Питання для поглибленого вивчення та дискусії

1. Як можна врахувати економічну цінність часу, приймаючи рішення про споживчий вибір?

2. Чому неправильне таке твердження: у стані рівноваги граничні корисності всіх товарів повинні бути однаковими?

Тестові завдання

1. Круг чеддерського сиру коштує Карлу 40 дол., а вечір у Бродвей-шоу — 100 дол. (включаючи оплату за паркування автомобіля). Коли Карл максимізує ко­рисність, гранична корисність від чеддерського сиру для нього складатиме 8 одиниць. Таким чином, гранична корисність відвідання Бродвей-шоу для нього становитиме:

а) 3,2;

б) 20;

в) 50;

г) 500;

д) не становить жодного з наведених показників.

2. Припустимо, що товари А та В мають ціни 50 і 80 грн відповідно і споживач витрачає весь свій прибуток на придбання тільки цих товарів, він купує 5 од. товару А і 8 од. товару В. Граничні корисності 5-ї од. товару А та 8-ї од. товару В однакові. Тоді можна зробити висновок, що споживач:

а) знаходиться в рівновазі;

б) має купувати менше А і більше В;

в) має купувати більше А і менше В;

г) повинен знизити споживання і А і В;

д) повинен збільшити покупки обох товарів.

3. Загальна корисність - це:

а) рівень корисності, що досягається споживанням даного обсягу блага;

б) сума корисностей усіх можливих засобів використання даного блага;

в) рівень корисності, на який прагне вийти споживач;

г) рівень корисності, вище якого споживачу не дозволяє піднятися його дохід.

4. Споживач витрачає 20 грн на тиждень на придбання товарів А та В:

А В

Ціна, грн 0,7 0,5

Кількість одиниць товару, що купуються 20 12

Загальна корисність 500 1000

Гранична корисність останньої одиниці товару 30 20

Щоб одержати максимальне задоволення, споживач повинен:

а) купувати менше товару А і більше товару В;

б) купувати ту ж кількість товару А і більше товару В;

в) купувати більше товару А і менше товару В;

г) купувати більше товару А і стару кількість товару В;

д) не змінювати структуру покупок, тому що він уже одержує максимальне задоволення.

5. Який із даних переліків значень загальної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 200, 300, 400, 500;

б) 200, 450, 750, 1 100;

в) 200, 400, 1 600, 9 600;

г) 200, 250, 270, 280;

д) 200, 350, 450, 600.

6. Загальна корисність збільшується, коли гранична корисність:

а) зменшується;

б) збільшується;

в) збільшується повільно;

г) збільшується або зменшується, але являє собою додатню величину.

7. Щоб максимізувати корисність споживач повинен:

а) не купувати недоброякісні товари;

б) бути впевненим, що ціни всіх спожитих товарів пропорційні загальним корисностям;

в) урівноважувати граничні корисності останніх одиниць спожитих товарів;

г) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності;

д) розподіляти дохід таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на купівлю якого-небудь товару, приносила б такий самий приріст корисності, як і грошова одиниця, витрачена на купівлю іншого товару.

8. Ціна товару Х складає 1,5 грн. Ціна товару У - 1 грн. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару У в 30 ютелів і бажає максимізувати корисність від покупки товарів Х та У, тоді він повинен прийняти граничну корисність товару Х за:

а) за 15 ютелів;

б) 20 ютелів;

в) 30 ютелів;

г) 45 ютелів;

д) для відповіді недостатньо інформації.