Розділ ііі

ЛАНДШАФТНИЙ УСТРІЙ ДОЛИНИ РІЧКИ РАТИ

3.1 Морфологічна структура птк

Структура земель

Мало Поліські ландшафти характеризуються поширенням пісків флювіогляціального походження, що зумовило появу тут сосново-дубових лісів і дерново-підзолистих супіщаних грунтів, малорозчленованим рельєфом з неглибокими, але широкими заболоченими долинами, які з'явились у результаті недостатнього природного дренажу території та поширення заболочених земель. Корінні породи (крейдові мергелі) залягають неглибоко і подекуди виступають на денну поверхню, що зумовлює появу характерних перегнійно-карбонатних грунтів високої природної родючості. Поліські ландшафти, як і лесові, не відзначаються цілковитою однорідністю і одноманітністю. їх можна поділити на такі конкретні природні ландшафти (райони): Бусько-Бродівський, Ратинський, Надсанський (Яворівський), Радехівський, Підподільський та Грядове Побужжя.

Ратенський ландшафт (площа — 518 кв. км) має таку ж чітку широтну орієнтацію долин і вододілів, однак на відміну від заторфованих долин Болотнянського ландшафту тут значні площі займають алювіальні відклади мінерального складу (переважно супіщані). На вододілах переважають суглинкові покриття.

Рис 3.1 Ландшафтна карта Львівської області

Ратинський природний район займає західну частину Малого Полісся, яке дренується басейном р. Рати – лівої притоки Західного Бугу. Північну границю району утворює р. Солокія, а південну — Розточчя і Грядове Побужжя. Ландшафт цього природного району є типово поліським, у якому панують рівнинні слабо дреновані місцевості з дерново-підзолистими і лучно-болотними грунтами. Сосново-дубові і соснові ліси займають тут понад 25% усіх угідь району, а місцевості з лучними, лучно-болотними та болотними грунтами і торфовищами поширюються майже на 45% його площі.  Є у Ратинському районі місцевості з поширенням сірих опідзолених та перегнійно-карбонатних грунтів, але їх площі невеликі і становлять приблизно 7% орних угідь. Основним типом грунтів орних земель є дерново-підзолисті глеюваті грунти, які займають понад 23% усього земельного фонду. Рата від кордону з Польщею протікає по торфяній високій заплаві, яка покрита дерново-підзолисто піщаними та дерново оглеєними супіщаними та суглинковими грунтами на яких росте ліс. В межах цієї заплави знаходиться село Борове, вище на лівому березі є невелика територія яка представлена піщанистою високою заплавою. Біля Борового Рата входить в межі низької заплави і протікає по ній аж до с. Равське.

Рис 3.2. р. Рата біля с. Равське

На території низької заплави річка меандрує хоча є і спрямлені частини русла, ця територія здебільшого вкрита лучними та дерново карбонатними глейованими та дерново-слабопідзолистими глейованими піщаними грунтами перший тип грунтів вкритий луками, другий тип лісом. Від Равського річка протікає по торфянистій високій заплаві аж до Оліярників, де русло спрямлене і каналізоване аж до Пристані, грунти представлені: дерново оглеєними піщаними грунтами, дерново оглеєними супіщаними і суглинковими грунтами, лучними та дернованими карбонатними оглейованими грунтами, болотними грунтами та торфово-болотними грунтами землі тут розорані попадаються перелоги є трохи лісів. Торфяна висока заплава з якої Рата починає свій шлях в Україні далі простягається вздовж низької заплави до Підгороднього, саме Підгороднє розташоване в межах піщанистої високої заплави, на схід і захід від неї є флювіогляціальні вирівняні поверхні, та що на заході покрита лісом, та що на сході представлена ріллею та перелогами. Біля флювіогляціальних вирівняних поверхнень розташовані перевіяні піщані гряди, які розділені лесовими грядами. Перевіяні піщані гряди на заході вкриті лісом з незначною розораною часткою земель, а та що на сході це переважно рілля та перелоги. Лесові гряди про які говорилось вище вкриті лісом майже повністю крім південно-східної частини де є рілля. На захід від лесових гряд є делювіальні акумулятивно-піщані пониження, які повністю вкриті лісом. Також до низької заплави прилягають денудаційні схили на мергелях, та флювіогляціальні гряди, які простягаються на північ, перша широкою смугою другі вузькою. Для денудаційних схилів на мергелях тут характерні рілля та перелоги, а для флювіогляціальгих гряд спочатку тут є ліс, а за ним луки та рілля. Від Шабельні на схід і майже до Мельників простягається піщаниста висока заплава, яка охоплена з півочі, сходу, півдня торфянистою високою заплавою яка представлена лісами ріллею та луками. На північний-захід від Синьковичів є невеликий острівець флювіогляціальних гряд повністю вкритий лісом. Цю заплаву покривають дернові оглеєні супіщані та суглинкові грунти, дернові оглеєні піщані грунти, лучні та дерновані карбонатні глейовані грунти, дерново-слабопідзолисті глейові піщані грунти.

