2.3. Гідрологічні умови

Довжина річки Рата 76 км, площа басейну 1790 км² (за іншими даними 1770 км².). Заплава  подекуди заболочена, вкрита лучною рослинністю.  Річище , завширшки переважно 15—20 м (у понизі до 50 м); є острови, течія Рати надзвичайно повільна, тому на її дні відкладається багато наносного матеріалу. Глибина до 2,3—2,5 м. Похил річки  1,2 м/км. Основні притоки: Телиця, Мощанка, Біла, Свиня, Желдець (праві), Болотня (ліва). Протікає із заходу на схід, лише перед впадінням до Західного Бугу повертає на північ. Витоки ріки розташовані серед пагорбів Розточчя. В західній частині Малого Полісся річка виходить на Надбужанську котловину. У центральній частині Малого Полісся поширена майже плоска поверхня з ледь вираженою хвилястістю і локальними перевищеннями 3-10 м. Ріка тут тече у слабо виражених долинах, а на межиріччях багато майже безстічних заболочених знижень. Розподіл стоку протягом року нерівномірний. Більша частина річкового стоку (60-70%) припадає на літньо-осінній період (травень - листопад), а 40-30% - на зиму і весну. Середньорічна витрата води річки Рати становить 7,04 м3/с (станція Межиріччя).

Найбільші витрати води спостерігаються у квітні і залежать головним чином, від тривалості сніготанення, кількості опадів, грунту. Найменші витрати води спостерігаються у зимовий період (0,2-0,3 м /с).

Річка має мішане живлення, переважно дощове, яке становить 50% від загальної кількості, 37% припадає на снігове і 13% на підземне.

Середня тривалість льодового покриву становить 2-2,5 місяці. У кінці лютого починається танення льоду, а в першій декаді березня - весняний льодохід. Льодохід триває недовго (2-5 днів). Звільняються річки від криги в середині березня. Рівень води починає підвищуватися з початку березня.

У річному ході режиму грунтових вод велике значення належить кліматичним умовам - кількості опадів і розподілу їх за порами року. Так, весною, у період танення снігу, рівень грунтових вод підвищується, а влітку і взимку знижується, ґрунтові води на території району знаходяться на різних глибинах, що пояснюється особливостями рельєфу. На низинах вони залягають на глибині 0,7- 1,5 мера, на підвищеннях 3- 6 метрів, а окремих місцях – 7- 10 метрів. У багатьох місцях грунтові води знаходяться близько поверхні (20 – 30 см). Весною після таненя снігу, ці води виходять на поверхню і утворюють болота.

2.4. Кліматичні умови

Згідно з агрокліматичним районуванням території України Малого Полісся відносять до вологої, помірно-теплої агрокліматичної зони. Матеріали з вивчення клімату Малого Полісся узагальнені в працях багатьох дослідників і в довідниках гідрометеофонду України.

Клімат досліджуваної території помірно континентальний, з м’якими зимами та частими відлигами, і помірно теплим вологим літом без посух.

Сумарна сонячна радіація становить 92,4 ккал/см² за рік. Найменші значення сумарної сонячної радіації простежуються в зимові місяці -1,1- 3,5 ккал/см². За літній період кількість сумарної сонячної радіації досягає 42,2 ккал/см², а серед місяців найбільші значення припадають на липень - 16,6 ккал/см².

За даними метеостанції (мс.) Львів-Університет, за рік з поверхні території Малого Полісся випаровується 460 мм/см² вологи, на що витрачається 33,6 ккал/см². Отже, основна кількість тепла, яку одержує досліджувана поверхня, витрачається на випаровування. Показники теплового балансу свідчать, що на території формується помірно вологий клімат, де кількість опадів перевищує величину випаровування. Такі умови сприятливі для утворення ґрунтів підзолистого типу і розвитку процесів перезволоження і заболочення.

Умови атмосферної циркуляції для Малого Полісся визначають за західним перенесенням повітряних мас і положенням фізико-географічної області щодо Азорського і Сибірського антициклонів та Ісландського циклону.

За рік найбільшу повторюваність мають вітри західних румбів - у середньому 155 випадків. Середня швидкість вітру становить 4,0 м/сек.

