Розумове виховання учнів у процесі навчання

Розумове виховання - один з основних компонентів виховного аспекту уроку. Навчання - це та сфера діяльності учнів, у якій найбільш повною мірою здійснюється розумовий розвиток дитини.

Мета розумового виховання - розвиток творчих здібностей учнів і формування світогляду. Основні завдання розумового виховання:

• розвиток мислення, уміння пояснювати сутність явищ і використовувати їх у практичній діяльності;

• забезпечення гармонійної єдності розвитку мислення, почуттів, волі та діяльності;

• розвиток і формування дослідницьких умінь (спостереження, аналіз, синтез, узагальнення, проектування, прогнозування, моделювання тощо);

• розвиток допитливості, жадоби до знань;

• формування в учнів уміння активно сприймати світ, керуватись у практичній діяльності власними переконаннями.

Розумове виховання спрямоване, як говорилося раніше, на розвиток розумових здібностей учнів, зокрема таких рис особистості:

• спостережливості (за словами К. Ушинського, «уміння бачити розумними очима нашими предмет у центрі всіх відношень);

• допитливості, збільшення місткості розуму, забезпечення системності знань;

• дисциплінованості, гнучкості та самостійності розуму;

• набуття знань і вмінь ними користуватись у практичній діяльності;

• способів запам'ятовування (цілеспрямоване, довільне).

Отже, розумове виховання учнів як компонент виховного аспекту уроку може бути відносно самостійним об'єктом переважного спостереження й аналізу.

Мета спостереження й аналізу: ефективність розумового виховання учнів у процесі навчання.

До системи оцінних параметрів розумового виховання учнів ми відносимо:

• знання вчителем сутності, мети, завдань і принципів розумового виховання учнів;

• виявлення та реалізація потенційних можливостей змісту навчального матеріалу для розумового виховання учнів (розвитку мислення, уяви та інших психічних процесів);

• зміст і методи формування в учнів поглядів, переконань, ідеалу на базі набутих на уроці знань з основ наук;

• забезпечення на уроці дидактичних і виховних умов переведення знань учнів у погляди, переконання, ідеали;

• залучення талановитих та обдарованих учнів до поглибленого вивчення окремих предметів, курсів, спецкурсів, факультативів, предметних гуртків;

• сформованість «інтелектуального фону» класу, де культивуються знання й самостійна творчо-пошукова, навчально-пізнавальна діяльність учнів;

• інтеграція змісту окремих навчальних предметів як важливий фактор формування в учнів матеріалістичного світогляду.

Трудове виховання та професійна орієнтація учнів у процесі навчання

У формуванні особистості учня трудове виховання посідає важливе місце. Воно забезпечує підготовку молодого покоління до активної участі у сфері виробництва матеріальних і духовних благ суспільства; формує свідомість, спрямовану на визнання високої соціальної значущості плідної праці людини.

Мета й завдання трудового виховання учнів:

• формування в учнів органічної потреби у праці як джерела існування;

• забезпечення позитивного впливу праці на інтелектуальний і фізичний розвиток дитини внаслідок їх інтеграції;

• формування в учнів трудових умінь і навичок в організації як навчально-пізнавальної діяльності, так і продуктивної фізичної праці;

• виховання культури праці, сумлінного ставлення до матеріальних і духовних цінностей.

У процесі вивчення основ наук першочергове завдання вчителя полягає в тому, щоб раціонально використовувати виховний потенціал кожного навчального предмета, зокрема таких, як економічна географія, уроки праці, історії, математики, біології. На уроках літератури вчитель може розкривати суспільну роль трудової діяльності людини (на прикладі героя твору), такі її якості, як ставлення до природи й надбань суспільства, гордість за свою вітчизну та співвітчизників.

Трудове виховання учнів у процесі навчання як один із основних компонентів виховного аспекту уроку може бути відносно самостійним об'єктом переважного спостереження й аналізу.

Мета спостереження й аналізу: зміст, форми та методи трудового виховання учнів на уроці та його ефективність.

Система оцінних параметрів стану трудового виховання учнів на уроці:

• відповідність поставлених цілей і завдань трудового виховання учнів у процесі навчання загальнодержавній концепції неперервного виховання;

• виявлення та реалізація змісту навчального матеріалу, який максимально сприятиме трудовому вихованню учнів;

• раціональний вибір і реалізація комплексу педагогічно доцільних принципів трудового виховання учнів на уроці, визначення принципу-домінанти з урахуванням змісту навчального матеріалу, специфіки предмета, стану вихованості учнів, їх вікових та індивідуальних особливостей;

• цільова установка учнів на трудову діяльність, зокрема на її основний вид - навчальну діяльність;

• розкриття соціальної значущості продуктивної праці;

• раціональне співвідношення трудового виховання з іншими виховними та освітніми цілями й завданнями уроку;

• формування позитивного ставлення учнів до будь-яких видів праці (побутова, навчальна, громадсько-корисна продуктивна), поваги до людей праці;

• формування психологічної та практичної готовності учнів до трудової діяльності;

• вироблення в учнів трудових навичок і вмінь;

• виховання бережливого ставлення до народного добра, рідної природи, шкільного майна, підручників, продуктів харчування, одягу;

• виявлення в учнів професійного спрямування, розвиток здібностей у даній галузі, творчої самостійності;

• забезпечення навчально-матеріальної бази для трудового навчання й виховання відповідно до сучасних вимог науково-технічного прогресу.