Від Мельників і до Села простягається піщаниста висока заплава в межах торфянистої високої заплави, яка вкрита дерново оглеєними супіщаними та суглинковими грунтами і є майже повністю розораною. На північний-схід від Шабельні починаються і простягається до Гійча флювіогляціальні гряди спочатку вкриті лісом, а потім ріллею устелені ці гряди дерново карбонатними грунтами на елювії щільних карбонатних порід та карбонатними чорноземами,. В північно-західному напрямку від попердньої структури розташовані денудаційні схили на мергелях майже повністю вкриті дерново карбонатними грунтами на елювії щільних карбонатних порід на цих грутах росте ліс. На схід і на південий-схід від флювіогляціальних гряд знаходятся відповідно еолові гряди та дюни та флювіогляціальні гряди.

По правому березі аналізованого відрізку низька заплава де тече Рата починається біля Зеленої Гути по ній тут протікає річка Телиця, яка впадає в Рату біля Борового. На правому березі Рати до низиної заплави прилягає піщаниста висока заплава, яка починається біля Борового і закінчується біля Загірного, тут розміщена Рава-Руська, цю залаву покривають такі грунти: лучні та дерновані карбонатні глейовані грунти, дерново-слабопідзолисті глеюваті піщані грунти, в свою чергу ці грунти вкриті лісами перелогами і ріллям. В південному напрямку розташовані денудаційні схили на мергелях починаються від Нив і закінчуються біля Липника ця форма оточує зі всіх сторін делювіально акумулятивно-піщане пониження яке повністю вкрите лісом, самі схили вкриті переважно лісом в меншій мірі рілею та перелогами грунти на цих территоріях представлені дерново-прихованопідзолистими піщаними грунтами, дерново-слабопідзолисті глеюваті піщані грунти, дерново-слабопідзолисті глеюваті супіщані і суглинкові грунти, ясні-сірі лісові. З півдня і заходу схили оточують перевіяні піщані гряди, так само вони опоясують схили які знаходяться південіше в межах яких знаходиться Клебани тут землі розорані є перелоги.

