- •Основні типи взаємодій у природі.
- •1.3. Фізика і науково-технічний прогрес. Роль вітчизняних вчених в розвитку фізики.
- •2.1.1. Простір і час у нерелятивістській фізиці. Системи відліку. Кінематика точки. Перетворення Галілея. Інерціальні системи відліку. Принцип відносності Галілея.
- •2.1.2. Динаміка матеріальної точки. Поняття сили. Закони динаміки матеріальної точки та межі їх застосування.
- •2.1.3. Динаміка системи матеріальних точок. Рівняння руху ситеми матеріальних точок.
- •2.1.4. Рух у полі центральних сил. Закони Кеплера і закон всесвітнього тяжіння. Умови еліптичного, параболічного і гіперболічного рухів.
- •2.1.5. Задача двох тіл.
- •2.1.6. Рух заряджених часток в електромагнітних полях
- •2.1.7. Закони збереження енергії і імпульсу в нерелятивістській механіці та їх зв’язок із властивостями симетрії простору і часу.
- •2.1.8 Неінерціальні системи відліку. Сили інерції. Прояви сил інерції на Землі.
- •2.1.9 Гравітаційне поле. Закон всесвітнього тяжіння. Закон Кеплера. Інертна і гравітаційна маси. Принцип еквівалентності.
- •2.1.10 Механічні коливання. Вільні і вимушені коливання. Резонанс. Коливання при наявності тертя.
- •2.1.11.Механічні хвилі. Рівняння біжучої хвилі. Інтерференція хвиль. Стоячі хвилі.
- •2.1.12. Механіка рідин і газів. Закономірності руху ідеальної рідини. Рівняння нерозривності. Рівняння Бернулі.
- •2.1.13. Принцип найменшої дії. Рівняння Лагранжа другого роду. Узагальнена сила, функція Лагранжа.
- •2.1.14. Канонічні рівняння Гамільтона. Функція Гамільтона.
- •2.1.15. Розсіяння частинок у центральному полі. Формула Резерфорда.
- •2.1.16. Динаміка твердого тіла. Система рівнянь руху твердого тіла. Момент сили. Момент інерції. Теорема Гюйгенса-Штейнера.
- •2.1.17. Динаміка матеріальної точки змінної маси. Рівняння Мещерського. Формула ціолковського
- •2.2.1 Експериментальні основи теорії відносності. Постулати Ейнштейна. Перетворення Лоренца. Принцип відносності Ейнштейна.
- •Перетворення швидкостей
- •2.2.2. Релятивістський імпульс і енергія, зв’язок між ними. Енергія спокою. Частинки з нульовою масою. Релятивістська динаміка. Закон збереження енергії- імпульсу.
- •3.1.1 Електричні заряди. Вимір питомого заряду частинки і елементарного заряду. Рівняння неперервності.
- •3.1.2 Електромагнітне поле у вакуумі і його характеристики. Принцип суперпозиції. Сила Лоренца.
- •3.1.3. Експериментальні основи електродинаміки: взаємодія нерухомих зарядів, досліди Кулона; взаємодія струмів, досліди Ампера; електромагнітна індукція, досліди Фарадея.
- •3.2.1 Система рівнянь Максвела у вакуумі. Розглянемо потік через замкнену поверхню - і-р-ня Максвела.
- •3.2.2 Потенціали електро-маг поля, р-ня для потенціалів, градієнтна інваріантність електр поля.
- •3.2.3. Густина енергії і густина потоку енергії елек-маг поля.
- •3.2.4 Закони перетворення полів і потенціалів при переході від однієї інерц сис до іншої. Принцип відповідності в електродинаміці.
- •3.2.5 Система рівнянь Максвела у речовині.
- •3.3.1. Електростатичне поле у вакуумі, його потенціальність. Принцип суперпозиції і теорема Гаусса. Енергія взаємодії системи зарядів і енергія електростатичного поля.
- •3.3.3 Електростатичне поле в діелектриках. Теорема Остроградського-Гаусса для поля в діелектрику.
