3.3 Надання психологічної допомоги

Рекомендації батькам щодо даної проблеми:

1. Думати про хворобу доньки як про успішно пройдений етап в житті.

2. Дозволити дитині самостійно приймати рішення.

3. Попрости однокласників допомогти доньці. Запросити репетиторів.

4. Дозволити доньці самій справлятися з вирішенням проблем.

5. Говорити лише про плани на майбутнє та не згадувати про важкий етап хвороби.

Рекомендації доньці щодо даної проблеми:

1. З розумінням ставитись до опіки батьків.

2. Прийняти допомогу однокласників, репетиторів для допомоги в підготовці до уроків.

3. Більше часу проводити на свіжому повітрі, спілкуватись з друзями.

4. Організувати з батьками відпочинок на природі.

5. Не вважати минувшу хворобу фактором неуспіху в майбутніх починаннях.

VI. Звітно-підсумковий етап

4.1 Представлення результатів людині, яка звернулась із запитом

Клієнт: Доброго дня! Чи можемо ми дізнатися результати Вашої роботи?

Психолог: Так. Ви вчасно до мене звернулись. Лікар Оксанки сказав мені, що вона досить успішно завершила курс реабілітації, без ускладнень, тому вона може повертатись в повній мірі до навчального процесу. За результатами дослідження можна сказати, що Оксанка є врівноваженою, веселою, неагресивною, впевненою в собі дівчинкою. Як особистість вона досить вимоглива до себе та до інших, допомагає іншим, контролює свою поведінку та наполеглива в досягненні поставленої мети. Хоча Оксанка і переживає за власне здоров’я, що може пояснюватись недавньою хворобою але з позитивом думає про власне життя у майбутньому. Дівчинка відповідально ставиться до праці і розваг. Вона постійно відчуває підтримку рідних та близьких. Загалом, проведене дослідження не дало ніяких негативних показників. Тому можна сказати, що Оксанка повністю готова до навчання, та активної діяльності.

Клієнт: Але чому вона досі погано себе почуває. Ми ж це ясно бачимо.

Психолог: Оксанка дуже активна дівчинка. Вона не любить сидіти на місці. Коли Ви не дозволяєте їй зайнятись якоюсь діяльністю, наприклад допомогти Вам у чомусь, проявляєте до неї вже надмірну опіку, їй стає погано саме від цієї нудьги, бездіяльності. Таке домінування деструктивних стосунків у сім’ї несе негативні наслідки для дитини.

Клієнт: Невже ми самі робимо погано власній дитині?

Психолог: Справді, таке домінування деструктивних стосунків у сім’ї несе негативні наслідки для дитини. Але Ви вчасно звернулися за допомогою. Ця ситуація не нанесла важких наслідків на психіку Вашої доньки.

Клієнт: Що нам робити, щоб ситуація не зайшла надто далеко?

Психолог: Зараз, Ви можете вже думати про хворобу доньки як про пройдений етап. Не сильно контролюйте її – вона вже у такому віці, що може елементарні питання вирішувати сама. У Вашої доньки дуже хороші стосунки з однокласниками, запропонуйте доньці попросити в них допомогти при підготовці до уроків. За даними діагностичної процедури Оксанка є дуже самостійною, тому нав’язуйте їй свою допомогу. Дочекайтесь, поки вона сама її попросить, та не переживайте через те, що вона Вас про неї не попросить. Не згадуйте про важкий етап хвороби, більше говоріть про плани на майбутнє, організуйте якийсь активний відпочинок для всієї сім’ї. Також я Вам надаю певні рекомендації для доньки.

Клієнт: Якщо ми будемо виконувати Ваші рекомендації, нашій доньці стане краще?

Психолог: Якщо Ви будете виконувати їх, стосунки у Вашій сім’ї можуть стати значно кращими, менш конфліктними. Ви менше будете безпідставно переживати через стан здоров’я Вашої доньки. А Оксанка буде комфортно почуватися в сімейному колі.

Клієнт: Добре, ми постараємося дотримуватися Ваших рекомендацій.

Психолог: Прийдіть до мене через два тижні разом з Оксанкою, щоб ми разом могли порівняти як змінилися стосунки у Вашій сім’ї.

Клієнт: Добре, ми обов’язково прийдемо. До побачення!

Психолог: До побачення.