В межах перевіяних гряд землі здебільшого розорані є перелоги, луки менше ліси. Південіше Підгори від Йоничів і до Застави простягаються флювіогляціальні гряди які покриті луками ріллям перелогами. На південь від цих гряд вузькою смугою від Клебанів до Липника простягається піщаниста висока заплава. Вище перичислені території вкриті дерново-прихованопідзолистими і слабопідзолистими глеюватими піщаними грунтами, дерново-слабопідзолистими глеюватими супіщаними і суглинковими грунтами, сірими лісовими грунтами. На схід від Дубрівки протікає річка Марунька яка спочатку тече низиній заплаві яка вкрита лісом, потім тече флювіогляціальними грядами. Біля Застави переходить в межі піщанистої високої заплави, а біля Липника заходить в торфянисту високу заплаву і тече нею аж до впадіння в ріку Мощанка, заплава розорана є перелоги та луки для цих територій характерні такі грунти: болотні грунти, дернові оглеєні піщані грунти, лучно-болотні грунти, дерново- середньо- і сильнопізолисті глейовані супіщані і суглинкові грунти. В районі Липника починаються еолові гряди та дюни, які простягаються на захід майже до Йоничів, західна частина вкрита лісом, а східна під ріллею. Північніше Загіря починаються флювіогляціальні гряди, які закінчуються біля Думів вся територія в більшості розорана є перелоги. Біля Равського є невелика по площі флювіогляціальна вирівняна поверхня вона є повністю під ріллею. Східніше простягаються флювіогляціальні гряди, вкриті дерново-прихованопідзолистими і слабопідзолистими глеюватими піщаними грунтами, дерново- середньо- і сильнопізолистими глейованими супіщаними і суглинковими грунтами, дерновими оглеєними супіщаними і суглинковими грунтами під ріллею та перелогами. Далі на схід розміщена піщаниста висока заплава в межах якої є перелоги луки рілля та в незначній кількості ліс для неї характерні дерново- середньо- і сильнопізолисті глейовані супіщані і суглинкові грунти. На південь від Старого Села є перевіяні піщані гряди в більшості розорані з перелогами. Східніше простягається на схід є флювіогляціальні вирівняні поверхні вкриті лісами ріллею перелогами. На півдні вузькою смугою простягаються флювіогляціальні гряди. Дві попередні структури з півдня, сходу, півночі оточує торфяниста висока заплава, яка починається від Погариська і закінчується біля Липника. В межах заплави протікає ріка Мощанка в яку впадає Марунька заплава вкрита: дерновими оглеєними піщаними грунтами, дерновими оглеєними супіщаними і суглинковими грунтами, болотними грунтами, дерново-прихованопідзолистими і слабопідзолистими глеюватими піщаними грунтами, ці грунти встелені луками перелогами ріллям, на більшості течії ріка є спрямлена. Заплава продовжується на схід де в її межах є острівці піщанистих високих заплав, які здебільшого розорані чи під перелогами. Східніше є піщаниста висока заплава яка простягається з півночі на південь від Будокам’янки до Березини також вона простягається язиками на схід аж до Пирятина, землі під перелогами розорані мало лісу, грунти в межах цієї території представлені такими типами: дерново-прихованопідзолисті і слабопідзолисті глеюваті піщані грунти, дернові оглеєні піщані грунти. На захід від Будокам’янки є флювіально вирівняна поверхня під луками та ріллею.

Від Оліярників річка на коротких відрізках починає заходити на піщанисту високу заплаву. Біля Пристані Рата входить в межі низької заплави, але напротязі свої течії річка часто проходить як і по низькій заплаві, так і по піщанистій високій заплаві.

