Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
дніпро ревее.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
583 Кб
Скачать
☆
    1. Фактура:

  • типи викладу (гомофонний, поліфонічний та мішаний), щільність звукової тканини;

Фактура – звукова матерія музичного твору, комплекс усіх звукових ліній та голосів, що виступають в ній у різних функціональних співвідношеннях і які утворюють єдине звукове ціле.

Фактура - яскравий показник індивідуального стилю композитора, приналежності до тієї чи іншої музично – стилістичної епохи. 

Фактура твору гомофонно – гармонічна з елементами монодичної (одноголосний розділ – соло баритона). В основному виклад акордовий при ведучому значенні певного голосу, якому в гармонічному звучанні підпорядковуються всі хорові партії. Поліфонічних прийомів автор в кантаті не застосовує.

3. Напрями вокально-хорової роботи

Цінність вокально - хорового співу полягає в тому, що при колективному виконанні пісні розвивається музичний слух і голос кожного учасника хору, підвищується музична й загальна культура. Досягнути цього можна лише тоді, коли в хоровому колективі супроводиться робота над елементами хорової звучності (вокально - хорової техніки). Навички, які забезпечують хору гарний ансамбль, стрій, дикцію, нюанси, називаються вокально - хоровою технікою.

Робота над красивим, виразним звучанням окремих голосів та всього хору складає основну частину хорового виховання, від якої залежить якість усіх елементів хорового співу. Тому важливим фактором є культура звуку, дикційна свобода, чіткість,ступінь володіння диханням, ясність тембру кожної хорової партії та хору в цілому, засоби звуковедення.

Також основою хорового співу є стрій. Однаково важливим у розкритті акордів є як горизонтальний, так і вертикальний стрій. Особливість його часто полягає у дотриманні правил розвитку поліфонії кожної хорової партії. Особливу увагу слід звернути на ансамбль між партіями хору. Велика роль відводиться диригенту, який різноманітними способами повинен добиватися чистоти та правильності інтонування (показ рукою, вивчення інтонаційно важких місць окремо партіями).

3.1. Типи та види хору, їх специфічні художньо – виражальні можливості.

Твір написаний для мішаного чотириголосного хору з соло баритона, з фортепіанним супроводом.

Мішаний тип – це поєднання різнорідних голосів.

Соліст (від лат. Solus один, тільки) - це особистість, що лідирує в колективі.

    1. Діапазон хорових партій, їх мелодичний амбітус.

Діапазон – це звуковий обсяг співочих голосів, який використовується в даному творі від нижнього до верхнього звуків.

Дублювань в хорових партіях немає. Зустрічається поділ басової партії на Б1 і Б2.

Присутні також місця хорового унісонного звучання.

Діапазони хорових партій

Діапазон соліста Загальний діапазон хору:

Усі ці звуки входять в робочі діапазони партій.

Сопранова та альтова партії звучать у мішаному та головному регістрах. В мішаному регістрі високе головне резоновування поєднується з грудним опорним звучанням.

Важливу роль відіграє злагодженість та плавний перехід з одного регістру в інший. Керівник повинен слідкувати за прикриттям та округленням звуку, не допускаючи форсованого звучання.