- •1 Факторы розміщення виробництва
- •2. Поясніть механізм бюджетного регулювання.
- •8 Тисяч родовищ
- •3 349 Родовищ освоєно промисловістю
- •4 Вугільна промисловість України
- •5. Які відмінності між екстенсивним та інтенсивним шляхами розвитку економіки?
- •6. Україна в системі міжнародного поділу праці.
- •7. Сучасний адміністративний поділ території України
- •8. Поняття демографічної кризи, чинники та наслідки.
- •9. Чорна металургія України.
- •10. Тваринницький комплекс України
- •11. Рейтинг соціально-економічного розвитку регіонів
- •12. Чисельність населення, природний приріст, смертність, народжуваність
- •13. Депопуляція населення
- •14. Нафтова промисловість України
- •15. Економічний район
- •16. Яким чином здійснюється державна регіональна політика?
- •17. Розміщення та використання нерудних корисних копалин
- •18.Сутність понять "регіональна економіка", "територіальний поділ праці
- •19. Густота розселення населення. Міське, сільське населення
- •20. Загальна характеристика металургійного комплексу України, територіальна структура
- •21. Проблеми землекористування в Україні
- •22. Назвіть головні недоліки сучасної бюджетної системи
- •23. Електроенергетика України
- •24. Поняття „трудові ресурси”, „економічно активне населення", „робоча сила".
- •25. Характеристика і особливості поширення в Україні основних видів горючих корисних копалин
- •26. Експортно-імпортні операції України
- •27. Предмет і об'єкти дослідження регіональної економіки
- •29. Кольорова металургія України
- •30. Рейтинг регіонів України за рівнем розвитку.
- •31. Відмінності соціально-економічного розвитку регіонів України.
- •32. Водні ресурси України: оцінка і аналіз сучасних проблем.
- •33. Газова промисловість України, її структура і регіональний розвиток.
- •34. Поняття територіального поділу праці.
- •35. Національний склад населення України.
- •36. Легка промисловість України.
- •37. Монофункціональні міста
- •38. Агломерації.
- •39. Характеристика лісистості України та її регіональних особливостей
- •40. Регіональна політика щодо реформування міжбюджетних відносин
- •41. Основні види природних ресурсів
- •4. Лісові ресурси
- •5. Рекреаційні ресурси
- •42. Харчова промисловість України
- •43. Назвіть основні варіанти розв’язання проблеми нерівномірності розвитку регіонів
- •44. „Рекреація” і „рекреаційні ресурси”. Туристично-рекреаційний комплекс України.
- •45. Лісовиробничий комплекс України, розміщення і регіональна структура.
- •46. Рослинництво України.
- •47. Проблеми землекористування в Україні
- •48. Машинобудування України
- •49. Роль місцевих органів влади у регіональному розвитку.
- •50. Біологічні ресурси
- •51. Сутнісні характеристики апк
- •52. Назвіть основні варіанти розв’язання проблеми нерівномірності розвитку регіонів.
- •53. Роль, особливості, сировинна база хімічного комплексу України.
- •54. Зовнішньоекономічні зв’язки України.
- •55. Соціально-економічні проблеми регіонів України.
- •56. Будівельний комплекс України
- •57. Особливості структури зовнішньоторгового балансу України
- •58. Загальна характеристика транспортного комплексу України.
- •59. Мультимодальні перевезення
- •60. Депресивні території: сутність, ознаки
6. Україна в системі міжнародного поділу праці.
У міжнародному поділі праці є певні суперечності. Йдеться про надмірну спеціалізацію країни на виробництві кількох видів продукції, оскільки це ставить її господарство в залежність від коливань кон'юнктури світового ринку, а також збіднює галузеву структуру господарства. Окремі держави обирають галузі спеціалізації, сподіваючись на одержання певної вигоди. Справді, деякі галузі, що використовують дешеву природну сировину, дають країні значні прибутки, хоча часто засновані на важкій фізичній праці і слабко пов'язані з іншими галузями економіки. Інша справа, галузі обробної промисловості, в тому числі машинобудування. Вони тісно переплітаються з іншими галузями економіки країни, оскільки засновані на розвиненому господарстві і є потужним фактором розвитку всього господарства. На розвиток міжнародного поділу праці впливають географічні фактори, нерівномірність поділу природних ресурсів на земній кулі, в тому числі рослинного і тваринного світу, а також відмінності у кліматі та умовах для розвитку сільського господарства тощо.
7. Сучасний адміністративний поділ території України
Україна (укр. Україна) - унітарна держава, адміністративно-територіальними одиницями першого рівня якого є 24 області, 1 автономна республіка (АР Крим [1]) і 2 міста, що мають спеціальний статус: Київ і Севастополь [1].
Області та автономна республіка розділені на 490 районів і 176 міст обласного і республіканського (автономної республіки) підпорядкування (адміністративно-територіальні одиниці другого, базового рівня). Третій, первинний рівень адміністративно-територіальних одиниць утворюють сільські, селищні та міські ради. Великі міста України розділені на міські райони.
На даний момент в системі адміністративно-територіального устрою України представлені:
Перший рівень:
- Області
- Автономна республіка
- Міста зі спеціальним статусом
Другий (базовий) рівень:
- Райони
- Міста обласного підпорядкування та міста республіканського підпорядкування
Третій (первинний) рівень:
- Міста районного значення, багато з яких підпорядковані міським радам (укр. Міська рада) міст обласного значення
- Селища міського типу
- Селища
- Села (укр. Село)
Райони в містах (укр. Міський район) є територіальними одиницями, що не формують власних органів управління.
Адміністративно-територіальний поділ регіонів України являє собою другий (базовий) рівень адміністративного поділу. Він представлений районами (укр. Район), містами обласного підпорядкування і автономної республіки.
8. Поняття демографічної кризи, чинники та наслідки.
Основною причиною загострення демографічної кризи в Україні є зниження до критичного рівня народжуваності. Сучасний її стан такий, що забезпечується лише половина потрібного для відтворення населення. На сьогодні Україна вже перетнула межу зниження народжуваності, за якою відбувається незворотнє руйнування демографічного потенціалу, що призвело до втрати умов для відновлення чисельності населення на початок 90-х років XX ст. Процес зниження народжуваності у сучасних умовах має глобальний характер і зумовлений низкою економічних, соціальних, біологічних причин. Глобальна тенденція зниження народжуваності посилилася в Україні у 90 роках минулого століття у зв'язку з економічною кризою, різким зниженням рівня життя, доходів широких верств населення, невпевненністю у майбутньому. Переважно, через низку народжуваність та високий рівень смертності Україна за 16 років незалежності втратила майже 6 млн. людей і сьогодні її населення становить 46,5 млн. проти 52,1 млн. у 1991 р. Демографічна ситуація в Україні характеризується не лише депопуляцією, вона набула характеру гострої демографічної кризи, основні ознаки якої - несприятливі зміни не тільки у кількості, а й здоров'ї населення. Сучасну демографічну ситуацію можна визначити як кризову саме тому, що депопуляція супроводжується істотним погіршенням здоров'я людей, що виявляється у зниженні середньої тривалості життя. Основною причиною загострення демографічної кризи в Україні є зниження до критичного рівня народжуваності. Сучасний її стан такий, що забезпечується лише половина потрібного для відтворення населення. На сьогодні Україна вже перетнула межу зниження народжуваності, за якою відбувається незворотнє руйнування демографічного потенціалу, що призвело до втрати умов для відновлення чисельності населення на початок 90-х років XX ст.