14. Схарактеризувати критичні періоди розвитку мовленнєвої функції.

Протягом дошкільного віку в мовному розвитку дітей спостерігаються критичні періоди, коли відбувається найбільш інтенсивний розвиток тих чи інших складових мовної системи. Саме тоді з’являється підвищена ранимість нервових механізмів мовної діяльності і значний ризик появи порушень мовлення. Критичні періоди є передумовою виникнення мовних розділів. Виділяють 3 критичні періоди: І – 1 рік 2 міс. – 1 рік 6 міс. – в цей період особливо інтенсивно розвиваються коркові зони Брока, яка відповідає за розвиток усної мови. Будь-які негативні фактори, навіть незначні, можуть вплинути на розвиток мовлення (до зникнення, затримка), ІІ – 3 роки – коли інтенсивно розвинене зв’язне мовлення, відбувається перехід від ситуативної мови до контекстної. Це вимагає великої узгодженості в роботі центральної нервової системи і мовно-рухових механізмів, уваги, пам’яті. Незначна розбалансованість цих процесів веде до зміни поведінки: впертість, негативізм. Це викликає велику ранимість мовної системи, може виникнути заїкання, відставання мовного розвитку. ІІІ – 6-7 років – починається інтенсивний розвиток письмової мови. Це викликає велику нагрузку на центральну нервову систему. При надто високих вимогах до дитини відбувається “зрив” нервової діяльності, що викликає мовні порушення.

15. Схарактеризувати особистісні та професійні якості сучасного логопеда.

Логопед – корекційний педагог, що займається виявленням, запобіганням та усуненням мовленнєвих порушень у дітей, підлітків і дорослих.

Підготовка сучасного фахівця-логопеда в системі вищої пед.освіти визначається процесами, що відбуваються в культурному і соціальному середовищі. Стратегічна мета пед..діяльності полягає в створенні ефективних умов для досягнення вихованцем певного рівня освіти. Дана мета реалізується через послідовне вирішення пед..завдань різних рівнів і різного ступеня складності. В першому випадку – це діяльність професійна, а в другому – загально педагогічна, яку свідомо або несвідомо здійснює кожна людина по відношенню до інших і до самої себе, займаючись самоосвітою і самовихованням.

Зростаючі вимоги до якості професійної підготовки висококваліфікованих фахівців-логопедів у сучасній вищій пед..школі необхідні у зв´язку зі суперечностями: між новою якістю життя і функціонуючою системою освіти; між глибокою спрацьованістю в теорії педагогіки ідей гуманізації освіти і недостатністю їх реального практичного впровадження; між постійно зростаючою кількістю дітей, які мають поруш.мовлення, що ускладнені вторинними відхиленнями, і недостатньою готовністю логопедів до здійснення практичної корекційної діяльності, між зростаючими вимогами до професійної майстерності логопедів і недостатнім рівнем їх професійної підготовки у виші, між зростанням об´єктивної соціальної значущості професії логопеда і фактичною недооцінкою його праці з боку суспільства, рівнем розвитку наукового логопедичного знання і рівнем його віддзеркалення в змісті логопед.освіти та ін..

У кожному ДНЗ, школі є діти з розладами мовлення. Для дітей із складними вадами створені спеціальні заклади.

Кваліфікація логопеда може визначатися трьома складовими: рівнем освіти, стажем пед..діяльності, кваліфікаційною категорією. Як правило. Логопеди мають вищу освіту за фахом. Не рідше ніж 1 раз на 5 років проходять атестацію.

Вчитель-логопед. Завдання та обов´язки. Розробляє і вдосконалює навч.-корекційні програми. Здійснює навчальну, компенсаційну, реабілітаційну роботу з дітьми, які мають мовл.порушення. Забезпечує умови для засвоєння інвалідами компенсаційно-корекційних програм із урахуванням порушень, вікових та індивідуальних особливостей, сприяє їх соціальній реабілітації. Вивчає і фіксує динаміку розвитку дитини. Створює сприятливі організаційно-педагогічні умови для дітей із тяжкими мовл.морушеннями. Обирає форми, методи, засоби корекційно-реабілітаційного процесу. Надає батькам консультативну допомогу щодо виправлення дефектів усного та писемного мовлення їх дітей. Планує роботу, проводить аналіз її результатів, веде встановлену психолого-педагогічну, реабілітаційну та статистичну документацію.

Повинен знати: Закон України «Про освіту», «Про основи соціальної захищеності інвалідів», державні програми професійної реабілітації та зайнятості осіб із обмеженими фізичними можливостями, основні відомості з логопедії, загальні та спец.психолого-педагогічні дисципліни, принципи організації навчально-виховного, мовно-корекційного й компенсаційного процесу.

Кваліфікаційні вимоги. Вища категорія: повна вища освіта відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст). Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією вчителя-логопеда – не менше 8 років.

І категорія: ІІ-ІІ-ІІ- Стаж не менше 5 років

ІІ категорія – ІІ-ІІ-ІІ – Стає не менше 3 років.

Вчитель-логопед: повна вища освіта відповідного напрямку без вимог до стажу роботи.