Технологія аналізу виховного аспекту уроку

Аналіз виховного аспекту уроку як його органічної складової передбачає більш глибоке вивчення й оцінку на «фоні» загального аналізу уроку, його виховного потенціалу та шляхів реалізації, тобто: змісту, принципів, форм, методів і засобів виховного впливу на особистість учня відповідно до поставлених виховної мети й завдань. У цьому випадку виховний аспект уроку виступає як об'єкт переважного спостереження й аналізу, а оцінка його ефективності - як синтез оцінок його основних компонентів.

Мета спостереження й аналізу: ефективність виховного потенціалу змісту уроку та його реалізації.

Методика й технологія спостереження та аналізу виховного аспекту уроку передбачає виявлення та оцінку таких параметрів:

• педагогічна доцільність постановки виховної мети уроку в цілому та проміжних цілей виховання учнів на окремих етапах уроку з урахуванням можливостей змісту навчального матеріалу, вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня їх вихованості;

• раціональна інтеграція у виховному процесі на уроці основних компонентів системи всебічного виховання особистості (морального, розумового, економічного, естетичного та ін.);

• мотиваційна установка на особистісно зорієнтований підхід до виховання учнів на уроці та шляхи його реалізації;

• виявлення та реалізація виховного потенціалу змісту навчального матеріалу у співставленні з виховними цілями та завданнями уроку;

• оптимальність вибору принципів виховання учнів і шляхів їх реалізації на уроці;

• ефективність вибору та реалізації методів, форм і засобів виховного впливу на учнів у процесі навчання на уроці;

• психолого-педагогічне управління процесом виховання, самовиховання, самовдосконалення учнів на уроці;

• контроль, самоконтроль, корекція виховання учнів на уроці.

Педагогічна доцільність постановки виховної мети уроку передбачає:

• мотивацію постановки виховних цілей та завдань (соціальна, психологічна, педагогічна, професійно-орієнтована, етична, естетична та ін.);

• урахування вікових та індивідуальних особливостей учня, рівня їх вихованості при постановці та реалізації виховних цілей і завдань;

• визначення виховної мети - домінанти, шляхів її досягнення на уроці;

• корекцію виховних цілей і завдань у ході уроку;

• озброєння учнів уміннями формування потреб у самовихованні; постановки мети самовиховання, визначення шляхів її досягнення;

• контрольно-аналітичну діяльність учителя та учнів із правильної постановки виховної мети та її досягнення.

Інтеграція основних компонентів системи виховання особистості передбачає:

• знання соціально-педагогічної значущості основних складових системи виховання особистості та їх сутності;

• визначення педагогічно доцільного комплексу основних компонентів системи виховання особистості на основі виявлення в них спільних елементів;

• вибір окремого компонента-домінанти на основі співвіднесення його з виховною метою та завданнями уроку, рівня вихованості учнів;

• забезпечення інтеграції цілей і завдань навчання, виховання й розвитку особистості.

Мотиваційна установка на особистісно зорієнтований підхід до виховання учнів на уроці передбачає:

• переведення установки на виховання особистості учня із зовнішнього плану у внутрішню потребу;

• накреслення перспективи виховання, проектування та моделювання домінуючих на даному уроці напрямів виховання особистості учня;

• поєднання соціально значущих та особистісних мотивів виховання й самовиховання учнів у процесі навчання;

• усвідомлення кінцевого результату виховання як соціально-психологічного, професійного, етичного статусу вихованої людини.

Виявлення та реалізація виховного потенціалу змісту навчального матеріалу передбачає:

аналіз змісту теми уроку з метою з'ясування його виховних можливостей;

визначення тих виховних елементів, які доцільно реалізувати саме на даному уроці в конкретному класі з урахуванням потреб, вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня їх вихованості;

добір навчального матеріалу із додаткових джерел інформації з метою посилення його виховного впливу на учнів.

Вибір принципів виховання учнів на уроці та шляхів їх реалізації передбачає:

• урахування при виборі принципів виховання учнів змісту навчального матеріалу, поставлених цілей і завдань виховання, рівня вихованості учнів;

• виокремлення педагогічно доцільного комплексу принципів виховання учнів на даному уроці, у тому числі принципу-домінанти, вибір раціональних шляхів їх реалізації;

• корекція реалізації принципів виховання учнів у процесі навчання залежно від психолого-педагогічної ситуації, що створилась на уроці.

Вибір і реалізація методів, форм і засобів виховання учнів у процесі навчання передбачає:

• доцільність вибору та реалізації форм, методів і засобів виховання учнів відповідно до змісту навчального матеріалу, виховної мети та завдань;

• використання диференційованого підходу до вибору методів і засобів виховного впливу на учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей;

• раціональне поєднання фронтальних форм виховної роботи з учнями на уроці;

• озброєння учнів методами та прийомами самовиховання;

• корекцію (у разі необхідності) в ході уроку використання форм, методів і засобів виховання.

Психолого-педагогічне управління процесом виховання, самовиховання та самовдосконалення учнів на уроці передбачає:

• розкриття особистісної та соціальної значущості вихованості людини;

• створення на уроці таких ситуацій, які би спонукали учнів до самовиховання, формування тих рис характеру, які стали їх потребою;

• використання необхідних засобів стимулювання прагнень учнів до самовдосконалення;

• створення на уроці оптимального психомікроклімату, формування демократичних відносин у процесі навчання на засадах довіри, взаємоповаги, взаєморозуміння.

Контроль, самоконтроль, корекція виховання учнів на уроці передбачають:

• аналіз досягнення виховної мети уроку;

• перевірку того, чи повно реалізовано виховний потенціал навчального матеріалу;

• концентрація уваги на тому, як ті чи інші виховні елементи сприймаються учнями;

• внесення корективів у ході заняття у постановку мети та завдань виховання учнів, добір змісту навчального матеріалу з необхідними виховними елементами;

• спонукання учнів до об'єктивної самооцінки власних дій, учинків, висловлювань.

Результати експериментального дослідження свідчать, що знання сутності основних компонентів виховного аспекту уроку, оволодіння методикою та технологією.

Автор: Н. Островерхова