12. Гаагська угода.

Гаазька угода, укладена в рамках Паризької конвенції, дозволяє уповноваженою особам витребувати у ряді країн міжнародну охорону для своїх промислових зразків з виконанням мінімальних формальностей і мінімальними витратами - за допомогою лише однієї заявки, яка подається в Міжнародне бюро ВОІВ.

Подача міжнародної заявки не передбачає наявності попередньої національною заявки. Вона подається безпосередньо в Міжнародне бюро ВОІВ заявником або його представником на бланку, безкоштовно надаються Міжнародним бюро. Гаазький акт від 1960 р. допускає, що заявка може подаватися через національне бюро країни - учасниці угоди, якщо це дозволено законом даної країни (ст. 4 (1) 2). Закон країни-учасниці може також вимагати, згідно Гаазького акта, що в країні, де створений зразок, міжнародна заявка подається через національне відомство. Невиконання цієї вимоги не веде до припинення дії міжнародної заявки в інших країнах-учасницях угоди (ст. 4 (2)).

Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків (Гаазька угода). Підписано 1925 р., після чого неодноразово переглянуто й доповнено. Угоду відкрито для держав-учасниць Паризької конвенції (Україна не є учасницею Угоди). Основною метою Угоди є забезпечення охорони промислових зразків у державах-учасницях Гаазької угоди з виконанням мінімальних формальностей і мінімальними витратами шляхом подання лише однієї заявки безпосередньо до Міжнародного бюро ВОІВ або через національне відомство держави- учасниці, якщо цього потребує її національне законодавство.

Перевагами для країн, що приєдналися до Гаазької конвенції, є наступні: сприяння торгівлі, економічні та фінансові переваги, економія на адміністративних витратах.

13. Класифікаційні угоди (Стразбурська, Ницька, Локарнська).

Кожний, хто подає національну або міжнародну заявку на винахід,

торговельну марку (знак для товарів і послуг), промисловий зразок повинен провести інформаційне дослідження, щоб довести новизну свого об’єкту, а для винаходів – ще й винахідницький рівень. Встановлюють також, чи не подана вже аналогічна заявка.

Для спрощення цієї задачі створені міжнародні системи класифікації інформації :

- для винаходів (корисних моделей) – міжнародна патентна класифікація (МПК), що заснована Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію (Страсбург, 1971);

- для торговельних марках – міжнародна класифікація товарів та послуг (МКТП), що заснована Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків (1957) та міжнародна класифікація зображувальних елементів знаків (МКЗЕЗ), що заснована Віденська угода про утворення міжнародної класифікації

зображувальних елементів знаків (1973);

- для промислових зразках – міжнародна класифікація промислових зразків (МКПЗ) , що заснована Локарнська угода про утворення міжнародної класифікації промислових зразків (1968).

14. Поняття і об’єкти винаходу

Винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Об’єкти винаходу (корисної моделі):

̶продукти (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо);

̶процес (спосіб);

̶нове застосування відомого продукту чи процесу.

До пристроїв належать конструкції та вироби - машини, механізми, прилади, транспортні засоби, інструменти тощо.

До речовини відносять індивідуальні хімічні сполуки (характеризують якісним та кількісним складом атомів, зв’язком між атомами та їх взаємним розташуванням у молекулі виражають хімічною формулою або кристалічною решіткою), високомолекулярні сполуки та об’єкти генної інженерії, композиції (сполуки, суміші, сплави, розчини), продукти ядерного перетворення. Для речовин невизначеного складу або невизначеної структури (наприклад, індивідуальна хімічна сполука з невизначеною структурою - антибіотик) вказують ознаки способу одержання.

До індивідуальних штамів відносять штами мікроскопічних грибів, дріжджів, мікроскопічних водоростей, лишайників, безхребетних тварин, неклітинні структури вірусів та фагів, штами, що несуть ДНК (РНК). Патентують також гібридні соматичні культури та клітини рослин і тварин, що культивуються та культивовані клітини, що несуть ДНК (РНК). Не патентуються гени людини, матеріали або речовини, які існують у природі.

До способів як об’єктів винаходів належать процеси виконання дій над матеріальним об’єктом за допомогою матеріальних об’єктів, тобто це дії над сировиною, заготовкою тощо. Традиційно це різні способи механічної обробки, хімічні технології, виробництво та передача енергії, зображень тощо, вплив на рослини та інші об’єкти живої природи з метою покращення їх споживацьких властивостей, підвищення врожайності.

Спосіб – основний об’єкт патентного права в медичній галузі: способи лікування, діагностики, профілактики, прогнозування, дослідження, одержання лікарського препарату тощо. Майже завжди всі ці способи передбачають експериментальні або клінічні дослідження, які підтверджують можливість та доцільність використання. Дія патенту, що виданий на спосіб, розповсюджується і на продукт, який цим способом отримано.

Нове застосування відомого продукту чи процесу передбачає 3 характерні ознаки конкретно вказаного продукту чи способу:

- призначення, за яким застосувався даний продукт чи спосіб;

- нове призначення;

- позитивні відмінності використання продукту чи способу за новим призначенням.