми, які залишилися неподоланими (наприклад, щодо обсягів невідшкодованих сум податку на додану вартість; забезпечення головними розпорядниками бюджетних коштів розподілу отриманих асигнувань, наслідком чого стало нездійснення запланованих видатків за окремими бюджетними програмами; нарощування простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, що залучені державою або під державні гарантії, та ін.). Резюмують, чи здійснив уряд усі необхідні заходи для належного виконання бюджету (див., наприклад, Висновок щодо виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2007 p., затверджений постановою колегії Рахункової палати від 28.08.2007 р.№21-4).
Після цього звіти з відповідними висновками передають до Верховної Ради України, яка розглядає їх і приймає певні рішення.