По лівому березі від еолові гряди та дюни простягаються до Двірець, ця територія покрита карбонатними чорноземами, чорноземно-лучні грунти, дерново-слабопідзолисті глеюваті супіщані грунти, лучні грунти, підзолисто-дернові грунти, дерново- сеередньо- і сильнопідзолисті глеюваті супіщані суглинкові грунти, землі під ріллею і перелоги. А сусідні флювіогляціальні гряди простягаються до Пристані, на північ від Багна і до Бутин простягається плоске денудаційно-делювіальне межиріччя в більшості розорана місцевість з незначною лісистістю. На північ від еолових гряд простягається до Волиці Сокальського р-н торфяниста висока заплава з чималими острівцями піщаних високих заплав і флювіогляціальними вирівняними поверхнями та досить сильно фрагментованими флювіогляціальними грядами. Торфяниста заплава представлена ріллям,перелогами, луками та лісами. Флювіогляціальні вирівняні поверхні в більшості зайняті лісами менше луками та ріллею. Піщанисті високі заплави вкриті ріллям та луками в меншій мірі лісами. А флювіогляціальні гряди в більшості зайняті лісами а в мешій мірі ріллею та луками. Основними типами грунтів тут є лучні та дерновані карбонатні глейовані грунти, лучні грунти, лучні карбонатні грунти, лучні опідзолені та лучні опідзолені оглеєні грунти, дерново-середньопідзолисті супіщані та суглинкові грунти, торфово-болотні грунти, лучні глейові грунти, дернові оглеєні супіщані та суглинкові грунти. По правому березі Від Будокам’янки і Нової Кам’янки простягаєтся на схід двома язиками флювіогляціальні гряди. Від Нової Кам’янки і до Кривокам’янки землі розорані і під перелогами з дерново-прихованопідзолистими і слабопідзолистими глеюватими піщаними грунтами, дерновими оглеєними піщаними грунтами, дерновими оглеєними супіщаним та суглинковим грунтами. Від Будокам’янки і до Пирятина простягається другий язик, до Оліярників це луки, рілля, перелоги, а далі все вкрито переважно лісом на дернових-середньо- і сильнопідзолистих глейованих супіщаних і суглинкових грунтах, дерновими оглеєними супіщаним та суглинковим грунтами, торфово-болотних грутах. До гряд з півночі прилягає піщаниста висока заплава яка тягнеться на схід і закінчується на північний-схід від Пирятина вкрита вона низинними торфовищами і лісами. На південь від Оліярників тягнеться на схід торфяниста висока заплава і зєднується з заплавою де тече Рата її покривають луки рілля та ліси. Східніше Пирятина починаються флювіогляціальні гряди, які охоплюють більшість лісового масиву між Пирятином Любелею та Пристаню. З північного-заходу, півночі, сходу, півдня до них фрагментами прилягають піщанисті високі заплави які теж вкриті лісами, і гряди і заплави вкриті лучними та дерновано карбонатними глейованими грунтами. Півдніше біля Казумина протікає ріка Біла, яка тече переважно низькою заплавою, але біля Любелі короткочасно заходить на піщанисту високу заплаву, а потім знову тече низькою заплавою аж до впадіння біля Бутин в Рату переважають луки ліси менше є ріллі на дернових оглеєно супіщаних та суглинкових грунтах, дерново-прихованопідзолистих і слабопідзолистих глеюватих піщаних грунтах, дернових оглеєно піщаних грунтах, дернованих розвинених піщаних грунтах. З правого берега Білої до низинної заплави прилягає торфяниста висока заплава покрита вона луками та перелогами. На схід від торфянистої заплави та на південь від Рати простягається до ріки Свині лісовий масив, який має складну будову там присутні піщанисті високі заплави, флювіогляціальні гряди, еолові гряди та дюни, ці структури фрагметовані, або витягнуті довгими смугами як низькі заплави та торфянисті високі заплави. На південь від Заріки велику частину лісу займає слабонахилена делювіальна поверхня. Вся територія вкрита лісом на лучних та дерновано карбонатних глейованих грунтах, тільки на півдні та на півночі в межах торфянистої заплави відповідно присутні луки на дернових оглеєних супіщаних та суглинкових грунтах, та рілля на дернованих розвинених піщаних грунтах, дерново-прихованопідзолистих і слабопідзолистих глеюватих піщаних грунтах. Ріка Свиня впадає в Рату біля Волиці тут вона тече по низинній заплаві меандрує присутні стариці територія вкрита луками та лісами на лучно-болотних грунтах.

Рис 3.3. ріка Свиня

Біля Волиці Рата повертає на північ тут знову появляється добре виражене меандрування, яке швидко зникає на підході до Великих Мостів, але біля Борового меандруваня знову відновлюється, і річка знову меандрує. Від Сільця добре починають простежуватись стариці. Далі Рата тече в межах низької заплави, аж до впадіння в Західний Буг, тільки біля Межиріччя заходить на піщанисту високу заплаву.

