2. Нормативно-правова база утримань з заробітної плати

На підприємствах незалежно від форми власності і господарювання трудові відносини регулюються згідно з чинним законодавством, Генеральною і галузевими угодами та колективними договорами.

До основних чинних законодавчих і нормативних актів з питань оплати праці України, зокрема, належать:

• Конституція України;

• Кодекс законів про працю України;

• Закон України «Про оплату праці»;

• Закон України «Про колективні договори і угоди»;

• Закон України «Про підприємства України»;

• Закон України «Про господарські товариства»;

• Закон України «Про кооперацію»;

• Закон України «Про зайнятість населення»;

• Закон України «Про відпустки» та інші.

Створена в Україні законодавча база з питань оплати праці має ринкову спрямованість і покликана забезпечити:

1. роздержавлення тарифної системи, всього процесу організації та регулювання оплати праці, переведення його від принципів державно- централізованих методів на систему колективних переговорів з одночасним введенням, поряд з економічними механізмами, певної частини адміністративно-державного регулювання оплати праці методами, що притаманні державам з розвинутою економікою;

2. систему диференціації оплати праці, що включає:

• міжгалузеву диференціацію мінімальної заробітної плати;

• кваліфікаційну диференціацію тарифних ставок (окладів) робітників та посадових окладів керівників, фахівців і службовців;

• між професійну (міжпосадову) диференціацію оплати праці;

• диференціацію доплати за умови праці;

3. становлення такої системи господарювання, коли регулятором розмірів заробітної плати виступає зароблені колективом підприємства кошти на оплату праці. Основним джерелом коштів на оплату праці всіх госпрозрахункових підприємств і організацій повинен бути доход, одержаний в результаті їх господарської діяльності;

4. зближення економічних умов оплати праці найманих працівників на підприємствах різних видів, форм власності та господарювання.

При організації трудових відносин на підприємстві необхідно виходити з того, що основні права й обов’язки щодо організації оплати праці передано державою підприємствам. Отже, організація, нормування, оплата і стимулювання ефективної праці повинні бути у центрі всієї економічної роботи. В нинішніх, все ще важких економічних умовах раціонально організована праця та її оплата на нових, демократичних засадах дозволить створити додаткові джерела для заохочення вищих показників, збільшити доходи працівників і залучити широкі їх верстви до активного пошуку ефективних рішень в організації праці та виробництва.

У редакції Кодексу враховано, що з часу отримання Україною незалежності більш як на дві третини оновлені та змінені підзаконні нормативні акти, а Верховий Суд України прийняв ряд важливих постанов і узагальнив судову практику з розгляду трудових спорів. Основні положення з питань зайнятості, оплати праці, гарантій і компенсацій, трудової дисципліни, охорони праці, праці жінок і молоді, трудових спорів та трудового колективу наведені в Кодексі законів про працю України.

Окремі питання соціального захисту громадян, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Трудові відносини з тимчасовими працівниками регулюються Указом Президії Верховної Ради «Про умови праці тимчасових робітників та службовців». Трудові відносини з працівниками, зайнятими на сезонних роботах, регулюються Указом Президії Верховної Ради «Про умови праці робітників та службовців, зайнятих на сезонних роботах. «Про відпустки» Кодексом законів про працю України, Законом України «Про внесення змін, що стосуються відпусток, до Кодексу законів про працю України», іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Справляння збору до Пенсійного фонду України регламентується:

• Згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-1V внески до Пенсійного фонду;

• Законом України «Про збір на обов’язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003р. . № 1058-1V;

• Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 03.06.2003р. № 4-6.

РОЗДІЛ II ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ УТРИМАНЬ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ 2.1. Документообіг обліку утримань із заробітної плати

Для нарахування заробітної плати, яка належить кожному працівникові, розраховують заробіток за місяць і від цієї суми здійснюються необхідні відрахування. Розрахунок на підприємстві здійснюють у Розрахунково-платіжній відомостях. У лівій частині Розрахунково-платіжної відомості записують суми всіх видів нарахованої заробітної плати за її видами ( погодинно, премії та інші нарахування), а в правій - утримання за їх видами і суми до видачі.

Розрахунково-платіжні відомості складають щомісячно по кожному цеху, допоміжних та підсобних службах, відділах з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорій.

Групування заробітної плати у відомостях по цехах та інших структурних підрозділах за категоріями працівників і видами заробітної плати сприяє оперативному складанню звітності по праці та заробітній платі, контролю за її використанням та напрямками витрат. Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі відповідних первинних та групових документів.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (на основі штатного розкладу); про присвоєні розряди (на основі наказів директора підприємства), а також дані табельного обліку відпрацьованого ним часу за відповідний період (місяць тощо). Виплата заробітної плати працівників підприємства проводиться по розрахунково платіжній відомості. Якщо кошти для виплати заробітної плати отримують в установах банку, то внески до фондів соціального страхування повинні перераховуватися в день отримання коштів. В тому випадку коли виплата заробітної плати проводиться з каси підприємства (виручка реалізації товарів, робіт, послуг) перерахування до фондів може проходити в наступний день після виплати заробітної плати .Якщо коштів на виплату заробітної плати не вистачає і виплата проводиться не в повному обсязі ,тоді перерахування до фондів повинно проводитись пропорційно до сум виплати заробітної плати.