2.2.Анкетування в інтернеті

Як відомо, застосування сучасних інформаційних технологій дозволяє значно підвищити ефективність процесу анкетування. Тому при створенні системи моніторингу якості освітніх послуг, що надаються Пензенським державним університетом, було прийнято рішення про автоматизацію процесу анкетування засобами корпоративної комп'ютерної мережі. При цьому вимоги, пропоновані до системі електронного анкетування, були сформульовані в наступному вигляді.

Інформаційні ресурси системи електронного анкетування повинні бути доступні на всій території університету, надавати можливість проведення електронного анкетування та перегляду результатів у режимі віддаленого доступу. Система повинна забезпечувати динамічне управління доступом до ресурсів системи, безліччю одночасно реалізуються процесів редагування анкет, електронного анкетування, оперативного та інтелектуального аналізу даних. В системі анкетування повинно бути передбачено розширення її функціональних можливостей при експлуатації.

В якості мови програмування вибрана мова Java, який відрізняється відкритістю, наявністю великої кількості вільно розповсюджуваних бібліотек і можливістю перенесення коду системи на різні платформи.

Вибір між дво- і триланкову архитектурами побудови системи проводився на основі аналізу продуктивності комп'ютерів і навантаження на мережу передачі даних, а також передбачуваного навантаження на систему в цілому. У результаті аналізу обрана технологія «тонкого клієнта», що дозволило перенести обчислювальну навантаження на серверну частину системи і мінімізувати вимоги, пропоновані до комп'ютерів клієнтів мережі.

Крім того, застосування триланкової архітектури з виділенням сервера додатків і сервера БД дозволило варіювати навантаження на функціональні частини системи.[15;c.27]

Однією з основних вирішуваних завдань проектування системи є вибір і реалізація методики аналізу даних анкетування. Проектування БД здійснено з урахуванням вимог до постійності і атомарности доступу до інформації (On-Line Transaction Processing, OLTP), проведенню оперативної аналітичної обробки даних (On-Line Analytical Processing, OLAP).

Ці суперечливі вимоги були виконані за рахунок введення до складу системи електронного анкетування реляційної операційної БД і реляційного сховища даних. Проектування сховища даних виконано на основі вимірів і фактів багатовимірної моделі даних, що реєструються в БД.

При проведенні анкетування системний аналітик, як правило, має справу з трьома типами шкал: номінальними, порядковими і інтервальними. Для оцінки ступеня задоволеності споживачів якістю надаваних послуг було прийнято, що в системі допустимі шкали з дискретним кількістю міток (значень). Кількість міток для всіх типів шкал непостійно і може варіюватися в межах однієї анкети, яку пропонується використовувати як основну при проведенні дослідження.

Анкета складається з безлічі питань, пов'язаних з основною задачею проведеного дослідження. Частина запитань анкети може носити інформаційний характер і використовуватися для розділення респондентів на групи.

До таких питань належать: стать, вік, курс, на якому навчається студент, вчений ступінь викладача і т.д. Питання даного типу носять закритий характер і можуть бути використані в якості вимірювань при побудові багатовимірної моделі даних на основі анкети. В якості фактів можуть бути використані результати відповідей респондентів на питання, що відображають безпосереднє відношення опитуваних до досліджуваної проблеми.

Використання багатовимірного сховища даних дозволяє застосовувати OLAP-аналіз до зібраної інформації, агрегувати і порівнювати результати анкетування, при цьому необхідно враховувати властивості використовуваних порядкових шкал.[2;c.37]