- •3.3.4. Поляризація діелектриків. Полярні і неполярні діелектрики. Сегнето- і п’єзоелектрики. Антисегнетоелектрики, піроелектрики.
- •3.3.6. Магнітне поле електричного струму. Закон Ампера. Індукція і напруженість магнітного поля. Закон Біо – Савара – Лапласа.
- •3.3.7. Постійний струм в металах. Сила і густина струму. Закон Відемана – Франца. Електрорушійна сила. Закони Ома і Джоуля-Ленца. Правила Кірхгофа і їх фізичний зміст.
- •3.4.1 Змінний струм. Опір, ємність, індуктивність у колі змінного струму.
- •3.4.2 Коливальний контур. Вільні і вимушені коливання. Резонанс. Генерація не затухаючих електромагнітних коливань.
- •3.5.1 Хвильове рівняння. Плоска монохроматична хвиля. Швидкість поширення електромагнітних хвиль. Ефект Доплера.
- •3.5.2. Випромінювання електромагнітних хвиль. Дипольне випр. Електромагнітна природа світла. Шкала електромагнітних хвиль.
- •4.1.2 Поняття про когерентність. Інтерференція світла. Методи здійснення інтреференції світла.
- •4.1.3 Принцип Гюйгенса-Френеля. Дифракція світла. Дифракція Френеля і Фраунгофера. Дифракційна решітка. Дисперсія і роздільна здатність решітки.
- •4.1.4 Поляризація світла: лінійна, колова та еліптична поляризації. Еліпсометрія. Подвійне променезаломлення. Поляризаційні призми.
- •4.1.5 Фізичні принципи оптичної голографії. Динамічна голографія.
- •4.2.1. Відбивання і заломлення світла на межі розділу двох діелектриків. Формули Френеля.
- •4.2.2 Дисперсія. Нормальна і аномальна дисперсія. Електронна теорія дисперсії світла. Поглинання світла. Фазова і групова швидкості світла.
- •4.2.3 Розсіювання світла. Види розсіяння світла: закономірності і елементи теорії.
- •4.2.4. Основи нелінійної оптики. Основні нелінійні явища – генерування нових частот, параметричне підсилення світла, самофокусування і самодифракція.
- •4.2.5. Теплове випромінювання і його закони. Формула Планка.
- •4.2.6. Оптика анізотропних середовищ. Штучна анізотропія: фотопружний ефект, ефекти Керра, Поккельса та Коттона-Мутона.
- •4.2.7. Фотоефект. Закони і теорія фотоефекту. Гіпотеза світлових квантів.
- •4.2.8. Ефект Комптона: основні закономірності та теорія ефекту
- •4.3.1 Наближення коротких хвиль. Основні поняття і закони геометричної оптики. Заломлення світла на плоскій і сферичній поферхнях.
- •4.3.2 Дзеркала, призми, лінзи. Оптичні прилади.
4.2.1. Відбивання і заломлення світла на межі розділу двох діелектриків. Формули Френеля.
Закон прямолінійного поширення світла: світло в однорідному середовищі поширюється по прямій лінії.
Закон незалежності поширення світлових пучків: зустрічаючись в просторі два або більше світлових пучків, що поширюються в різних напрямках, не впливають один на одного.
З
акон
відбивання світла:
падаючий
і
відбитий промені
та нормаль до відбиваючої поверхні в
точці падіння
лежать в одній площині, причому
де r – кут падіння, r1 – кут відбивання.
Закон заломлення світла: падаючий і заломлений промені та нормаль до поверхні поділу в точці падіння лежать в одній площині, причому
.
Формули
Френеля: Розглянемо
неполяризоване світло, яке можна
розкласти на дві монохроматичні хвилі,
які поширюються в одному і тому ж напрямку
з однаковою фазовою швидкістю, але
поляризовані в двох взаємно перпендикулярних
напрямках :
-
коливання електричного вектора лежить
в площині падіння (паралельна компонента);
-
коливання електричного вектора лежить
в площині, перпендикулярній до площини
падіння (перпендикулярна компонента).
1.
