4.2. Наукова і науково-технічна діяльність

Стратегічними цілями наукової діяльності Університету визначені: гармонізація наукових досліджень і підготовки висококваліфікованих кадрів відповідно до пріоритетних напрямів військової науки; формування нових наукових напрямів і шкіл; підвищення якості та інноваційної складової наукових досліджень, збільшення кількості наукових розробок, що мають загальнонаціональне та світове визнання; активне залучення та стимулювання припливу творчої молоді в науку, й освіту. Основними завданнями щодо вдосконалення системи наукової діяльності є: створення та розвиток інфраструктури підтримування інноваційної діяльності (наукових лабораторій, експериментальних проблемних груп тощо); забезпечення розвитку та створення нових наукових напрямів і шкіл завдяки моніторингу пріоритетних напрямів досліджень військової науки щодо проведення фундаментальних і прикладних досліджень;  коригування напрямів досліджень відповідно до змін світової наукової кон’юнктури та вимог замовників і споживачів;  підвищення рівня фундаментальних досліджень і прикладних розроблень;  посилення дослідницької компоненти у програмах підготовки висококваліфікованих фахівців тощо; активізація діяльності Університету та його структурних підрозділів у розробленні та реалізації державних цільових і військових проектів і програм;  проведення експертно-аналітичного оцінювання наукових розроблень для органів військового управління всіх рівнів; формування портфеля замовлень на дослідження; подальший розвиток і поглиблення наукового співробітництва завдяки формуванню наукових колективів із наукових та науково-педагогічних працівників Університету, інших вищих навчальних закладів України, провідних вітчизняних учених та фахівців-практиків оборонної сфери для проведення нових, міждисциплінарних за характером досліджень, у тому числі підготовки спільних наукових праць;  підвищення наукової активності всіх суб’єктів освітнього процесу та формування нового покоління педагогів-дослідників: поліпшення якості підготовки та захисту дисертаційних досліджень, поліпшення ефективності роботи докторантури та ад’юнктури, впровадження ефективної системи стимулювання підготовки та захисту докторських і кандидатських дисертацій; організація ефективної роботи спеціалізованих учених рад щодо захисту докторських та кандидатських дисертацій, розширення переліку наукових спеціальностей;  проведення активної політики трансферу наукових результатів у навчальний процес і професійне середовище проведенням наукових конференцій, форумів, круглих столів, семінарів, лекцій тощо.

 

4.3. Кадрова політика та формування інноваційної культури

Домінантною умовою реалізації інноваційного вектора розвитку Університету є його кадрова політика, яка спрямована на досягнення стратегічних цілей: формування кадрового та інтелектуального потенціалу відповідно до критеріїв та вимог надання освітніх послуг у сфері вищої освіти; досягнення лідерських позицій на ринку професійної освіти та статусу провідного центру підвищення кваліфікації та перепідготовки військових фахівців та державних службовців з питань оборони держави; розроблення системи стимулювання та мотивації праці, орієнтованої на об’єктивне оцінювання реалізації конкретних завдань за кінцевим результатом; формування інноваційної культури, орієнтованої на творчу діяльність організаційно-управлінського та аналітичного рівня, сприяння розкриттю та реалізації інноваційного потенціалу особистості; забезпечення високого та якісного рівня кадрового діловодства на основі сучасних інформаційних і комунікаційних технологій. Система кадрового забезпечення спрямовується на вирішення таких завдань:  розроблення Програми розвитку кадрового потенціалу Університету, визначення стратегічних показників кадрової політики, створення ефективного механізму її реалізації; реалізація основних напрямів Концепції підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників Університету;  підготовка науково-педагогічних працівників в ад’юнктурі та докторантурі Університету, а також здобування наукового ступеня поза ад’юнктурою (докторантурою) для забезпечення необхідних критеріїв та вимог надання освітніх послуг у сфері вищої освіти;  удосконалення системи рейтингування науково-педагогічних кадрів, проведення професійних конкурсів на кращого науковця, викладача-методиста, куратора навчальної групи тощо; нормативних документів системи оплати праці та стимулювання, систематизації представлення працівників до відзначення нагородами та почесними званнями; реалізація комплексу соціальних цільових програм для працівників: поліпшення житлових умов; профілактичне оздоровлення, організація спортивно-оздоровчих заходів, відпочинку тощо.  Основними завданнями щодо формування інноваційної культури є: розроблення концептуальної моделі корпоративної інноваційної культури як засобу забезпечення ефективності та конкурентоспроможності на ринку освітніх і наукових послуг; упровадження механізмів, методів і алгоритмів перетворення розвитку інноваційної культури на організований, упорядкований та регульований процес з визначеною структурою відносин, правилами поведінки та дій, відповідальністю; розроблення механізму формування конструктивного відношення до нововведень;  створення інноваційної атмосфери в колективі, впровадження прогресивних форм менеджменту інноваційної діяльності;  інтенсифікація педагогічних інноваційних процесів: зміна стилю професійного педагогічного мислення; здатності генерувати нестандартні ідеї при вирішенні управлінських і професійних завдань.