9. Розкрити структуру мовленнєвої діяльності та її мозкової організації.

Мовлення як діяльність та процес має синоніми: мовленнєва діяльність, мовленнєвий акт. Спілкування, контакт між людьми, обмін почуттями і думками, інформацією здійснюється не тільки через мовлення, але й за допомогою немовних знаків, які вивчає семіотика (міміка, жести, дотик). Мовлення ж – вербальне спілкування за допомогою мовних знакових одиниць: слів, синтаксичних конструкцій, тексту, інтонації, часто за підтримки невербальних засобів.

Ще одне значення терміна «мовлення» - мовлення як ораторський жанр чи як монолог у художньому творі (інформаційне мовлення).

Воно позначає і процес мовлення, і результат мовленнєвої діяльності (тобто текст) – усний, письмовий або навіть мислиннєвий.

Види мовленнєвої діяльності розрізняють за такими категоріями:

• Залежно від форми спілкування (усне чи писемне) виділяють говоріння (усне мовлення) та слухання, читання, письмо;

• За спрямованістю мовленнєвої діяльності (прийом чи передача мовленнєвого повідомлення) виділяють рецептивні види мовленнєвої д-сті або імпресивне мовлення (слухання і читання), та продуктивні види мовленнєвої діяльності або експресивне мовлення;

• Залежно від його функцій та виявлення виділяють зовнішнє (слухання, говоріння, читання, письмо) та внутрішнє мовлення.

Зовнішнє мовлення включає усне (діалогічне і монологічне), та писемне. Писемне і усне пов’язані між собою: при порушеннях усного мовлення, як правило, страждає і писемне.

Внутрішнє мовлення – це особливий вид мовленнєвої діяльності, внутрішня форма мовлення це мовлення «мовчки». Воно виникає при розумовій діяльності людини, відрізняється стислістю й відсутністю емоційних виявів. Воно виступає як фаза промовляння мовчки як підготовка до усного і писемного мовлення, що має 4 види: говоріння, аудіювання, письмо,читання (письмове мовлення).

Перевага усного мовлення в тому, що воно може поєднуватися з так званим невербальними засобами спілкування. Також таке мовлення швидко відбувається, є можливість швидких реакцій, зворотного зв’язку.

10 Схарактеризуйте особливості формування мови і мовлення у дітей дошкільного віку

Перший рік життя.

1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

Другий рік життя.

Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя.

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя.

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П’ятий рік життя.

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”).

Шостий рік життя.

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Перш за все дорослі звертають увагу на те чи правильно дитина вимовляє звуки, чи вміє читати ідучи в перший клас. Але проблеми мовлення не обмежуються тільки цим.Отже, яким повинно бути мовлення дітей.  

У 1 рік дитина повинна мати в активному словниковому запасі не менше      10 слів. Чітко вимовляти звуки А, О, У, М, Н, П, Б, Д, Т, К.До 2-х років дитина має знати від 100 до 300 слів і будувати не складні фрази

До 3-х років словниковий запас дитини збільшується до 1000 слів. Дитина повинна знати назви предметів, охоче розповідати  де була, що бачила. Вимовляти всі звуки крім сонорних Л, Р, Р і шиплячих Ш, Ж, Ч.

На 4-ому році життя словниковий запас повинен складати 1500 – 2000 слів. Дитина вже може переказати казку, описати враження з прогулянки. Не біда, якщо малюк плутає закінчення і ставить неправильно наголос.

 В кінці 5-ого року дитина повинна чітко вимовляти шиплячі і сонорні звуки; підбирати слова на заданий звук, впізнавати на слух звуки в слові