7.Види і жанри образотворчого мистецтва .Архітектура.

Образотворче мистецтво. Відтворює об'єм, речовий вигляд предмету, предметну просторовість і колір, світло-повітряне середовище — тобто властивості реального світу. Дійсність передається у наочних, зримих накресленнях. Може відображуватися розвиток подій у часі. Образ створюється людиною-творцем за допомогою своєї фантазії (уяви).Види образотворчого мистецтва. До них належать обидва площинні різновиди — малярство (живопис), графіка та один об'ємний — скульптура. Окрім трьох названих, є ще четвертий різновид — фотомистецтво. Його теж вважають належним до даної групи, але наразі розглядаються лишень творіння художників — малярів, рисувальників й скульпторів.

Архітекту́ра (грец. αρχιτεκτονικη — будівництво), — це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси. На сучасному етапі розвитку людства архітектура становить одну з найважливіших частин засобів виробництва (промислова архітектура — будівництво заводів, фабрик, електростанцій тощо) та матеріальних засобів існування людського суспільства (громадянська архітектура — житлові будинки, громадські споруди та ін.). Її художні образи відіграють значну роль у духовному житті суспільства.

Функціональні, конструктивні та естетичні якості архітектури, а саме користь, міцність та краса, — тісно взаємопов'язані. Від конструкційного рішення багато в чому залежать і естетичність творів архітектури. Споруда не тільки повинна бути міцною, але і виглядати має міцною. Надлишок матеріалу навпаки викликає враження надмірної ваги. Візуальна ж недостатність матеріалу асоціюється з нестійкістю, ненадійністю та викликає здебільшого негативні емоції. Функціональне призначення будівлі визначається її типом, в залежності від якого обираються засоби створення певного художнього вигляду. Останній створюється за допомогою засобів архітектурної композиції. Серед її основних засобів архітектоніка, масштаб, пропорції та ритмічні відношення, пластика, фактура та кольори.

8 .Види і жанри образотворчого мистецтва. Дизайн.

Образотворче мистецтво. Відтворює об'єм, речовий вигляд предмету, предметну просторовість і колір, світло-повітряне середовище — тобто властивості реального світу. Дійсність передається у наочних, зримих накресленнях. Може відображуватися розвиток подій у часі. Образ створюється людиною-творцем за допомогою своєї фантазії (уяви).Види образотворчого мистецтва. До них належать обидва площинні різновиди — малярство (живопис), графіка та один об'ємний — скульптура. Окрім трьох названих, є ще четвертий різновид — фотомистецтво. Його теж вважають належним до даної групи, але наразі розглядаються лишень творіння художників — малярів, рисувальників й скульпторів.

Дизайн — це творчий метод, процес і результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їхніх комплексів і систем, орієнтований на досягнення найповнішої відповідності створюваних об'єктів і середовища загалом потребам людини, як утилітарних, так і естетичних.

Дизайн (англ. design) — задум, план, ціль, намір, творчий задум, проект і креслення, розрахунок, конструкція, ескіз, малюнок, візерунок, композиція, мистецтво композиції, витвір мистецтва.

Дизайн — специфічний ряд проектної діяльності, що об'єднує художньо-предметне мистецтво і науково обґрунтовану інженерну практику у сфері індустріального виробництва.

Реалізуючи функції дизайну: відображаючу, виховну, пізнавальну, комунікативну, гедоністичну, інтелект використовує всі три типи мислительної діяльності: наочно-діловий, чуттєво-образний, поняттєво-логічний.