- •Архівна та бібліотечна справа України у діп. 1
- •Сутність, об’єкт та функції державної інформаційної політики (діп).
- •Функції
- •Класифікація різновидів інформації та форм захисту інформації в українському та міжнародному законодавстві. Класифікація різновидів інформації
- •Форми захисту інформації
- •Форми захисту інформації в українському та міжнародному законодавстві
- •Правове регулювання обігу відкритої, таємної та конфіденційної інформації.
- •Закони України:
- •Постанови кму:
- •Галузеві стандарти:
- •Архівна та бібліотечна справа України у діп.
- •Право громадян на інформацію як міжнародно-правова норма.
- •Видавнича та музейна справи у діп.
- •Музейна справа
- •Чинники, пріоритети, напрями реалізації діп. Чинники
- •Пріоритети
- •Напрями реалізації
- •Відкритість інформації.
- •Доктрини , стратегії і концепції інформаційної безпеки України .
- •Доктрини, стратегії і концепції інформаційної безпеки (кібербезпеки) сша як інформаційного лідера сучасного світу.
- •Доктрини , стратегії і концепції інформаційної безпеки єс.
- •Основні положення Окінавської Хартії глобального інформаційного суспільства
- •Міжнародні стратегії інформаційної безпеки та реальна практика модернізації відносин інформаційної безпеки України у сфері внутрішньої політики та у системі сучасних міжнародних відносин.
- •Діяльність Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки[ред. • ред. Код]
- •Укази Президента України[ред. • ред. Код]
- •Концепція інформаційної безпеки України (2015р.).
- •V. Прикінцеві положення
- •Стратегічні документи щодо формування інформаційного суспільства в Україні.
- •Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки
- •Основні засади розвитку інформаційного суспільства в україні на 2007-2015 роки
- •I. Загальні положення
- •II. Завдання, цілі та напрями розвитку інформаційного суспільства в україні
- •III. Національна політика розвитку інформаційного суспільства в україні
- •IV. Організаційно-правові основи розвитку інформаційного суспільства в україні
- •V. Очікувані результати
- •Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні Загальна частина
- •Сучасний стан розвитку інформаційного суспільства в Україні
- •Мета, принципи та завдання
- •Етапи та основні напрями реалізації
- •Загрози, виклики, вразливості й ризики як основні категорії в теорії та практиці інформаційної безпеки.
- •3.Класифікація видів та загроз інформаційної безпеки.
- •Державна політика у сфері змі.
- •Особа, суспільство та держава як суб’єкти інформаційних відносин.
- •Архівна та бібліотечна справа України у діп.
- •Діп щодо рекламно-виставкової діяльності.
- •Розділ VIII. Рекламна та виставково-ярмаркова діяльність
- •Входження України до європейського інформаційного простору: проблеми та перспективи.
- •Закон України «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення в Україні».
- •Закон України « Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки».
- •Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки
- •Основні засади розвитку інформаційного суспільства в україні на 2007-2015 роки
- •I. Загальні положення
- •II. Завдання, цілі та напрями розвитку інформаційного суспільства в україні
- •III. Національна політика розвитку інформаційного суспільства в україні
- •IV. Організаційно-правові основи розвитку інформаційного суспільства в україні
- •V. Очікувані результати
- •Закон України «Про інформацію».
- •Конвенція про кіберзлочинність.
- •Закон України « Про доступ до публічної інформації».
- •Про доступ до публічної інформації (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2011, № 32, ст. 314)
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II порядок доступу до інформації
- •Розділ III суб'єкти відносин у сфері доступу до публічної інформації
- •Розділ IV реалізація права на доступ до інформації за інформаційним запитом
- •Розділ V оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації
- •Розділ VI прикінцеві положення
- •Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні.
- •Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні
- •Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні Загальна частина
- •Сучасний стан розвитку інформаційного суспільства в Україні
- •Мета, принципи та завдання
- •Етапи та основні напрями реалізації
- •Основний механізм впровадження Стратегії
- •Фінансове забезпечення реалізації Стратегії
- •Поширення ідей розвитку інформаційного суспільства та суспільства знань
- •Оціночні (контрольні) показники та індикатори розвитку інформаційного суспільства в Україні
- •Очікувані результати
- •Європейська конвенція про транскордонне телебачення.
- •Глава I
- •Глава II
- •Глава III
- •Глава IV
- •Глава iVа
- •Глава V
- •Глава VI
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •Глава IX
- •Глава X
- •Глава XI
- •Проблема правового забезпечення функціонування інтернет-ресурсів в Україні.
