- •§ 1. Від історії філософії до загальної філософії
- •9 Мудрість
- •§ 3. Завдання, особливості та структура курсу «Філософія»
- •§ 4. Предмет філософії, її' функції та призначення
- •Тема 1 філософське розуміння світу: буття, матерія Поняття матерії, руху, атому являють собою лише символи, з яких сучасні люди конструюють власний світ. О. Шпенглер
- •§ 1. Учення про буття
- •Тема 1
- •Тема 1
- •§ 2. Буття як реальність. Філософське розуміння категорії «буття»
- •Тема 1
- •§ 3. Об’єктивне буття і буття людини
- •Тема 1
- •§ 4. Єдність і різноманітність світу
- •§ 5. Матерія, рух, простір і час
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 2 людина та її буття у світі у житті немає іншого смислу, окрім того, який людина сама надає, розкриваючи свої сили, живучи творчо й продуктивно. Е. Фромм
- •§ 1. Загальне розуміння людини
- •§ 2. Багатовимірність людини
- •§ 3. Людина і суспільство
- •Тема 2
- •§ 4. Людина і людство
- •§ 5. Поняття «людина» — «індивід» — «індивідуальність» — «особистість» та їх співвідношення
- •Тема 2
- •§ 6. Основні цінності людського буття
- •Тема 2
- •§ 7. Особистість, її'основні ознаки і взаємозв’язок із суспільством
- •§ 8. Роль особистості в історичному процесі
- •Тема 2
- •§ 1. Душа та її розуміння
- •§ 2. Поняття і структура свідомості
- •§ 3. Походження і сутність свідомості
- •§ 4. Свідомість, мова, розум
- •§ 5. Свідомість і сфера несвідомого
- •§ 6. Суспільна свідомість та її структура
- •§ 7. Світогляд, ідеологія і суспільна психологія
- •Тема 4
- •§ 1. Сутність пізнання
- •§ 2. Пізнання як ставлення людини до світу
- •§ 3. Види пізнання
- •Тема 4
- •§ 4. Знання і віра
- •§ 5. Об’єкт і суб’єкт пізнання
- •§ 6. Чуттєве і раціональне пізнання та їх форми
- •X. Мейденс. Древо пізнання добра і зла. 2003 р.
- •§ 7. Проблема істини у філософи
- •§ 9. Співвідношення емпіричного і теоретичного знання
- •§ 10. Форми і методи наукового пізнання
- •§ 1. Предмет соціальної філософи
- •Тема 5
- •§ 2. Закономірне, стихійне і випадкове в соціальній історії
- •Тема 5
- •§ 3. Об’єктивне та суб’єктивне в соціально-історичному процесі
- •§ 4, Суспільство та його соціальна структура
- •§ 5. Нації, національності та народи в системі суспільства та суспільних відносин
- •§ 6. Сім’я і суспільство
- •§ 7. Демографічні проблеми сучасного суспільства
- •Тема 5
- •Тема 6 філософія економіки
- •§ 1. Філософсько-економічне мислення
- •Тема 6
- •§ 2. Праця та її філософське розуміння
- •Тема 6
- •§ 3. Людина у сфері економічних відносин
- •§ 4. Поняття «власність»
- •Тема 6
- •§ 5. Морально-етичні проблеми економіки
- •Тема 6
- •§ 6. Економічний розвиток і технічний прогрес, їх наслідки
- •Тема 6
- •§ 7. Проблеми екології
- •§ 8. Держава та її вплив на економіку
- •Тема 7 філософія політики Політика — це в кінцевому результаті форма, у якій здійснюється історія однієї нації в оточенні множини інших. О. Шпєнглер
- •§ 1. Держава та її осмислення філософською думкою
- •Тема 7
- •§ 2. Суть держави
- •Тема 7
- •§ 3. Ідея права: право влади та влада права
- •Тема 7
- •§ 4, Поняття «політична влада»
- •Тема 7
- •Тема 7
- •§ 5. Влада і мораль
- •Тема 7
- •§ 6. Демократія і тоталітаризм
- •§ 7. Ідея соціальної справедливості
- •Тема 8 духовне життя суспільства. Філософія культури Кожна культура обумовлена економічним життям в його стійкій формі. О. Шпенглер
- •§ 1. Духовне життя і суспільна свідомість
- •§ 2. Політична свідомість і політична культура
- •§ 3. Правова і моральна свідомість
- •§ 4. Поняття «культура» і «цивілізація»
- •§ 5. Взаємозв’язок культури і цивілізації
- •§ 6. Національні культури та культура загальнолюдська
- •Тема 8
- •; Елементи національної культури
- •Тема 8
- •§ 7. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9 філософія освіти Якщо хочемо виміряти небо, землю і моря, повинні насамперед виміряти себе. Г. Сковорода
- •§ 1. Поняття «освіта»
- •§ 2. Роль освіти в житті людини й суспільства
- •Тема 9
- •§ 3. Філософія освіти: її зміст і значення
- •Тема 9
- •§ 4. Освіта впродовж життя
- •Тема 9
- •§ 5. Суспільство знань
- •Тема 9
- •§ 6. Освіта і сталий розвиток
- •Тема 9
- •Духовне життя суспільства. Філософія культури
- •Філософія
Інтерпретуючи
думку Дж.