- амплітуда відбитої хвилі
- амплітуда
заломленої хвилі.
,
- коефіцієнти відбиття і пропускання.
2.
- амплітуда відбитої хвилі
- амплітуда
заломленої хвилі.
,
- коефіцієнти відбиття і пропускання.
На основі аналізу цих формул можна отримати інформацію про співвідношення між фазами падаючої, відбитої і заломленої хвиль, в залежності від кута падіння і показників заломлення.
4.2.2 Дисперсія. Нормальна і аномальна дисперсія. Електронна теорія дисперсії світла. Поглинання світла. Фазова і групова швидкості світла.
Д
исперсією
світла
наз явище, що зумовлює залежність
показника заломлення від довжини хвилі
світла, тобто n=f(λ
) (1) .Дисперсією речовини наз величину,
яка показує як швидко змінюється n
із зміною λ. Для всіх прозорих речовин
залежність n(λ)
має слідуючий характер. Із збільшенням
λ, n
зменшується. Чим менше λ швидше росте
n,
це означає, що сильніше заломлюються
короткі хвилі. Саме цей факт дав
можливість розкласти біле світло в
спектр.
Через
скляну призму пропускають біле світло
на екрані утворюється спектр.
Здебільшого
показник заломлення зростає при
збільшенні частоти. Це зростання
називають нормальною
дисперсією
. Аномальна
дисперсія
—
зменшення показника заломлення при
збільшенні частоти .
При
проходженні світла ч/з речовину виникає
коливання атомів і молекул. Це приводить
до втрат енергії світлової хвилі. Ця
енергія іде сама на збудження ел,
щоправда ці ел випромінюють вторинні
ел маг хвилі які накладаючись дають
заломлену хвилю. Ен. ел. маг. хв. переходить
в теплову , хімічну, електричну. Це
приводить до зміни фази поглинання,
яка зумовлює дисперсію, а також до зміни
амплітуди колив., що призводить до
поглинання. Точніше
під поглинанням розуміють втрату
енергії св хв, яка проходить ч/з речовину
в насл перетворення в інші види внутр
енергії. Світло
яке проходить ч/з речовину втрачає свою
інтенс. Ламберт і Бугер теоретично
отримали формулу поглинан світла.
,
-
закон Бугера –Ламберта де
α-коефіціент
пропорційності, dx-нескін
тонкий шар, I0-
початкова інтенсивність. Якщо вибрати
товщину шару речовини
Отже коеф поглинання
дорів оберненій величині товщини шару,
в якому інтенс світла зменшується в е
разів.
Фазова і групова швидкість.
Нехай
маємо св хвилю
Припустимо,
що це є плоска хв.
-рівняння поверхні рівних фаз.
фазова
швидкість, υ- швидкість поширення фази.
Фазова швидкість –це шв поширення
поверхні.
Групова
швидкість: нехай
в середовищі поширюється декілька св
хв і їхні фазові швидкості різні. Під
груповою
шв розуміють шв поширення амплітуди
коливань складного коливного процесу,
який виникає при накладанні одне на
одного окремих коливань. Припустимо,що
група хвиль складається з 2-х хвиль: з
довжиною λ та шв υ і д
ругої
з довжиною λ΄= λ+d
λ; і шв υ΄= υ+d
υ. В точці А в даний момент і буде
розміщений максимум результуючого
коливання. Отже для групової швидкості
маємо досить просту формулу, яку часто
використовують:
- шв групової швидкості, де ω-кутова
частота коливань, к- хвильовий вектор.
Релей показав, що у всіх методах
вимірювання шв світла ми використав
не фазову, а групову шв.Оскільки групова
шв u-
характарізує поширення максимуму
амплітуди модульованої
хвилі, вона пов̕̕
язана з переносом енергії хвильовим
пакетом в просторі і часі і не може
перевищувати шв світла у вакуумі, у
відповідності із вимогами спец теор
відн. Фазова ж шв
може і перевищювати шв світла у вакуумі,
напр., при поширенні рентгенівських
променів, коли n
,
або при поширенні хв. в іоносфері.
