- •Мета і завдання освітньої галузі мистецтва. Державний стандарт навчального змісту освіти.
- •2.Актуальність художньої освіти . Мета і головні завдання викладання образотворчого мистецтва в школі.
- •3.Психолого- педагогічні основи навчання школярів образотворчого мистецтва.
- •4.Види і жанри образотворчого мистецтва .Живопис.
- •5. .Види і жанри образотворчого мистецтва .Графіка.
- •6. .Види і жанри образотворчого мистецтва .Декоративно-ужиткове мистецтво.
- •7.Види і жанри образотворчого мистецтва .Архітектура.
- •8 .Види і жанри образотворчого мистецтва. Дизайн.
- •10. Основи образотворчої грамоти . Малювання з натури предметів без передачі перспективного скорочення ( плоских та умовно- плоских)
- •9 .Види і жанри образотворчого мистецтва. Скульптура . Загальна відомості та види.
- •11. Основи образотворчої грамоти.Малювання з натури обємних предметів фронтальній та кутовій перспективі Натюрморт ....
- •12.Основи кольорознавства (характеристика кольорового спектру).Прийоми роботи акварельними фарбами.
- •13.Основи композиції(визначення.Види.Категорії)
- •15. Гуаш . Техніка роботи гуашівськими фарбами . Малювання з натури групи предметів , натюрморт.
- •18.Ліплення та його значення для дітей молодшого віку. Скульптура малих форм
- •19.Декоративно-ужиткового мистецтва.Орнамент і його види.Декоративний розпис .Петриківський розпис
- •22. Декоративний розпис на гуцульських виробах з глини
- •23. Шрифтові роботи в школі. Композиція стінгазети стенду
- •24. Інтер’єр народного житла, школи. Принципи оформлення шкільних приміщень
- •25.Обладнання кабінет обр.Мист. Матеріали і інструменти
- •27. Урок – основна форма організації навч. Процесу. Структура і типи уроків з образотворчого мистецтва
- •28.Міжпредметні зв’язки на уроках з обр. Мист. В школі
- •29. Види навчальних занять з образотворчого мистецтва. Методика проведення занять малювання з натури
- •31. Методика проведення занять з тематичного та ілюстративного малювання
- •32. Методика проведення занять з ліплення. Види і способи ліплення
- •33.Методика ознайомлення молодших школярів з творами образотворчого мистецтва
- •34. Методика позакласної та позашкільної роботи з образотворчого мистецтва
- •35. Особливісті малюнків дітей молодщого шкільного віку
- •36.Педагогічний малюнок учителя на класній дошці та його роль в навчально-виховному процесі.
- •37. Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках образотворчого мистецтва. Критерії та методичні підходи.
- •38.Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва.
- •39. Форми організації навчальної роботи учнів на уроках образотворчого мистецтва
7.Види і жанри образотворчого мистецтва .Архітектура.
Образотворче мистецтво. Відтворює об'єм, речовий вигляд предмету, предметну просторовість і колір, світло-повітряне середовище — тобто властивості реального світу. Дійсність передається у наочних, зримих накресленнях. Може відображуватися розвиток подій у часі. Образ створюється людиною-творцем за допомогою своєї фантазії (уяви).Види образотворчого мистецтва. До них належать обидва площинні різновиди — малярство (живопис), графіка та один об'ємний — скульптура. Окрім трьох названих, є ще четвертий різновид — фотомистецтво. Його теж вважають належним до даної групи, але наразі розглядаються лишень творіння художників — малярів, рисувальників й скульпторів.
Архітекту́ра (грец. αρχιτεκτονικη — будівництво), — це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси. На сучасному етапі розвитку людства архітектура становить одну з найважливіших частин засобів виробництва (промислова архітектура — будівництво заводів, фабрик, електростанцій тощо) та матеріальних засобів існування людського суспільства (громадянська архітектура — житлові будинки, громадські споруди та ін.). Її художні образи відіграють значну роль у духовному житті суспільства.
Функціональні, конструктивні та естетичні якості архітектури, а саме користь, міцність та краса, — тісно взаємопов'язані. Від конструкційного рішення багато в чому залежать і естетичність творів архітектури. Споруда не тільки повинна бути міцною, але і виглядати має міцною. Надлишок матеріалу навпаки викликає враження надмірної ваги. Візуальна ж недостатність матеріалу асоціюється з нестійкістю, ненадійністю та викликає здебільшого негативні емоції. Функціональне призначення будівлі визначається її типом, в залежності від якого обираються засоби створення певного художнього вигляду. Останній створюється за допомогою засобів архітектурної композиції. Серед її основних засобів архітектоніка, масштаб, пропорції та ритмічні відношення, пластика, фактура та кольори.
8 .Види і жанри образотворчого мистецтва. Дизайн.
Образотворче мистецтво. Відтворює об'єм, речовий вигляд предмету, предметну просторовість і колір, світло-повітряне середовище — тобто властивості реального світу. Дійсність передається у наочних, зримих накресленнях. Може відображуватися розвиток подій у часі. Образ створюється людиною-творцем за допомогою своєї фантазії (уяви).Види образотворчого мистецтва. До них належать обидва площинні різновиди — малярство (живопис), графіка та один об'ємний — скульптура. Окрім трьох названих, є ще четвертий різновид — фотомистецтво. Його теж вважають належним до даної групи, але наразі розглядаються лишень творіння художників — малярів, рисувальників й скульпторів.
Дизайн — це творчий метод, процес і результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їхніх комплексів і систем, орієнтований на досягнення найповнішої відповідності створюваних об'єктів і середовища загалом потребам людини, як утилітарних, так і естетичних.
Дизайн (англ. design) — задум, план, ціль, намір, творчий задум, проект і креслення, розрахунок, конструкція, ескіз, малюнок, візерунок, композиція, мистецтво композиції, витвір мистецтва.
Дизайн — специфічний ряд проектної діяльності, що об'єднує художньо-предметне мистецтво і науково обґрунтовану інженерну практику у сфері індустріального виробництва.
Реалізуючи функції дизайну: відображаючу, виховну, пізнавальну, комунікативну, гедоністичну, інтелект використовує всі три типи мислительної діяльності: наочно-діловий, чуттєво-образний, поняттєво-логічний.