Рис 3.4. р. Рата біля м. Великі Мости

Ця територія вкрита низинними торфовищами, дерново оглеєними піщаними грунтами, дерново розвиненими піщаними грунтами, торфувато-болотними грунтами, лучними грунтами, болотними грунтами, лучними глейованими грунтами, більшість земель під луками хоча є рілля і перелоги.

По лівому березі від Волиці і до Борового тягнуться флювіогляціальні гряди вони більше покриті лісом та ріллею менше луками. Гряди встелені дерново-слабопідзолистіими глеюватими супіщаними грунтами, дерновими оглеєними супіщаними і суглинковими грунтами, лучними та дернованими карбонатними глейованими грунтами. Далі на захід і на північ від річки територія фрагментована, багато флювіогляціальних гряд та високих піщаних гряд проміжки між якими заповнють торфянисті високі заплави ці гряди переважно вкриті лісами з меншою кількістю розораних земель та лук. Торфяниста заплава з півдня вкрита лісами основним типом грунтів тут є лучні та дерновані карбонатні глейовані грунти, а північніше де по ній протікає ріка Болотня має такий грунтовий покрив: низинні торфовища, болотні грути, дерновані оглеєні піщані грунти дернові карбонатні грунти на елювії щільних карбонатних порід, ці грунти вкриті луками та ріллею. Річка Болотня течучи по торфяній заплаві потім входить в низьку заплаву де тече Рата і біля Сільця впадає в Рату. В межиріччі Рати та Болотньої знаходиться піщаниста висока заплава яка вкрита луками та ріллею та захоплює частину поселення Сілець. На схід від Болотньої вузьким простягається язиком піщана висока заплава вона вкрита ріллею. Північніше та на схід від Гірника розміщені флювіогляціальгі гряди, які вкриті як лісами та ріллею. До низької заплави прилягає піщаниста висока заплава, яка простягається на північ покрита ріллею та перелогами, східніше є торфяна висока заплава, флювіогляціальні гряди, та два острівці еолових гряд та дюн. Тофяниста заплава це луки та рілля, гряди переважно ліси еолові гряди вкриті луками.

На схід від Рати до Великих Мостів пролягає піщаниста висока заплава на ній присутні ліси рілля та луки на лучних та дерновано карбонатних глейованих грунтах. Всередені цієї структури є острівець флювіогляціальних гряд який вкритий лісом і охоплює частину передмісття В.Мостів. На схід від В.Мостів починається піщаниста висока заплава, яка ідучи вздож Рати біля Борового повертає на південь і йде вздовж торфянистої високої заплави. Біля Рекленця заплава розкалужується частина йде далі на південь інша частина повертає на схід потім на південь охоплюючи кільцем флювіогляціальні гряди. Також піщаниста заплава на півночі охоплює зі всіх сторін крім південно-західної флювіогляціальні гряди та два острівці з еоловими грядами та дюнами. На півночі піщаниста заплава переважно вкрита лісом окрім розораних земель які прилягають до населених пунктів, на півдні поля перелоги та луки. Флювіогляціальні гряди та еолові гряди та дюни на півночі вкриті лісом, на півдні флювіогляціальні гряди під ріллею та перелогами. Всі ці структури вкриті такими грунтами як: лучні та дерновані карбонатні глейовані грунти, дерново- слабо- і середньопідзолисті піщані грунти, дерново-прихованопідзолисті і слабопідзолисті глеюваті піщані грунти, дерново-слабопідзолисті глейові піщані грунти. Південо-західніше є торфяниста висока зплава яка вкрита луками ріллею та перлогами на дернових оглеєних супіщаних і суглинкових грунтах. Ріка Желдець біля Рекленця тече торфянистою високою заплавою і входить в піщанисту високу заплаву та тече нею аж до Борового де починає текти торфянистою високою заплавою русло на цьому відрізку спрямлене аж до впадіння в Рату, вкрита заплава луками ріллею та в меншій мірі лісом на болотних грунтах. Піщаниста заплава де протікав Желдець простягається далі на північ майже до Соснівки в її межах розміщено острівцями еолові гряди та дюни та вузькою смугою з заходу заходить торфяниста висока заплава ці форми рельєфу вкриті лісом на лучних та дернованих карбонатних глейованих грунтах. На півдні піщаниста заплава вкрита переважно луками і меше ріллею, на болотних грунтах, та дерново-прихованопідзолистих і слабопідзолистих глеюватих піщаних грунтах. Північніше розташована торфяниста висока заплава з острівцями піщанистої високої заплави, вкриті ці території перважно луками на болотних грунтах. Далі знову продовжується піщаниста заплава яка тягнеться аж до Межиріччя вкрита територія лучні та дерновані карбонатні глейовані грунти, низиними торфовищами, дернові оглеєні піщані грунти, слабозадернованими слабогумусованими негумусованими пісками, на цих грунтах присутні на півдні ліси, а на півночі міська забудова та чатково присутні луки. Таким чином на аналізованій території відмілино такі ПТК.

