- •1.Підручник з історії. Навчальні посібники, робочі зошити (проаналізувати один з підручників історії)
- •Бесіда, інші види. Підготовка і проведення бесіди
- •3 Види, функції і методика роботи з історичними картами
- •Відомі Українські методисти хх ст. Та можливість застосування їхніх методик у ххі ст
- •5. Дайте оцінку способам мотивації учіння
- •6.Поняття гуманізації. Значення гуманізації в процесі навчання історії.
- •7.Джерела історичних знань, критерії їхньої класифікації
- •8.Екскурсії як форма навчально-виховної роботи з історії. Типи екскурсій, методика їх проведення.
- •9.Інтерактивні технології навчання на уроках історії
- •10.Вимоги до сучасного кабінету історії та робочого місця учителя
- •11.Класифікація методів навчання з історії.
- •12.Класифікація традиційних та нестандартних типів уроку.
- •13.Класифікація усних методів. Функції та значення усного повідомлення історичного матеріалу.
- •14.Критерії відбору засобів навчання історії. Ілюстративні засоби.
- •15.Методи і методичні прийоми засвоєння історичних понять.
- •16.Методи і методичні прийоми засвоєння історичних фактів, явищ, подій, процесів
- •17.Методика використання хронологічних, синхронічних таблиць та логічних схем на уроках історії
- •18.Методика навчання за самостійною пізнавальною діяльністю учнів
- •19.Методика роботи з історичними документами на уроці історії, значення використання історичних документів
- •20. Методичні особливості вивчення життя і діяльності історичних осіб
- •21. Методичні умови формування умінь і навичок на уроках історії
- •22. Принципи та правила навчання
- •24. Охарактеризувати основні завдання вивчення історії в школі. Сучасні концепції історичної освіти.
- •25. Нормативно-правова база сучасної історичної середньої освіти
- •26. Особливості, характерні ознаки та види групової форми роботи на уроках історії, правознавства та ін. Суспільних дисциплін
- •27. Охарактеризувати види наочного навчання. Функції наочного навчання.
- •28. Охарактеризувати загальні закономірності розвитку дитини.
- •29. Охарактеризуйте загальну методику уроку історії. Основні процедури аналізу уроку.
- •30. Пам’ятки як засіб формування навчально-пізнавальних умінь, типи пам’яток з історії
- •31.Перелічити етапи формування умінь, дати їм розгорнуту характеристику
- •32.Елементи вищої освіти в середній школі (ман та ін.)
- •33.Перелічити компоненти структури історичних знань
- •34.Підготовка учителя до уроку, план-конспект уроку та його аналіз.
- •35. Характеристика основних типів уроку
- •38.Програмоване навчання історії. Дистанційна освіта та малокомплесні школи.
- •39.Розвиток методики навчання історії в Радянському Союзі і зх. Країнах другої половини хх ст.
- •40.Роль та значення проблемного навчання історії для розумового та інтелектуального розвитку учнів
- •41.Складові елементи уроку історії. Інтерактивні технології на уроках історії
- •2. Інтерактивні технології навчання
- •42Сучасні програми з історії для загальноосвітньої школи. Їх характеристики та вимоги до уроку історії
- •43.Умови й етапи формування історичних понять у класичний спосіб (перелічити процедури). Які існують способи формування історичних понять?
- •45.Характеристика методичної літератури з історичних дисциплін середньої школи.
- •46.Характеристика методів навчання за джерелами пізнання історичної дійсності. Форми інтерактивного навчання.
- •47.Цілі і форми діяльності Ради Європи у галузі викладання історії
- •49.Шкільна історична освіта в Україні в хх-ххі ст.
- •50.Шкільна програма суспільствознавчих курсів та методика їхнього викладання.
- •52. Сучасні вітчизняні та зарубіжні вчителі-новатори їхні методики викладаня історії в новітніх геополітичних трансформаціях.
52. Сучасні вітчизняні та зарубіжні вчителі-новатори їхні методики викладаня історії в новітніх геополітичних трансформаціях.
Микола Дмитрович Ярмаченко народився 1928 р. в с. Черемошні Поліського (Хабенського) р-ну Київської обл. вступив до Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького на дефектологічний факультет. Був секретарем комсомольської організації факультету. Після отримання диплома (1951) вступив до аспірантури, яку закінчив у 1954 р. У тому ж році захистив кандидатську дисертацію, а в 1969 р. – докторську. Обидві вони присвячені проблемам сурдопедагогіки.
До вагомих результатів наукової діяльності вченого слід віднести створення праць з історії педагогіки. M Д.Ярмаченко є найавторитетнішим фахівцем з питань макаренкознавства, автором досліджень «Сучасність педагогічної спадщини A. C. Макаренка» (1988), «Педагогічна діяльність і творча спадщина A. C. Макаренка» (1989) та багатьох інших публікацій на цю тему. Також наслідком його наукових пошуків стали видання «Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (X – поч. XX ст.)» (1991); «Інститут педагогіки АПН України: Нарис історії» (1996); «Академія педагогічних наук України: п’ятиріччя становлення і розвитку» (1997) та багато інших.
В. Ф. Шаталов - автор "системи інтенсивного навчання" для учнів середніх і старших класів загальноосвітньої школи із застосуванням "опорних сигналів" та "опорних конспектів", засновану на феномені ідентифікації словесного образу та тексту, яка ґрунтується на принципах ідеї опори і методичних знахідок у дидактиці В. О. Сухомлинського.
За Шаталовим, "опорні сигнали"- мнемонічні схеми, прийоми та правила, що являють собою наглядне відображення предмету (дії), яке використовується для полегшення довготривалого запам’ятовування інформації. За допомогою "опорних сигналів" відбувається процес узагальненого формування розумових дій при засвоєнні знань.
Наприклад, у викладанні матеріалу з історії про торговельні зв’язки Росії за часів царювання Петра І, вчитель підкреслює, що в той час дотримувалися правила переважного вивозу: вивозити за кордон держава повинна завжди більше, аніж завозити. Тільки у такому випадку можливе збагачення, а отже, і зміцнення економіки - грошова різниця між вартістю вивезеного товару буде залишатися на внутрішньому ринку. Про це можна просто розповісти, а можна підсилити сприйняття матеріалу чіткою схемою - "опорним сигналом" Під час підготовки домашнього завдання за допомогою такого чіткого "опорного сигналу" учень одразу згадує наведений історичний факт.У першій рамці - негативні сторони (з точки зору тогочасного населення) введення християнства на Русі, у другій - позитивні. Таке поєднання слухового та зорового (образного) сприйняття під час пояснення підвищує в учнів інтерес до навчального матеріалу. Місце опорних сигналів на етапі навчальної діяльності неважко визначити за результатами їх застосування. Ефективність кінцевого результату, тобто реалізація виховної, освітньої і розвивальної цілей уроку, і є критерієм науково обґрунтованого застосування опорних сигналів.
