Лабораторна робота № 2

Тема: Якісні реакції моносахаридів.

Дослід 2.1. Загальна реакція на вуглеводи з α-нафтолом.

Принцип методу

Кольорову реакцію з α-нафтолом (Моліш, 1886 р.) дають всі вуглеводи, проте кетози - вільні або зв'язані в дисахаридах і полісахаридах - реагують більш інтенсивно. Поява забарвлення обумовлена розщепленням молекули вуглевода під дією концентрованої сірчаної кислоти з утворенням, в числі інших продуктів, фурфурола або його похідних, які вступають в реакцію конденсації з α-нафтолом, утворюючи забарвлені сполуки.

Забарвлений продукт гексози і α-нафтола має таку будову:

Матеріали. Вуглеводи (сахара, крохмаль, целюлоза); нафтол (10% розчин в спирті або хлороформі); концентрована сірчана кислота.

Хід роботи

Дослід проводять одночасно з кількома вуглеводами. Наливають в пробірку 0,5 мл води і вносять в неї невелику кількість досліджуваного вуглеводу. Потім додають 2 краплі розчину α-нафтолу. Після цього, нахиливши пробірку, обережно приливають по стінці 1-1,5 мл концентрованої сірчаної кислоти; важкий шар кислоти повинен опуститись на дно пробірки, не змішуючись з водним шаром. На кордоні шарів швидко утворюється червоно-фіолетове кільце; при збовтуванні суміш розігрівається і забарвлюється, а при розведенні її з водою виділяються забарвлені хлоп'я.

Якщо вуглеводів в суміші нема, фіолетове кільце не утворюється, але рідина може стати зеленою або жовтою.

Дослід 2.2. Якісна реакція на дезоксирибозу із дифеніламіном.

Принцип реакції

Під час нагрівання дезоксипентоз у кислому середовищі утворюється фурфуроловий спирт, оксилевулиновий альдегід і подібні хромогени, які, конденсуючись із дифеніламіном.утворюють забарвлені в синій колір сполуки.

Матеріали та реактиви. Розчин дезоксирибози 0,2%-й; 1%-й розчин дифеніламіну.

Обладнання. Скляні палички, пробірки хімічні, піпетки градуйовані, штатив для пробірок, водяна баня, годинник.

Хід роботи

В пробірку наливають 1 мл розчину дифеніламіну, перемішують і кип'ятять 10 хв. Спостерігають утворення сполук, забарвлених у синій колір.

Дослід 2.3. Якісна реакція на глюкозу з рідиною Фелінга.

Принцип реакції. В реактиві Фелінга іони міді (II) перебувають у вигляді комплексної сполуки з тартратами. Механізм реакції гексоз (у всіх редукуючих вуглеводів) із реактивом Фелінга такий же, як і в реакції Троммера. Перевагою реактива Фелінга є те, що мідь у разі надлишку реактиву не випадає у вигляді окису міді (II).

Матеріали та реактиви. Розчин глюкози (5 %-й), реактив Фелінга, який складається з двох розчинів. Для приготування першого розчину 200 г сегнетової солі та 150 г гідроксиду натрію розчиняють у дистильованій воді до об'єму 1 л. Для приготування другого розчину 40 г. перекристалізованого сульфату міді розчиняють у дистильованій воді до об'єму 1 л. Рівні об'єми першого та другого розчинів змішують перед роботою.

Обладнання. Скляні палички, пробірки, піпетки градуйовані, штатив для пробірок, пальник.

Хід роботи

В пробірку вносять 1 мл. розчину глюкози та 1 мл. реактиву Фелінга (суміші (по 0,5 мл.) першого та другого розчинів).Вміст пробірок перемішують і нагрівають у полум'ї пальника до кипіння. Спостерігають утворення червоного осаду геміоксиду міді.

Дослід 2.4. Дія лугів на моносахариди

Матеріали. Глюкоза, гідроксид натрія.