Рис.3.5. Ландшафтна карта долини ріки Рата

Р ис 3.6. Легенда до ландшафтної карти

Таблиця 3.1

	Легенда	Рослинність	Грунти
1	низька заплава	Луки та ліси рідколісся	лучні та дерновані карбонатні глейовані грунти, дерновані-слабопідзолисті глеюваті піщані грунти, торфовища низинні, дерновані розвинені піщані грунти, торфувато-болотні грунти, лучні грунти, болотні грунти, лучні глейовані грунти, дерново-слабопідзолисті глейові піщані грунти
2	Піщаниста висока заплава	Рілля перелоги луки та ліси	торфувато-болотні грунти, дернові оглеєні піщані грунти, болотні грунти,дерново- сеередньо- і сильнопідзолисті глеюваті супіщані суглинкові грунти, дерново-слабопідзолисті глейові піщані грунти, лучно-болотні грунти, піски слабозадерновані слабогумусовані негумусовані, низинні торфовища
3	Торфяниста висока заплава	Рілля та луки перелоги	дерново-підзолисті піщані грунти, дернові оглеєні піщані грунти, болотні грунти, торфово-болотні грунти, дернові оглеєні супіщані та суглинкові грунти, лучні опідзолені та лучні опідзолені оглеєні грунти, болотні грунти,
4	Флювіогляціальні вирівняні поверхні	Ліси та рілля луки перелоги	лучні та дерновані карбонатні глейовані грунти, дерново-слабопідзолисті глеюваті піщані грунти, дернові оглеєні піщані грунти, дернові оглеєні супіщані і суглинкові грунти, дернові оглеєні піщані грунти,
5	Еолові гряди і дюни	Рілля та ліси	дерново-прихованопідзолисті і слабопідзолисті глеюваті піщані грунти, підзолисто-дернові грунти, чорноземно-лучні грунти, лучні та дерновані карбонатні глейовані грунти, дернові оглеєні супіщані і суглинкові грунти, лучні грунти
6	Флювіогляціальні гряди	Ліси та рілля перелоги	лучні та дерновані карбонатні глейовані грунти, дернові оглеєні піщані грунти, чорноземи карбонатні, чорноземно-лучні грунти, болотні грунти, дерново-прихованопідзолисті піщані грунти, торфово-болтні грунти, дерново-слабопідзолисті глеюваті супіщані грунти, дерново- сеередньо- і сильнопідзолисті глеюваті супіщані суглинкові грунти, дернові карбонатні грунти на елювії щільних карбонатних порід
7	Слабонахилені делювіальні поверхні	Ліси	лучні та дерновані карбонатні глейовані грунти,
8	Перевіяні піщані гряди	Ліси та рілля перелоги	лучні та дерновані карбонатні глейовані грунти, дерново-слабопідзолисті глеюваті піщані грунти, сірі опідзолені грунти
9	Плоскі денудаційно-делювіальні межиріччя	Рілля	підзолисто-дернові грунти, лучні грунти, дерново-слабопідзолисті глеюваті супіщані грунти,
11	Делювіальні акумулятивно-піщані пониження	Ліси	сірі опідзолені грунти, дерново-підзолисті піщані грунти
17	Денудаційні схили на мергелях	Ліси та рілля	дернові оглеєні супіщані і суглинкові грунти, дерново карбонатні грунти
18	Лесові гряди	Ліси луки рілля	дернові оглеєні супіщані і суглинкові грунти, сірі опідзолені грунти

