- •Передмова
- •Лабораторна робота № 1 Тема: Мінеральні речовини.
- •Лабораторна робота № 2
- •Принцип реакції
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Питання до теоретичної частини
- •Питання до експериментальної частини
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Питання і вправи до експериментальної частини
- •У пробірку вносять п'ять крапель розчину гліцину та дві краплі розчину
- •10.4 (1) Реакція Вуазене на триптофан.
- •10.4 (2) Реакція Паулі на гістидин і тирозин.
- •Питання до експериментальної частини
- •Лабораторна робота № 11
- •Питання і вправи
- •Питання і вправи
Хід роботи
В пробірку наливають 2 - 3 мл водного розчину сахарози, додають декілька крапель водного розчину /1:50/ сульфату кобальта і надлишок розчину гідроксиду натрію. З'являється фіолетовий колір. Реакція чутлива і дає позитивний результат при розведенні сахара 1:10000.
Дослід 4.6. Утворення карамелі.
Принцип реакції. Процес карамелізації дуже складний і пов'язаний з дегідратацією і утворенням полімерів. В залежності від температури і інших умов карамелізації утворюються продукти різного складу.
Матеріали та реактиви. Цукор кристалічний.
Хід роботи
В пробірку насипають 1 - 2 г цукру і обережно нагрівають до тих пір, доки цукор не розплавиться і не побуріє. Темний продукт, що утворився і є карамель.
Дослід 4.7. Виявлення молочного цукру у молоці.
Матеріали та реактиви. Молоко, концентрована оцтова кислота, гідроксид натрію, фелінгова рідина.
Хід роботи
Свіже молоко /25 мл/ розводять рівним об'ємом дистильованої води, добавляють 10 — 15 крапель концентрованої оцтової кислоти і збовтують. Казеїн і жир відфільтровують через фільтр. Фільтрат ділять на дві частини. До однієї додають гідроксид натрію до слаболужної реакції і фелінгову рідину. Суміш нагрівають. При цьому молочний цукор проявляє свою відновлюючу властивість – утворює червоний осад оксиду міді /І/.
До другої частини фільтрату додаємо концентрованої азотної кислоти і випаровуємо суміш досуха в фарфоровій чашці у витяжній шафі /!/. Галактоза, що утворилася під час гідролізу, окислюється до слизевої кислоти - кришталевий порошок, малорозчинний у холодній воді.
Питання до теоретичної частини
1. Що таке олігосахариди?
2. Які дисахариди відносять до редукуючих і чому?
3. Які дисахариди відносять до нередукуючих? Напишіть їх структурні формули.
4. В які типи реакцій вступають дисахариди?
5. Яка властивість дисахаридів покладена в основу їх класифікації?
6. Напишіть перспективні формули Хеуорса для сахарози, целобіози, мальтози і лактози.
Питання до експериментальної частини
1. Як довести наявність гідроксильних груп в дисахаридах?
2. Як довести, що дисахарид має редукуючі властивості?
3. Як провести гідроліз сахарози?
4. Що таке карамелізація?
5. Як виявити молочний цукор у молоці?
6. Які якісні реакції на сахарозу вам відомі?
7. Що таке реакція Троммера?
8. Що таке реакція "срібного дзеркала"?
9. Як якісно визначити дисахарид?
10. Як кількісно визначити дисахарид?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5
Тема: Властивості полісахаридів
Дослід 5.1. Клейстеризація крохмалю і якісні реакції на нього
/з розчином йоду, гідроксидом барію, фелінговою рідиною/
Принцип реакції. Полісахариди різняться за хімічною природою моносахаридних одиниць, що повторюються, ступенем розгалуження та довжиною ланцюга. Полісахариди не містять вільних редукуючих груп, тому вони не мають відновлюючої здатності. Продуктами повного гідролізу полісахаридів за наявності кислот чи специфічних ферментів є моносахариди, які мають редукуючі властивості.
Матеріали та реактиви. Крохмаль, розчин Люголя, гідроксид барію, фелінгова рідина.
Хід роботи
Промитий сухий крохмаль (1 г) розтирають в ступці з 5 мл води. Суспензію виливають в стакан з 50 мл води, нагрівають до кипіння. Крохмаль розбухає. Утворюється майже прозорий розчин - крохмальний клейстер , з яким проводять подальші досліди.
а) До 5 мл охолодженого крохмального клейстеру додають 1 - 2 краплі розчину йоду в йодіді калію. Розчин забарвлюється в темно-блакитний колір. При нагріванні колір зникає, а при охолодженні знову з'являється.
б) Частину крохмального клейстеру замішують з концентрованим розчином гідроксиду барія і кип'ятять. При цьому відбувається осадження барієвої сполуки крохмаля, що вказує на наявність гідроксильних груп в молекулі крохмаля.
в) Невелику кількість крохмального клейстеру змішують з 2 - 3 мл фелінгової рідини і нагрівають до кипіння. Відновлення фелінгової рідини не відбувається, тому що крохмаль не має вільних глікозидних гідроксилів і карбонільних груп.
г) Невелику кількість крохмального клейстера на склі змішують з слиною. До суміші додають краплю розчину йоду. З’являється характерний для крохмалю темно-блакитний колір, який поступово через деякий час переходить у червоно-фіолетовий, потім в червоний, і, нарешті, в жовтий. Зміна кольору пояснюється реакцією гідролізу крохмаля під дією слини. Слина містить фермент птиалін, який енергійно каталізує гідроліз крохмаля до утворення дисахарида мальтози.
Дослід 5.2. Виявлення крохмаля у картоплі, кукурудзі, пшениці за допомогою розчину йоду.
Матеріали і реактиви. Розчин йоду в йодиді калію, картопля, насіння кукурудзи і пшениці.
