Практичне заняття 7.1
Тема: Економіка катастроф
Мета: засвоїти основні поняття теми.
Матеріальне забезпечення: конспекти, лекції студентів
План
Ранжування регіонів за ступенем потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків НС.
Структура бізнес-плану інвестиційного проекту.
Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства).
Вибір ефективного заходу (проекту) за сукупністю економічних та екологічних показників.
Економічний ефект від застосування заходів захисту населенні і територій від НС та його розрахунок.
Визначення та розрахунок терміну окупності проекту
Теми рефератів
Організаційний план.
План здійснення маркетингових досліджень.
Фінансовий план.
Цикл інвестиційного проекту, його фази та стадії.
Тема 7.2 Спеціальна функція у сфері цз
для спеціальностей:181 «Харчові технології» спеціалізації «Технології в ресторанному господарстві» рівень спеціаліста, 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» рівень спеціаліста, 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» ступінь магітра, 181 «Харчові технології» ступінь магітра
Ключові аспекти вивчення теми
В результаті виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з зараженням місцевості і об’єктів народного господарства, радіоактивними, бойовими отруйними речовинами і бактеріальними засобами можуть бути заражені продовольчі, не продовольчі товари, сировина, вода і готова продукція. Для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на підприємствах споживчої кооперації проводиться комплекс заходів спрямованих на відтворення їх діяльності. Серед цих заходів велике значення мають роботи по знезараженню продовольчих і промислових товарів, сировини, води і готової продукції. Порядок проведення знезараження передбачається в планах цивільної оборони цих підприємств і організацій. Перед знезараженням проводиться радіаційний, хімічний і бактеріологічний контроль на наявність зараження. У залежності від виду зараження розрізняють наступні види знезараження. Дезактивація – при радіоактивному забрудненні, дегазація – при забрудненні отруйними речовинами, дезінфекція – при зараженні бактеріальними засобами.
Дезактивація – видалення радіоактивних речовин з зовнішньої поверхні уражених об’єктів до рівня, що допускається відповідними нормами зараження.
Дегазація – видалення отруйних речовин або перетворення їх у нетоксичні.
Дезінфекція – видалення або знищення бактеріальних збудників хвороб і руйнування токсинів.
Знезараження проводиться наступними способами: механічним, хімічним, фізичним і фізико–хімічним.
Механічний спосіб – відокремлення заражених часток від об’єкта або зараженого шару від поверхні об’єкту (зрізання, всмоктування пилососом, вибивання одягу, обливання).
Хімічний спосіб – руйнування молекул або мікроорганізмів хімічно активними речовинами, наприклад, дегазуючими речовинами.
Фізичний спосіб – видалення уражаючих агентів на молекулярному рівні (заливання розчинниками отруйних речовин, випарування гарячим повітрям, провітрювання).
Фізико–хімічний засіб – комбінація фізичного і хімічного засобів.
При знезараженні використовуються усі перелічені засоби, механізми і приладдя, гідропульти (ГС–2ш, РП–0), ручні обприскувачі (ОРД–А, ОРП–Г та інші), пилососи, щітки, скребки, поливні миючі машини типу АРС–14 та інші. Різноманітні автоклави, дезінфекційні душеві (газові установки ДДА–53 та інші).
Для дезактивації використовують миючі засоби: вода, господарське мило, миючі порошки, розчинники (спирт, бензин, керосин у сукупності з гарячою водою і парою).
При дегазації використовуються: розчини хлористого вапна – кашка 1–2 об'єму вапна на одну частку води або у вигляді суспензії 2 об'єми на 5 об’ємів води у сухому вигляді. Дві третини основна сіль гіпохлориту кальцію (ДТС –ГК) норма розходу та ж, що і вапна, дихлорамін ДТ у вигляді 10 % розчину, гексахлорамеланін 5 % розчин, їдкий натрій (каустична сода), вуглекислий натрій, кальцинована сода у вигляді водяних розчинів, водяний розчин аміаку – 25 % аміаку, сірчистий натрій – 10 % гарячий водний розчин.
