15. Гуаш . Техніка роботи гуашівськими фарбами . Малювання з натури групи предметів , натюрморт.

Гуа́ш (фр. Gouache, італ. guazzo — водяна фарба) — різновид водорозчинних фарб. На відміну від акварелі — непрозорі через домішки крейди, свинцевих білил чи каоліну. Це досить щільні, але недостатньо міцні фарби, і при нанесенні товстим шаром осипаються, не мають блиску.

Гуа́шами також називають художні твори, виконані з застосуванням цих фарб.

Гуашшю можна працювати не тільки на папері, але і на ґрунтованому полотні, на тканині, картоні, фанері. Гуаш широко застосовується в декораційному живописі, при виконанні різних ескізів. Дуже часто використовують його для кольорових начерків.

Гуаші виготовляють з суміші кольорових пігментів і клею з додаванням білил. Гуаш зручний в роботі і, що важливо, дає можливість вносити виправлення в процесі роботи. Шар фарби середньої товщини сохне від 30 хвилин до 3 годин в залежності від вологості повітря. Домішки білил надають гуаші матову бархатистість, але при висиханні кольору дещо вибілюється (висвітлюється), що повинен враховувати художник у процесі малювання. За допомогою гуашевих фарб можна перекривати темні тони світлими. Висохле зображення, зроблене гуашшю, злегка світліше вологого, що робить складним підбір кольору. Основа також може бути чутливою до утворення тріщин, якщо накладена занадто товсто. Ця проблема може бути певною мірою ослаблена використанням товстої основи, наприклад, aquapasto.

Різновиди гуашевих фарб :

Художня

Художня гуаш має в якості домішок цинкові білила, тому має менші криючі властивості і не така яскрава після висихання.

Плакатна

Плакатна гуаш відрізняється від художньої більшою покриваючою здатністю і колірною насиченістю, що досягається заміною цинкових білил каоліном, менше розбілюють фарбу, і роблять її щільнішою, насиченою і звучною.

Флуоресцентна

Для декоративних робіт і оформлення вистав випускаються флуоресціюючі гуашеві фарби. Ці фарби мають здатність флуоресцувати під дією ультрафіолетових і видимих фіолетових, синіх і зелених променів. Флуоресцентна гуаш має властивість при опроміненні посилювати свою яскравість, що використовується при декораційних ефекти в темряві. Гуашеві флуоресцентні фарби розбавляють водою. Ці фарби мають низьку криючу здатність, тому рекомендується наносити їх на білу підкладку — білий ґрунт, папір тощо, що робить їх яскравішими, при цьому фарби слід наносити тонким шаром. Флуоресцентна гуаш не водостійкі, тому застосовувати її поза приміщеннями не рекомендується.

16.Малювання людини(портрет,фігура)  Малювання фігури людини  Для, щоб навчитися малювати людину, треба знайти співвідношення частин її фігури, частіше виконувати короткочасні начерки і триваліші замальовки з натури. Знання пропорцій людини допоможе у малюванні за уявою. У різні періоди життя пропорції людини мають свої особливості. Так, у дитячому віці голова вміщується у висоту фігури п’ять-шість разів, у підлітка – сім, у дорослого – вісім.  Порівнюючи всі частини фігури з висотою голови, помітили, що висота голови дорослої людини вміщується по ширині плечей двічі, по довжині ніг – чотири рази. Довжина рук трохи коротша. Висота тулуба з головою дорівнює половині висоти фігури, решту займає довжина ніг. Довжина голови дорівнює довжині ступні ніг. Розпрямлена долоня сягає відстані від підборіддя до брів. Жіноча фігура відрізняється від чоловічої.  Послідовність роботи:  1. Проведіть вісь постаті, яка відповідає висоті фігури.  2. Визначте довжину ніг, поділивши висоту постаті людини навпіл.  3. а). Поділіть висоту фігури на шість частин. Ця частина буде рівнятися висоті голови дитини.  б). Для підлітка висота голови буде рівнятися сьомій частині висоти фігури,  в). Для дорослого – восьмій частині висоти фігури.  4. Позначте плечову і тазову осі.  5. Намітьте коліна, поділивши довжину ніг навпіл.  6. Визначте кінці пальців рук і місце ліктьових суглобів.  7. Нарисуйте лінійну схему постаті (скелет).  8. На останньому етапі «одягніть» скелет у м’язи.  9. Малюючи одяг, підкресліть основні складки, що виявляють форми тіла. 