3.2 Антропогенне перетворення ПТК

Поєднання антропогенних факторів та природних умов є визначальним для формування сучасного стану геосистем різних рангів та різного ступеня трансформованості і деградованості. Великою мірою це стосується і меліорованих ландшафтів. Тому важливим є розроблення підходів до оцінювання стану змінених діяльністю людини ландшафтів і прогнозування впливу деградаційних процесів на функціонування меліорованих земель. Вибір підходу до оцінювання стану меліорованих земель відіграє важливу роль, оскільки від нього залежить, якими методами вестимуться дослідження, які фактори аналізуватимуться, наскільки об’єктивною буде оцінка меліоративної ситуації. Оптимальним при вивченні меліоративно-окультурених ландшафтів можна вважати ландшафтний підхід, який передбачає аналіз трьох підсистем: природної, антропогенної та інженерно-технічної. В складі цих підсистем містяться компоненти, набір яких визначає як саме поняття «ландшафт», так і особливості його стану і функціонування. До біогенних складових належать ґрунти, рослинність і тваринний світ; до гідрокліматичних – вода й повітря; до літогенних – геолого- геоморфологічні; останній вид компонентів – антропогенні.

Найбільші площі в долині Рати займають низинні луки — на заплавах річок, низьких терасах, обширних зниженнях.. До осушення ці луки буяли багатою вологолюбною трав'яною рослинністю. Найбільш поширеними були осоки (звичайна, струнка і пухирчаста) та вологолюбне різнотрав'я.

Незначні перевищення на таких луках дуже добре позначались на зміні складу рослинних угрупувань. Низькі рівні, де грунтові води завжди утримувались близько до поверхні ростуть очерет, лепешняк, крупні осоки, хвощ болотний. На луках, сформованих на торфовищах, травостої складаються з менш вимогливих до мінерального багатства грунту представників: дрібні осоки (жовта, сиза), пухівка, ситники. На дуже низьких рівнях лук з мінеральними грунтами, в яких місяцями затримувалась вода після весняних розливів та дощів, панівне місце займає осока купинчаста, у якої купини з власних кореневищ дозволяють рятуватися від затоплення. Треба зауважити, що висота купин прямо вказує на висоту рівня води під час затоплення.

У межиріччі річок Солокія та Рата, майже суцільною широкою смугою простягнулися лісові масиви Радехівського, Кам'янко-Буpзького, Жовківського та Рава-Руського державних підприємств лісового господарства. Вони мають особливу природоохоронну цінність, оскільки представляють малозмінені лісо-болотні ландшафти Малого Полісся які колись існували до осушення. Переважно це соснові та дубово-соснові ліси, серед яких особливу цінність представляють угруповання Pinetum caricosum (humilis), Pinetum leucobriosum, P. sphagnosum, Querceto (roburi)-Pinetum (sylvestris) vacciniosum (myrtilli).. За попередніми оцінками, на заплавних та прируслових ділянках збереглися близькі до природних лучні та чагарникові угруповання.