При дезінфекції: формальдегід – водяний розчин 35–40 % називається формалін, дві третини основна сіль гіпохлоріту кальцію (ДТС–ГК), чиста перекис водню у вигляді 3 % або 30 % (пергідроль), неонохлорамін у вигляді водяного розчину 50 %.
Для проведення робіт по знезараженню обладнується ділянка, яка узгоджується з санепідемстанцією, а вона повинна мати рівну тверду поверхню, зручні шляхи під’їзду, достатню кількість води. Майданчик розбивається на наступні ділянки:
1) для розміщення зараженої тари, продовольчих і промислових товарів;
2) для знезараження тари, продовольчих і промислових товарів;
3) для розміщення знезараженої тари, продовольчих і промислових товарів;
4) для визначення поверхневого зараження тари;
5) для визначення повноти знезараження тари, продовольчих і промислових товарів;
6) приміщення, щілини або бліндаж для контролю зараженості і повного знезараження тари, продовольчих і промислових товарів;
7) для сухих відходів (глибиною не менше 1,5–2 метрів);
8) для рідких відходів (глибиною не менше 2 метрів);
9) для зберігання засобів знезараження;
10) місце для зняття, знезараження і зберігання засобів індивідуального захисту.
При плануванні майданчика знезараження враховується напрямок вітру (рис. 7.1.).
Рис. 7.1. Майдан знезараження
Для проведення знезараження на підприємствах створюються невоєнізовані формування, групи (команди) зі складу працюючого персоналу, які оснащуються приладами для контролю зараження і повноти знезараження і необхідним майном і засобами для проведення знезараження. Наприклад, група по захисту продовольчих товарів, харчової сировини і фуражу має наступну організаційну структуру (рис. 7.2.).
Рис. 7.2. Група по захисту продовольчих товарів, харчової сировини і фуражу
Порядок проведення знезараження полягає в наступному. Дезактивація поділяється на природну і штучну. Природна – зменшення забруднення радіоактивними речовинами внаслідок розпаду ізотопів. Така дезактивація виключає втрати продовольства але може проводитися на продовольстві з тривалими строками зберігання. Штучна дезактивація проводиться методом обмивання, протирання, зняття зараженого шару продукту, сипучі продукти харчування – методом замочування (мука, крохмаль, цукор тощо.), мазати клеєм, переміщення із зараженої тари у чисту (методом циліндра), виходячи із застосування і властивості продукту. Воду дезактивують методом відстоювання, фільтрування і застосуванням коагулянтів (сірчанокислий алюміній із содою і сірчанокисле залізо (залізний купорос)) із хлорним вапном та інше.
Дегазація проводиться з урахуванням основних фізико–хімічних властивостей отруйних речовин. Це випаровування природно і штучно від високої температури; перетворення у нетоксичні сполуки (дегазуючі розчини); знімання зараженого шару на глибину проникання отруйних речовин (ОР). Дегазація будівель і території методом обмивання дегазуючим розчином. Дегазація проводиться хімічним і фізичним засобами або їх комбінацією при суворому контролі з боку органів державного санітарного спостереження та їх керівництвом. При цьому використовуються дезінфікуючі розчини і висока температура в залежності від забруднення.
Утилізація і знищення заражених продовольчих і непродовольчих товарів проводиться після знезараження і контролю повноти знезараження (табл. 7.1). Продовольчі товари, які мають залишок зараження відправляються на переробку або знищуються.
Знищенню підлягають:
Всі продовольчі товари заражені РР в недоступних рівнях.
Всі харчові продукти повністю і сильно залиті рідкими отруйними речовинами.
Продукти харчування дрібного фасування з краплями ОР на тарі.
Жири в дрібних брикетах заражених стійкими ОР.
Цукор і сіль, заражені шматки в’язких рецептур.
Хліб заражений краплями або туманом ОР.
Сильно заражені картопля, помідори, огірки та інші овочі, а також фрукти.