17.Малювання тварин.Анімалістичний жанр у мистецтві.

Анімалісти́чний жанр - різновид образотворчого мистецтва, зображення тварин у живопису, скульптурі, графіці. Зображення тварин — одна з головних тим в мистецтві первісної людини. З часом виділився особливий жанр зображення тварин — анімалістичний. Це вид мистецтва, в якому провідним мотивом є зображення тварин. "Анімалізм є особливою, самостійною спеціальністю, вибраною художником за схильностями та інтересами, пристрастю до зображення тварин. Тварина є головною темою, «героєм» твору, його зображення є основною метою художника .".  Анімалізм – це жанр образотворчого мистецтва, що поєднує природничо-наукове і художнє начала і ґрунтується на пошані, благоговінні й любові художника до тварин.  Проте анімалізм – не тільки напрям в мистецтві, пов'язаний з описом тваринного світу, а, напевно, все-таки щось більше. Звичайно, є переконливий контраргумент - величезна кількість творів, в основі яких – саме безвідносний опис тваринного світу. На жаль, для розробки авторської художньої концепції таких досліджень недостатньо. Сучасне мистецтво вимагає глибших підстав для свого існування, тому – точніше і практично корисно прийняти анімалізм як один з динамічних методів життєвого циклу художньої філософії.  Тваринний світ Дуже цікавий и різноманітній за формою и Кольорах. У початкових класах ЦІ форми малюють найчастіше в ПРОФІЛЬ, что Дає змогу Зменшити Вплив перспектівніх змін на зображення. Наочністю для малювання форм ТВАРИНИ світу могут буті спочатку іграшки, чучела, а потім и жива натура. Учні прагнуть зобразіті Рухи птахів, тварин такими, Якими смороду їх бачать. Дажеперсонажів літературних творів смороду часто зображують у Русі и в й достатньо складних перспектівніх положеннях.  Майбутній вчитель винен уміті віховуваті любов до малювання складних форм ТВАРИНИ світу: показуваті методи зображення їх, послідовність Виконання малюнків ТОЩО. Щоб Виконати це Завдання, звітність, знаті теорію и методику малювання форм ТВАРИНИ світу.  У будь-якому випадка, чі ведеться Малюнок з живої тварини або з йо Опудало, треба знаті хочай б основнову его анатомо-конструктивну Будова, тоб будова скелета и розташування мускулатури. Анатомічна будова людини й чотіріногіх має Багато загально: череп, Хребетних стовп, грудна клітка, лопатки, таз, кісткі кінцівок. Мускулатура тварин теж аналогічна людській по своїй Системі, розташуванню загально м «Язов масівів, а такоже по рухах, однозначно більш ОБМЕЖЕНОЮ у тварин. Кінцівкі з »єднуються з тілом, як у людини. Ззаді смороду з «єднуються через таз, спереду - помощью Плечових поясу, лопатки з» єднуються з грудними кліткою и хребтом помощью м «язів, что нагадують м» язи Плечових поясу людини [14, 65-66].  При порівнянні голови людини з головами різніх тварин такоже віявляється Багато загально в будові: двобічна сіметрія, мозковий и Лицьовий череп, верхня и нижня щелепи, очні западини. Тому побудова зображення тварин робиться так само, як и людини - ті ж середина, лицьова Лінії і т.п. Багато загально ї аналогічного и в будові кінцівок.