Висновки

Здійснене ландшафтно-меліоративне дослідження долини ріки Рата – це спроба комплексного аналізу впливу меліорації на ландшафти в долині річки. Основними завданнями, які стояли перед нами, були ознайомитися з теоретико-методичними засадами ландшафтно-меліоративних досліджень, дослідити природні умови та особливості ландшафтної структури долини ріки Рата. Мета дослідження – оцінка стану ландшафтних комплексів і впливу на них меліорації.

Метою осушення є усунення перезволоження ґрунту і створення оптимального водно-повітряного режиму протягом всього вегетаційного періоду. Територію долини ріки Рата було осушено зметою збільшення корисних площ, але меліоративні роботи спричинили зміни в ландшафтах досліджуваної території.

Осушення спричинило зміни навколишнього природного середовища. Ці зміни зумовлені як природними чинниками, так і тривалим інтенсивним сільськогосподарським використанням осушених ґрунтів. Природні й антропогенні чинники визначають тривалість періоду, за який властивості і режими осушених ґрунтів досягають відносної квазірівноваги відповідно до нових умов середовища. Зміна водного режиму найшвидше відбувалася в перші роки осушення, завдяки чому найбільш інтенсивно проходила трансформація ґрунтів. Осушення та сільськогосподарське використання грунтів спричинило розвиток механічних (ерозія та фізична деградація) та біохімічних деградаційних процесів.

Природна лучна рослинність унаслідок осушувальних меліорацій і сільськогосподарського освоєння знищена або збереглася фрагментарно.

Серед заплавних переважають справжні різнотравно-злакові луки на алювіальних лучних та дернових ґрунтах.

Для долини Рати характерні, заплавні і материкові луки, масиви боліт. Саме під лісовою, лучною і болотною рослинністю переважають підзолистий, дерновий і болотний процеси ґрунтоутворення, внаслідок яких сформувалися дерново-підзолисті, дернові, лучні, опідзолені, дерново-карбонатні і болотні ґрунти, які є домінуючими в структурі ґрунтового покриву. Для досліджуваної території характерний помірно континентальний клімат атлантичного типу, з м’якою зимою і помірно теплим вологим літом, без посух, з промивним водним режимом, що зумовлює розвиток підзолистого і дернового процесів ґрунтоутворення.

На території яку я досліджував потрібен контроль за станом осушених ґрунтів, своєчасне впровадження заходів з попередження негативних явищ потребує впровадження системи моніторингу осушених земель, його інформаційного забезпечення.

На підставі цієї оцінки пропонується здійснити ряд природо-охоронних заходів для зменшення антропогенного навантаження та зниження екологічної напруги у регіоні: 1) провести фітомеліоративні роботи на прирусловій частині заплави 2) провести ремонт існуючих дамб, а також побудувати нові; 3) здійснити реконструкцію існуючих гідромеліоративних систем для підвищення їх економічної ефективності та перевести вторинно-заболочувані землі під високопродуктивні луки 4) створити полезахисні, берегозахисні та інші лісонасадження, провести берегоукріплення; 5) регламентувати скидання недостатньо очищених та неочищених стічних вод у р. Рату.