Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
В.Г.Кремень, Філософія 11 клас.rtf
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
149 Мб
Скачать
☆

Тема 1

Інтерпретуючи думку Дж. Бруно, можна сказати, що буття є тим, чим воно може бути, але не завжди тим, чим воно є.

Отже, проблема буття була, є і буде вічною таїною, розкрити яку завжди прагнутиме допитливий людський розум.

§ 2. Буття як реальність. Філософське розуміння категорії «буття»

Розподіл буття на типи, види реальності має важливий світоглядний і теоретичний зміст. У філософії І. Канта реальність ділиться на реальну (трансцендентальну) і надреальну, поза- досвідну (трансцендентну); у релігійній філософії — на реальність творчу (Бог) і природну (створену). У сучасній філософії неопози­тивіст К. ІІоппер ділить буття на три рівні: матеріальне буття поза нами; світ психіки як суб’єктивне буття; світ об’єктивного духу, тобто надособистісна свідомість, або духовна енергія. Загалом буття дійсно передбачає ці три рівні (хоча, можливо, ними не обме­жується).

Наш досвід має справу лише з визначеним буттям, з його конкрет­ними процесами: механічними, фізичними, хімічними, геологічними, біологічними, соціальними. Оскільки в їх рамках здійснюється диференціація на нескінченну множину більш конкретних форм, то впевнено можна говорити про об’єктивну матеріальну реаль­ність.

Однак не все існуюче є матеріальним або являє собою елемен­тарні психічні прояви, які можуть бути пояснені на рівні фізіології. Духовна реальність — не менша реальність, аніж природа поза нами. Духовність у вигляді мислення породжує кожний акт інтелектуаль­ної діяльності. Людська думка реальна, але ця реальність духовна-, усім явищам свідомості притаманний буттєвий смисл, оскільки думка, ідея, слово існують, діють, спонукають.

З ГЛИБИНИ СТОЛІТЬ

42

Одного разу філософ Фалес, ідучи і дивлячись за звичаєм на зірки, не помітив яму і впав у неї.

З нього почали кепкувати: «Як ти можеш, муд- рецю, пізнати те, що відбувається на небі, якщо не бачиш навіть того, що в тебе під ногами?»

Великий німецький мислитель Г. В. Ф. Гегель зазначив, що філо- софи сміються над тими, хто не може впасти в яму, оскільки во- ни завжди в ній знаходяться і не можуть подивитися вгору.

ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ: БУТТЯ, МАТЕРІЯ

Художній образ, музичний звук, філософська ідея — це реальність чи мі? Реальність, але реальність духовна. Наприклад, кожний міф і кожна казка мають не тільки розважальний характер, а й певний іа< мний зміст. Як продукт людської фантазії і форма творчості — це справжня духовна реальність в її образно-символічному вираженні. Нона с міфологічною легендарною реальністю, що має свою смислову організацію і становить соціально-психологічну потребу для людей, икі її створили.

Буття містить реальне, яке є тепер, нескінченні можливості майбутнього й нескінченні сліди минулого. Вихідним пунктом розгляду буття в його історії є культура — сфера теоретично й практично засвоєної природи і світу духовної реальності.

І Іроблема буття, реальності чого-небудь — це фундаментальна світоглядна й теоретична проблема. Людина звикла вважати реаль­ним те, що вписується в сьогоднішню наукову картину світу. Тому природне не потрібно переоцінювати, а «надприродне» — відповід­но недооцінювати. Зокрема, звертаючись до художнього світу, ми бачимо, що він є реальністю особливою, несумісною з природно- науковим буттям. Фізика, наприклад, не може пояснити природу прекрасного; вона не фізична, а естетична, суб’єктно-об’єктна, олюднена реальність. Захоплення — це реальність? Тільки мова музики, фарб, майстерність художнього слова, а не раціонально- аналітичні поняття фізики, здатні передати цей стан.

Завдяки цьому художній метод — один із найважливіших і глибо­ких методів пізнання, зокрема, доказу буття інших видів реальності.

  1. іудь-який експеримент ніколи не може довести небуття того чи іншого явища. Можна лише стверджувати, що це явище на сьогодні ще не виявлене. Ми знаємо лише незначну частину безкінченого світу. Достовірність наших знань поширюється лише на відносно

  2. рості явища.

43