Значне еколого-геоморфологічне значення відіграє рельєф флювіальної генези, зокрема річково-долинні комплекси, ускладнені еоловими, техногенними та іншими формами рельєфу.

Після проведення осушувальних робіт рослинний покрив вимушений швидко трансформуватися, бо різко змінився водний режим, а з ним щільність, мінералізація, хімічні властивості грунтів, на яких вони розвивалися. Вологолюби пригнічуються і щезають з травостою, а їх місце займають сіяні трави або бур'яни (осот лучний, кропива, кінський щавель, гірчак і ін.).

Перезволоження спричинили малі ухили поверхні, корінні мергелево-крейдові відклади, які мають низькі фільтраційні властивості, фізико-хімічний стан ґрунтів. Невелика протиерозійна стійкість покривного комплексу відкладів району досліджень (різнозернисті піски, супіски, суглинки) зумовлює активний розвиток спектру екзогенних процесів. Своєрідні кліматичні умови (часті відлиги взимку, різке підвищення температури на початку весни, що викликає швидке танення снігу і формування повеней, літньо-осінні інтенсивні дощі із шаром опадів понад 10 мм) створюють сприятливий фон для розвитку тут площинної, лінійної ерозії, руслових процесів, суфозії, карсту. Чималі площі дерново-підзолистих грунтів є передумовою розвитку тут дефляційних процесів. Деградаційні процеси, що охопили земельні угіддя та зумовлені неправильним обробітком схилових грунтів, активним розвитком на них ерозії, попаданням її продуктів на заплави і в русла річки, що зумовлює їх замулення та забруднення.

У межах долини Рати 30% зайнято лісами. Знищення заплавних лісів та розорювання заплав викликало руйнування берегів, посилення ерозії заплавних грунтів, погіршення якості води.

Осушувальні меліорації спричинили зміни природного середовища. Внаслідок осушення та інтенсивної сільськогосподарської діяльності майже повністю знищені низинні і мезотрофні болота, простежується деградація заплав річок. Крупномасштабні осушувальні меліорації і пов’язана з ними сільськогосподарська освоєність території призвели до розвитку негативних процесів: зростаючої денатуралізації природного середовища, прискореного розкладу торфового шару в осушених торфовищах, зменшення болотних і водних видів біологічного різномаїття, забруднення поверхневих і підземних вод нітратами, важкими металами, продуктами розкладу торфу та іншими речовинами. Відбулося розбалансування біосферних процесів і циклів на локальному рівні, що спричинило необхідність призупинити дальшу деградацію природних комплексів і їхнє збереження, доцільність і можливості ренатуралізації частини антропогенно порушених ландшафтів.

Найбільший вплив на функціонування Рати мають осушувальні меліорації.Знищення заплавних лісів та розорювання заплав викликало руйнування берегів річок, посилення ерозії заплавних грунтів, погіршення якості води. Досить значне сільськогосподарське освоєння річкового басейну(68%), переважання у структурі сільськогосподарських угідь орних земель, розорювання заплав зумовлюють попадання продуктів ерозії грунтів у річку. В місцях де Рата нерегульована виникають критичні ситуації як наприклад, в м. Великі Мости склалась в 2010 році під час пропуску весняної повені та дощових паводків (травень-червень місяць). Були підтоплені житлові будинки, господарські будівлі, присадибні ділянки та дорога місцевого значення.  Доволі високе поселенське навантаження (4-5%) призвело до забруднення природного середовища річкового басейну (відведення використаних стічних вод у природні водотоки без належної очистки, вилучення земельних площ як під забудову, так і під складування промислових та побутових відходів), розвитку інших деградаційних процесів. Додаткове навантаження на заплавно-русловий комплекс, порушення їх руслового режиму створює будівництво транспортних шляхів, будівництво ставків, водосховищ, мостів, берегоукріплень, обвалування русел тощо.