Бруно,
можна сказати, що буття є тим, чим воно
може бути, але не завжди тим, чим воно
є.
Отже,
проблема буття була, є і буде вічною
таїною, розкрити яку завжди прагнутиме
допитливий людський розум.
Розподіл
буття на типи, види реальності має
важливий світоглядний і теоретичний
зміст. У філософії І.
Канта
реальність ділиться на реальну
(трансцендентальну) і надреальну, поза-
досвідну
(трансцендентну); у релігійній філософії
— на реальність творчу
(Бог) і природну
(створену). У сучасній філософії
неопозитивіст К.
ІІоппер
ділить буття на три рівні: матеріальне
буття поза нами; світ психіки як
суб’єктивне буття; світ об’єктивного
духу, тобто надособистісна свідомість,
або духовна енергія.
Загалом буття дійсно передбачає ці три
рівні (хоча, можливо, ними не обмежується).
Наш
досвід має справу лише з визначеним
буттям, з його конкретними процесами:
механічними, фізичними, хімічними,
геологічними, біологічними, соціальними.
Оскільки в їх рамках здійснюється
диференціація на нескінченну множину
більш конкретних форм, то впевнено
можна говорити про об’єктивну
матеріальну реальність.
Однак
не все існуюче є матеріальним або являє
собою елементарні психічні прояви,
які можуть бути пояснені на рівні
фізіології. Духовна
реальність
— не менша реальність, аніж природа
поза нами. Духовність у вигляді мислення
породжує кожний акт інтелектуальної
діяльності. Людська
думка реальна, але ця реальність
духовна-, усім явищам свідомості
притаманний буттєвий смисл, оскільки
думка, ідея, слово існують, діють,
спонукають.
З
ГЛИБИНИ СТОЛІТЬ
42
Одного
разу філософ Фалес, ідучи і дивлячись
за
звичаєм
на зірки, не помітив яму і впав у неї.
З нього
почали кепкувати: «Як ти можеш, муд-
рецю,
пізнати те, що відбувається на небі,
якщо
не
бачиш навіть того, що в тебе під ногами?»
Великий
німецький мислитель Г. В. Ф. Гегель
зазначив, що філо-
софи
сміються над тими, хто не може впасти
в яму, оскільки во-
ни
завжди в ній знаходяться і не можуть
подивитися вгору.Тема 1
§ 2. Буття як реальність. Філософське розуміння категорії «буття»
ФІЛОСОФСЬКЕ
РОЗУМІННЯ СВІТУ: БУТТЯ, МАТЕРІЯ
Художній
образ, музичний звук, філософська ідея
— це реальність чи мі? Реальність, але
реальність духовна. Наприклад, кожний
міф і кожна казка мають не тільки
розважальний характер, а й певний іа<
мний зміст. Як продукт людської фантазії
і форма творчості — це справжня духовна
реальність в її образно-символічному
вираженні. Нона с міфологічною легендарною
реальністю, що має свою смислову
організацію і становить соціально-психологічну
потребу для людей, икі її створили.
Буття
містить реальне, яке є тепер, нескінченні
можливості майбутнього й нескінченні
сліди минулого. Вихідним пунктом
розгляду буття в його історії є культура
—
сфера теоретично й практично засвоєної
природи і світу духовної реальності.
І
Іроблема буття, реальності чого-небудь
— це фундаментальна світоглядна й
теоретична проблема. Людина звикла
вважати реальним те, що вписується
в сьогоднішню наукову картину світу.
Тому природне не потрібно переоцінювати,
а «надприродне» — відповідно
недооцінювати. Зокрема, звертаючись
до художнього світу, ми бачимо, що він
є реальністю особливою, несумісною з
природно- науковим буттям. Фізика,
наприклад, не може пояснити природу
прекрасного; вона не фізична, а естетична,
суб’єктно-об’єктна, олюднена реальність.
Захоплення — це реальність? Тільки
мова музики, фарб, майстерність художнього
слова, а не раціонально- аналітичні
поняття фізики, здатні передати цей
стан.
Завдяки
цьому художній метод — один із
найважливіших і глибоких методів
пізнання, зокрема, доказу буття інших
видів реальності.
іудь-який
експеримент ніколи не може довести
небуття
того чи іншого явища. Можна лише
стверджувати, що це явище на сьогодні
ще не виявлене. Ми знаємо лише незначну
частину безкінченого світу. Достовірність
наших знань поширюється лише на відносно
рості
явища.
43