- •Концепція інформаційної політики України.
- •Аналітичні питання:
- •Основні способи протидії загрозам, реагування на виклики та керування ризиками в сфері інформаційних відносин.
- •Зарубіжний досвід вироблення та реалізації діп. Японія
- •Європейський союз
- •Велика Британія
- •Німеччина
- •Естонія
- •Хорватія
- •Франція
- •Упровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
- •5. Пріоритетні завдання держави з формування телерадіоінформаційної інфраструктури.
- •6. Особливості структури мовлення державних, недержавних (приватних) телерадіоорганізацій на загальнонаціональних каналах.
- •7. Діяльність телерадіокомпаній в умовах особливого періоду
- •8. Вимоги до національної інформаційної інфраструктури
- •9. Принципи розвитку телерадіоінформаційної інфраструктури
- •10. Розвиток новітніх систем і технологій
- •11. Державна політика у сфері комп'ютерних технологій і систем телекомунікацій
- •12. Розвиток науково-технічної, технологічної та виробничої бази інформаційної сфери
- •13. Формування комп'ютерно-технологічної інфраструктури національних інформаційних ресурсів
- •14. Формування інтегрованого телекомунікаційного середовища інформаційної сфери
- •Національна безпека та національні інтереси перед викликом інформаційних війн як “продовження політики іншими засобами”.
- •Сучасна інформаційна революція та війни “четвертого покоління”.
- •Інформаційна безпека як оборонна інформаційна війна.
- •Інформаційна безпека за сферою застосування
- •Суттєві (з позицій іб) властивості інформації
- •Забезпечення іб держави
- •Інтернет та інші “високі технології” як знаряддя інформаційних війн.
- •Світові інформаційні війни та міжнародні аспекти інформаційної безпеки.
- •Інформаційна зброя: міфи та реальність.
- •Інформаційні війни у вимірах загроз та викликів національній й міжнародній безпеці.
- •Інформаційно-культурна експансія та “культурні війни” сучасності.
- •Україна як об'єкт експансії[ред. • ред. Код]
- •Україна як суб'єкт експансії[ред. • ред. Код]
- •Інформаційні війни у контексті сучасної боротьби з тероризмом на національному й міжнародному рівнях.
- •Спеціальні інформаційні операції (сіо) у сфері міжнародних відносин.
- •Інформаційна політика держави під час місцевих виборів 2015 в Україні.
- •Механізми запобігання маніпулятивному впливу на суспільну свідомість.
- •1. Зміни в ситуаціях взаємодії:
- •Знаково-символьна інфраструктура країни як сфера інформаційного протиборства (приклад України та Росії).
- •Мова та мовна політика як сфера інформаційного протиборства (приклад України).
- •Відродження національної пам’яті та “переписування історії” у контексті інформаційно-психологічних війн.
- •1. Голодомор знову став геноцидом.
- •2. Велика Вітчизняна війна знову стала радянсько-німецькою.
- •3. Кримських татар знову депортують, а не примусово виселяють.
- •4. Знову говоритимемо про оун.
- •5. Реабілітація жертв сталінських репресій тепер часткова.
- •Інформаційні технології й глобальна антитерористична війна.
- •Шляхи та напрями вдосконалення антитерористичного законодавства
- •Проблеми попередження інформаційних війн й засадничі принципи міжнародного інформаційного права.
- •Принципи міжнародного інформаційного права
- •Інформаційне суспільство та інформаційна політика як сфера стратегічного партнерства Україна – єс.
- •Співробітництво України з єс у медійному просторі.
- •Безпека Інтернету як сфера співробітництва державних й недержавних організацій України та єс.
- •Міжнародний імідж й державний брендінг України як фактори її національної безпеки.
- •Іміджева стратегія, спрямована на реалізацію стратегічних пріоритетів України.
- •4.1. Забезпечення європейської якості освіти
- •4.2. Наукова і науково-технічна діяльність
- •4.3. Кадрова політика та формування інноваційної культури
- •4.4. Розвиток міжнародних стратегічних партнерств та професійного співтовариства
- •4.5. Навчально-методичне та інформаційне забезпечення
- •4.6. Формування активної громадянської позиції
- •4.7. Формування іміджевої політики
- •4.8. Розвиток матеріально-технічної бази
- •Російське іномовлення як інструмент маніпулювання громадською думкою у трансатлантичному просторі.