Всі види відходів від переробки заражених продовольчих товарів, тварин, птиці, м’яса та птахопродуктів.
М’ясо в тушках, напівтушках, четвертинах, які уражені в’язкими рецептурами ОР більше 50 % їх поверхні, а також тушки птахів, які уражені ОР більше 30 % їх поверхні.
Транспортування сировини і матеріалів, які підлягають знищенню, здійснюють таким же чином як і при перевезенні для утилізації.
Продовольчі і промислові товари заражені ОР і бактеріологічними засобами (БЗ) палять, заражені РР хоронять у ямах, траншеях шарами, заздалегідь поливають дьогтем, карболовою кислотою, хлорним вапном. Глибина траншеї (ями) повинна бути такою, щоб забезпечити шар ґрунту над товарами не менше одного метру. Місце зараження товарів і відходів заражених радіоактивними речовинами повинно забезпечити неможливість проникнення радіоактивних речовин (РР) у підземні води.
Заходи безпеки при проведенні робіт із знезараження:
До робіт з знезараження допускаються тільки спеціально навчений персонал, який знає особливості робіт і заходи безпеки при проведенні робіт з знезараження радіоактивними речовинами, отруйними речовинами і бактеріальними засобами.
Безпосередньо перед початком робіт з особовим складом провести інструктаж.
При роботі з знезараження (дезактивації) необхідно організувати індивідуальний або груповий радіаційний контроль.
Всі роботи належить проводити тільки в засобах індивідуального захисту органів дихання і шкіри.
Особи, які проводять знезараження повинні находитися таким чином, щоб вітер дув в бік об’єкту, який знезаражується, при цьому забороняється торкатися до заражених предметів, і працювати без утворення пилюки і водяних бризок.
Під час робіт забороняється знімати засоби захисту, палити, їсти та пити, а також сідати на заражені об’єкти.
У випадку пошкодження індивідуальних засобів захисту заміну їх проводити в спеціально відведених місцях.
Після завершення робіт з знезараження особовий склад формувань зобов’язаний пройти повну санітарну обробку.
Практичне заняття 7.2
Тема: Організація і порядок проведення знезараження продовольчих і непродовольчих товарів сировини та води.
Мета: вивчити існуючі системи знезараження продовольчих та непродовольчих товарів, сировини та води; вивчити організацію утилізації та знищення продовольчих та непродовольчих товарів.
Матеріальне забезпечення: плакати (слайди), конспекти студентів
Питання на допуск до практичного заняття
Основні види знезараження та їх визначення.
Основні засоби для проведення дезактивації.
Основні засоби для проведення дегазації.
Основні засоби при проведенні дезінфекції.
На які ділянки розбивається майданчик для проведення знезараження.
Які товари можуть підлягати знищенню.
Види спеціальної оброки особистого складу формувань і населення.
План
Види і способи знезараження продовольчих і непродовольчих товарів, сировини і води.
Організація і порядок проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції товарів, обладнання, приміщень, сировини і води та території.
Утилізація і знищення продовольчих і непродовольчих товарів.
Методичні рекомендації по виконанню практичного занаття
Для опрацювання питання №1 необхідно оформити конспект щодо видів і способів знезараження продовольчих і непродовольчих товарів і води. У конспекті обов’язковим є наявність креслення майданчику для проведення робіт зі знезараження. Всі ділянки майданчика повинні мати правильну назву і коротку характеристику.
При відпрацюванні питань практичного заняття необхідно оформити конспект про організацію і порядок проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції товарів, обладнання, приміщень, сировини і води та території.
У конспекті має бути відображено організаційну структуру групи з захисту продовольчих товарів, харчової сировини і фуражу. Обовязково потрібно звернути увагу на товари, підлягають знищенню, а також заходи безпеки, які проводяться при роботах зі знезараження та порекомендувати їх законспектувати.
Зміст звіту
Назва та мета заняття.
Законспектовані питання згідно методичних рекомендацій по виконанню практичного заняття.
Висновок.