Тренінг для батьків та вчителів

„Знаходимо спільну мову разом”

Підготовлений практичним психологом

НВК „Любисток” Попович К.А.

12.12.2011р.

Пояснююча записка

Дитинство – найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме в цей час дитина формується фізично, психічно й інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь та навичок. І саме в цей період вона потребує найбільшої уваги й захисту. Будь-які душевні травми залишають слід, може, й на все життя. Від ставлення до дітей, розуміння їхніх проблем, захисту їхніх прав, інтересів та потреб залежить доля кожної дитини й розвиток суспільства загалом.

Перше оточення, яке справляє великий вплив на подальше формування індивіда як особистості – це батьки. У родині поведінка батьків визначає ставлення майбутньої особистості до навколишнього світу. Таку поведінку можна описати двома парами ознак: „неприйняття – прийняття” і „терпимість (самостійність, воля) – стримування (контроль)”. Батьки, які позитивно налаштовані до своїх дітей, вважають, що ті володіють багатьма позитивними рисами, радіють спілкуванню з ними, приймають їх такими, якими вони є.

Мета: розвивати та удосконалювати уміння дорослих ефективно спілкуватися з дітьми, формувати вміння батьків та педагогів працювати в групі та набувати практики колективної діяльності у виробленні рішень.

Завдання:

• ознайомити дорослих зі стилями виховання;

• розповісти про вплив сім’ї та сімейного життя на виховання й розвиток дитини;;

• ознайомити батьків з елементами активного слухання;

• допомогти вирішувати конфлікти (розгляд життєвих та ситуаційних завдань);

• формувати почуття вдалого вибору часу як важливого елементу у вирішенні проблеми.

Матеріали: ватмани, клейкий папір, ручки, олівці, фломастери, маркери, плакат з правилами, інформаційні плакати, таблиці (демонстраційні та індивідуальні), папір А4, картки із завданнями.

Хід заняття

1. Вступне слово психолога.

Шановні батьки та педагоги! (2 слайда)

Вислів „Діти – наше майбутнє” не просто красивий вислів. Доля будь-якої спільноти, нації, держави в майбутньому залежить від того, якими будуть люди, що населятимуть її. Життєвий досвід не тільки свідчить, а й вчить: не буде дітей – не буде й держави.

Середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом матеріальної й емо­ційної підтримки, засобом збереження і передачі культурних цінностей від покоління до покоління є сім’я.

Найважливішою умовою родинного виховання є міцний фундамент сім’ї, який базується на авторитеті батька та матері, подружній вірності чоловіка і дружини, їхній любові і повазі одне до одного та до дітей.

Особливої уваги потребує виховання любові до батьків, близьких. Саме в сім’ї дитина вчиться поважати людей, дбати про малюків і літніх, співчувати і виявляти милосердя до тих, хто переживає горе. Сім’я має прищепити шанобливе ставлення до традицій, звичаїв, обрядів, історії та культури свого народу. Це потребує злагоджених зусиль сім’ї з усіма виховними заходами, включаючи і школу.

Дитина оволодіває досвідом дорослих буквально з перших місяців свого життя: спочатку через підсвідоме пристосування, а потім – через систематичне навчання.

У процесі живого спілкування з дитиною дорослі, навіть незалежно від своєї волі, передають їй погляди на навколишній світ, свої моральні засади та уявлення. Тому вплив дорослих на особливості спілкування молодших школярів у майбутньому дуже великий.

Отже, вже з перших днів свого життя дитина засвоює прийняті в її середовищі стереотипи поведінки; Іншими словами, дорослі свідомо і несвідомо навчають дітей „зовнішніх” і „внутрішніх” алгоритмів спілкування, формують зразки поведінки і відносин своїх дітей.

2. Презентація мети заняття, завдання та правил роботи в групі.

На інтерактивній дошці висвітлюється мета, завдання та правила роботи в групі (3 слайда). Правила роботи в групі:

– правило поваги до часу;

– правило активності;

– правило „я-повідомлення”;

– правило позитивності.

3. Вправа-знайомство „Автопортрет”. (1 слайд)

Мета: познайомити учасників, сприяти згуртуванню групи, створення позитивної атмосфери й комфорту.