- •Українське іномовлення: проблеми і перспективи.
- •Інформаційне забезпечення формування громадянського суспільства в Україні.
- •Політика правового регулювання діяльності засобів масової інформації і комунікації в Україні.
- •Концентрація медіа-бізнесу в Україні.
- •Характеристика сфери мас-медіа України:
- •Практичні завдання:
- •Висвітліть цілі діп
- •Дайте оцінку теоретичним особливостям вироблення та реалізації діп.
- •Дайте оцінку значущості інформаційних пріоритетів в українському державотворенні. Пріоритети
- •Поясніть необхідність сталого розвитку інформаційної сфери держави.
- •Розкрийте сутність сучасних механізмів управління та регулю вання діп.
- •Схарактеризуйте принципи та науково-методичні засади аналізу діп
- •Дайте характеристику внутрішнього стану національної інформаційної політики України.
- •Визначте та оцініть фактори зовнішнього середовища національної інформаційної політики України.
- •Визначте особливості зарубіжного досвіду вироблення та реалізації діп.
- •Європейський союз
- •Велика Британія
- •Німеччина
- •Франція
- •Естонія
- •Хорватія
- •Схарактеризуйте стан нормативно-правової бази діп та шляхи її вдосконалення.
- •Проаналізуйте дієвість політики держави щодо забезпечення захисту стратегічних національних інтересів в інформаційній сфері.
- •Розкрийте значення інформаційно-комунікаційного аспекту в процесі розбудови держави.
- •Розкрийте значення інформаційно-комунікаційного аспекту в процесі консолідації суспільства.
- •Проаналізуйте роль інформаційної політики держави щодо забезпечення європейської та євроатлантичної інтеграції України.
- •Довідка про нато
- •Співробітництво з нато
- •Законодавча база
- •Звіт Держкомархіву про виконання Цільового плану Україна - нато на 2009 рік
- •Проаналізуйте намагання маніпулювати громадською думкою з боку окремих змк, зокрема шляхом поширення недостовірної, неповної та упередженої інформації.
- •Проаналізуйте рівень інтегрованості України у міжнародний інформаційний простір.
- •Проаналізуйте проблему монополізації ринків інформаційного простору, зокрема у сфері телебачення та радіомовлення.
- •.Проаналізуйте рівень використання української мови в аудіовізуальних (електронних) та друкованих засобах масової інформації.
- •Проанадізуйте рівень забезпечення доступу громадян України до українських змі.
- •Заборона трансляції російських телеканалів: виконання, ефективність, наслідки.
- •Заборона російського кінопродукту: виконання, ефективність, наслідки.
- •Проаналізуйте нагальні потреби в сфері інформаційної безпеки: що не зроблено і яких заходів має бути вжито.
- •Проаналізуйте еффективність комунікаційної політики влади.
- •Проаналізувати міжнародний імідж й державний брендінг України як фактори її національної безпеки.
- •Запропонувати варіанти створення і просування неповторної ідеологеми країни.
Іміджева стратегія, спрямована на реалізацію стратегічних пріоритетів України.
І́мідж (англ. image, від лат. imago, imitari — «імітувати») — штучна імітація або подання зовнішньої форми будь-якого об'єкта, особливо особи.[1] Термін вперше з'явився у 1806 році в словнику Ноя Вебстера.
Зв'язки з громадськістю трактують імідж як мислене уявлення про людину, товар чи інститут, що спрямовано формується у масовій свідомості за допомогою засобів масової інформації. [2]
Імідж — це позитивний результат довгої спільної праці керівництва і персоналу фірми. Імідж складається з зовнішнього образу (одягу і речей, міміки, поз і жестів) та внутрішнього образу, який неможливо побачити, але який відчувається і дуже впливає на сприйняття людини оточуючими (вміння правильно будувати спілкування, позитивні якості особистості, вміння розуміти людей і вміння справляти враження).
