13. Депопуляція населення

Депопуля́ція — систематичне зменшення абсолютної чисельності населення будь-якої країни або території як наслідок звуженого відтворення населення, коли наступні покоління чисельно менші за попередніх (смертність перевищує народжуваність, висока еміграція, існують обставини, що викликають великі втрати людей, наприклад, війна), тобто під час депопуляції спостерігається спад населення.

Низькі показники народжуваності в Україні супроводжуються високим рівнем смертності. Останнім часом показник смертності зріс із 15,7 особи на 1 тис. населення у 2002 р. до 16,4 у 2007 р. Упродовж першої половини 2008 р. смертність досягла показника 17,5 особи на 1 тис. населення. Зауважимо для порівняння, що 1990 р. смертність у країні була значно меншою і дорівнювала 12,1 особи на 1 тис. населення.

Загалом в Україні кількість померлих перевищує кількість народжених. Це означає, що природний приріст від’ємний, а тому кількість населення країни не зростає. Природний приріст – різниця між кількістю народжених живими і померлих.

Таке явище, коли кількість населення країни постійно зменшується, називають депопуляцією (по суті, вимирання нації). Уперше ознаки депопуляції в Україні з’явилися 1991 р., і відтоді ситуація не змінилася й досі.

Серед причин депопуляції в Україні насамперед є низька народжуваність. Вона зумовлена соціальноекономічними чинниками – поганим добробутом людей, скрутним матеріальним становищем більшості молодих сімей, великою кількістю розлучень, зниженням рівня медичного обслуговування тощо. Через низьку народжуваність збільшується частка людей похилого віку. А серед них закономірно вища смертність, яка підсилюється швидким поширенням у країні захворювань і недостатнім рівнем медичного обслуговування. У деяких областях тяжкі захворювання і висока смертність є наслідком чорнобильської катастрофи.

14. Нафтова промисловість України

Нафту і природний газ в Україні видобувають у трьох регіонах - на Прикарпатті, в областях Лівобережжя та Причорномор'я.

Найдавнішим районом видобутку нафти є Прикарпатський, в якому почали видобувати нафту у 1770 р. Вона придатна для виробництва палива і для хімічної переробки. У результаті геологорозвідувальних робіт у 1950 р. було відкрито Долинське родовище нафти в Івано-Франківській області, а в 1962 р. - Битківське, Північно-Долинське та інші

Основний видобуток нафти припадає на Східний нафтогазоносний район. Його частка у загальному видобутку нафти в країні досягає майже 80 %. Після 1972 р. обсяги видобутку нафти з промислових родовищ України стали скорочуватися і зараз становлять близько 4 млн т за рік.Підприємства нафтопереробної промисловості зосереджені в районах видобування нафти, в портових містах, на шляхах пролягання нафтопроводів. У Прикарпатті вони розміщені в Дрогобичі, Бориславі, Надвірній, Долині, Львові. У Причорномор'ї нафтопереробна промисловість розвинена в Одеському та Херсонському промислових вузлах. У центрі України, де пролягають великі магістральні нафтопроводи, переробка нафти зосереджена у Кременчуцькому промисловому вузлі. На сході України, в районі Донбасу, функціонує один з найпотужніших у Європі Лисичанський нафтогазохімічний комплекс.

Для успішного розвитку нафтопереробної промисловості необхідно постійно удосконалювати системи транспортування нафти і нафтопродуктів.