Швидкість вітру більше 10-ти м/сек, що спричиняє дефляцію грунтів, спостерігається рідко. Протягом року панівними над територією Малого І Іолісся є повітряні маси помірних широт.

Середня багаторічна температура повітря становить 7,1-7,5°С (див. табл. 1.1). Температура повітря нижче 0°С буває в зимові місяці. Найхолоднішим місяцем року є січень з середньою багаторічною температурою 3₅8-4,4°С. В березні температура повітря стає позитивною і починає різко зростати, досягаючи своїх максимумів улітку. Найтеплішим місяцем є липень з середньою багаторічною температурою 17,9 - 19,1 °С. Літні місяці відзначаються незначними амплітудами температур -1,6 - 2,2°С. З вересня середньомісячна температура починає знижуватись.

Абсолютний мінімум температури повітря на території Малого Полісся простежується в лютому і становить -36 -38°С, а абсолютний максимум - в серпні і дорівнює +36 -38°С.

Простежується збільшення середньорічних температур із заходу на схід на +0,3°С (мс. Рава-Руська і Броди) і з півдня на північ на +0,1 °С (мс. Дубляни і Сушно). Подібний розподіл простежується в середніх температурах повітря січня і липня. Отже, центральна і східна частини території Малого Полісся є дещо теплішими, порівняно з західною (див. табл. 1.1).

Зимою для Малого Полісся характерні часті і тривалі відлиги. Найбільше днів з відлигами в грудні, найменше - в січні.

Сума додатних середніх добових температур (вище 0°С) становить 2920-3060°С, вище +5°С - 2795-2935°С. За вегетаційний період (температури вищі 10°С) сума активних температур дорівнює 2385-2570°С (див. табл. 1.1).

Середньорічна температура поверхні ґрунту не дуже відрізняється від середньорічної температури повітря і становить +8 +9°С. На території Малого Полісся ґрунти промерзають на 25-32 см, а максимальна глибина промерзання становить 61-82 см.

Середньорічні величини абсолютної вологості повітря становлять 8,9-9,2 мб, а відносної вологості - 78-80%.

За багаторічними даними, середня річна кількість опадів становить 704-847 мм. Річні суми опадів розподіляються на території Малого Полісся нерівномірно, що зумовлено географічним положенням і орографією. Найменше опадів випадає в західній і центральній частинах.

Таб 1.1

№ п/п	Назва метеостанції	Тривалість періоду в днях з температурою вище, ° С			Тривалість безморозного періоду, в днях	Сума опадів, мм			Сума опадів за період з температурою вищою 10 °С, мм	ГТК
		0	5	10		за рік	ХІ-ІІІ	IV-X
1	Рава-Руська	207	157	95	155	752	231	521	380	1,6
2	Кам'янка- Бузька	211	159	100	158	719	241	478	388	1,6
3	Сушно	198	-	95	-	704	219	485	416	1,7
4	Лопатин	209	160	103	-	720	171	549	439	1,7
5	Броди	208	160	103	144	766	232	534	433	1,7
6	Золочів	210	161	100	-	847	261	586	467	1,9
7	Буськ	214	161	101	-	697	215	482	384	1,5
8	Дубляни	210	156	92	-	755	220	535	420	1,8

Найменше опадів випадає в січні - 36-48 мм, найбільше - в липні - 96-120 мм. За теплий період року (квітень - жовтень) випадає 2/3 річної суми опадів -478-586 мм, за холодний (листопад - березень) -171-261 мм. За вегетаційний період випадає 380-450 мм опадів. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) становить 1,5-1,9 (див. табл. 1.1). Коефіцієнт зволоження дорівнює 1,2-1,4. Це свідчить про промивний водний режим, який є однією з передумов формування ґрунтів підзолистого типу.

Сталий сніговий покрив на даній території встановлюється в третій декаді грудня, хоча в окремі роки ця дата може змінюватися. Число днів зі сніговим покривом коливається від 36-ти до 150-ти. В окремі роки сталого снігового покриву не буває. Середня з найбільших декадних висот снігового покриву за зиму становить 15-18 см.

Як бачимо, для досліджуваної території характерний помірно континентальний клімат атлантичного типу, з м’якою зимою і помірно теплим вологим літом, без посух.