Імідж – це знакові характеристики, в яких наявні і форма, і зміст. Імідж, як багатогранне явище, що відбиває і сутнісні, і зовнішні сторони. Ми запам’ятовуємо саму форму, яка потім посилає нас на подальший змістовні характеристики самого іміджу. Найбільш впливовими, як для іміджу, є візуальні характеристики. Як правило, ми не встигаємо углиблюватись в знання і деталізувати інформацію про кожну людину, з якою маємо діло. Візуальний імідж, який люди створюють самі, ми помічаємо в першу чергу. Тіло, поза, одяг нам надають масу інформації іще до того, як людина до нас заговорить. Загалом, імідж досі не перестає існувати по тій причині, що ми ж самі на нього реагуємо позитивно. Це так зване культивування потрібних реакцій. Обидві сторони породжують типи поведінки, в яких самі зацікавлені. При цьому, ніхто не створює собі негативні або конфліктні іміджі. Звичайно, зустрічаються випадки агресивних іміджів, але вони слугують звичайною сценічною приманкою. Побудова іміджу ведеться відповідно до одного з законів пропаганди, який говорить про те, що немає сенсу витрачати гроші на розруху стереотипу, а варто будувати новий стереотип, який заснований на старому. Імідж і являється новим стереотипом.
Функції іміджу
пізнавальна (інформаційна),
номінативна,
естетична,
адресна.
Ознаки іміджу:
Імідж спрощений у порівнянні з об’єктом, але одночасно підкреслює його специфічність та оригінальність.
Імідж є конкретним але і гнучкий. Він постійно адаптується і підлаштовується під певні ситуації.
Імідж в певній мірі відповідає рекламованому об’єкту і разом з цим ідеалізує його.
Імідж пов'язаний з прообразом але живе за власними законами згідно з панівною духовною орієнтацією свідомості
Види іміджу:
за об'єктом відображення
- імідж товару (предметний); - імідж людини: персональний, груповий (корпоративний), дзеркальний, бажаний, цільовий, демонстративний, поточний);
за способом подачі:
- контактний; - дистантний;
за структурою:
- множинний (декілька уявлень про єдиний образ); - єдиний цілісний;
Стратегічні пріоритети:
4.1. Забезпечення європейської якості освіти
Концептуальним напрямом у галузі освіти є утримання лідерських позицій Університету у підготовці військових фахівців оперативно-стратегічного та оперативно-тактичного рівнів і забезпечення їх конкурентоспроможності.
Забезпечення європейської якості освіти та подальше входження у світове освітнє середовище здійснюватиметься досягненням таких стратегічних цілей: реалізацією моделі випереджувальної освіти, заснованої на ідеї становлення всебічно розвинутої особистості та її вмінні адаптуватися до швидких змін у військових технологіях і суспільних процесах, що сприятиме забезпеченню професійної мобільності та конкурентоспроможності випускників; удосконаленням організації і змісту навчально-виховного процесу в напрямі забезпечення європейських стандартів при збереженні культурних традицій України; побудовою навчального процесу на принципах гнучкості, адаптивності, економічної ефективності та інноваційності практичної підготовки з орієнтацією на споживачів освітніх послуг. Досягнення стратегічних цілей забезпечується виконанням основних завдань: переходом на компетентнісну модель підготовки, яка базується на формуванні цілісної системи теоретичних знань та практичних вмінь у вирішенні професійних завдань; внесенням інноваційних змін у зміст і методологію освіти – участю у формуванні галузевих стандартів освіти, реалізацією педагогічних інновацій; уведенням інноваційної гнучкої технології планування та організації навчального процесу, орієнтованої на індивідуалізацію навчання та стимулювання творчої самостійної роботи слухачів, забезпечення високої якості знань; удосконаленням змісту навчальних програм на основі впровадження системи оперативних стандартів Збройних Сил України, вивчення та використання кращих зарубіжних стандартів; подальшого розвитку системи безперервної військової освіти та підвищення ролі Університету як провідного науково-методичного центру у системі ступеневої підготовки і підвищення кваліфікації військових фахівців; удосконаленням методики викладання з урахуванням компетентнісного підходу і критеріїв оцінювання рівня знань та якості організації навчального процесу; упровадженням інноваційних технологій та методів навчання, заснованих на досягненнях інформаційних і дистанційних освітніх технологій; забезпеченням тісної взаємодії із замовниками при формуванні стандартів вищої освіти; активним розвитком магістерських програм із врахуванням вимог ринку праці; забезпеченням безперервної практичної підготовки слухачів; упровадженням інноваційних підходів до мовної підготовки – досягненням необхідного рівня володіння іноземною мовою; започаткуванням практики читання лекцій і проведення занять іноземною мовою; набуттям умінь сприйняття складної спеціальної інформації, здатності формувати нові ідеї та пропозиції; забезпеченням варіативності форм навчання, високої якості змістового наповнення навчально-методичних матеріалів.