Інструкція. Кожен з учасників по черзі встає, називає своє ім’я та озвучує, ким він мріяв бути в дитинстві і чи здійснились їхні сподівання.

4. Об’єднання в групи „Броунівський рух”.

Психолог. А зараз вас чекає дуже серйозна вправа, яка потребуватиме вашої уваги та злагодженої дії. Для цього вам потрібно встати, розімнути кісточки і в хаотичному порядку ходити по класу. Перевіримо вашу увагу: коли ви почуєте мій плескіт в долоні, вам потрібно буде зупинитися, але з умовою: скільки оплесків я зроблю, стільки ж людей повинні стати в групу. Наприклад: я роблю один плескіт долонями, ви повинні стати по одному, я роблю два оплески—ви повинні знайти собі пару і т.д. Зрозуміли! Розпочинаймо!

Представлення психологом кожної групи у співвідношенні до їх ролей: 1 група - в ролі „вчителів”, 2 група - в ролі „батьків”, 3 група - в ролі „дітей”.

5. Вправа „Дерево сподівань”. (1 слайд)

Мета: одержати Інформацію, що стосується сподівань учасників тренінгу. (Роздатковий матеріал під № 1)

Інструкція. Учасники на аркушах записують свої очікування від заняття. Один учасник з групи презентує очікування.

6. Інформаційне повідомлення „Психологічний клімат сім’ї та розвиток дитини”(1 слайд)

Мета: висвітлити важливість впливу психологічного клімату родини на розвиток рис дитини.

Психологічний клімат сім’ї – це один із могутніх факторів емоційного впливу на дитину. Від атмосфери в сім’ї, від морального обличчя батьків великою мірою залежить спрямованість активності дитини, її позитивне або негативне самопочуття, характер очікувань юної особистості від оточення.

Особливе місце в родинному вихованні належить матері. Саме вона має найсильніший вплив на дітей, особливо у сфері духовно-морального виховання. Без материнського тепла і ласки діти виростають похмурими, замкненими, злостивими, впертими, схильними до девіантних вчинків.

Не меншу роль у родинному вихованні відіграє і батько, особливо коли йдеться про виховання хлопчиків. Повністю реалізувати свої виховні функції батько і мати можуть лише тоді, коли мають авторитет у дітей.

Сімейне неблагополуччя негативно позначається на формуванні особистості дитини. Дитяче виховання в умовах негативного емоційно-психологічного сімейного мікроклімату визначається ранньою втратою потреби у спілкуванні з батьками, егоїзмом, замкненістю, конфліктністю, впертістю, неадекватною самооцінкою (завищеною чи заниженою), озлобленістю, невпевненістю у своїх силах, недисциплінованістю, втечами з дому, бродяжництві та ін. Все це свідчить, що діти з неблагополучних сімей мають більше причин для поповнення рядів важковиховуваних, правопорушників, наркозалежних. Тому завдання як і батьків, так і педагогів у спільній взаємодії сприяти активному здоровому розвитку дітей і виховувати морально-духовні якості кожної дитини.

7. Вправа „Активне слухання”. (1 слайд)

Мета: ознайомити батьків з ефективними засобами спілкування.

Роздаються ватмани кожній групі.

Інструкція: Ділимо ватман пополам: ваше завдання на одній частині написати позитивні засоби спілкування з дитиною, а на другій – перешкоди у спілкуванні між дорослими та дітьми. Вся ця робота виконується у співвідношенні до ваших ролей, тобто з погляду батьків, вчителів та дітей.

Представлення робіт коленою групою.

8. Вправа „Обмін думками”(обговорення ситуації).

Мета: навчити батьків знаходити конструктивні способи виходу з різноманітних ситуацій.

Психолог. Ми вияснили з вами позитивні та негативні засоби у спілкуванні між дорослими та дітьми, а зараз на практиці спробуємо закріпити наші знання. (1 слайд)

Інструкція: У кожної групи є своя картка з описом певної ситуації. Ваше завдання прочитати. Обговорити помилки у спілкуванні. Виробити в групах поради, як уникати подібних ситуацій. Для аргументації вашої відповіді вам допоможе певний роздатковий матеріал під номером № 2, а саме таблиця з негативними та позитивними висловлюваннями з боку дорослих, там ви знайдете Й опис ситуацій. На другій стороні ватману ви можете записувати свої думки та поради.