Дані про інвестиційні проекти, які передбачає реалізувати підприємство

Назва показників, одиниці виміру	Позначення показника у формулах	Значення показників за інвестиційними проектами
		проект № 1	проект № 2	проект № 3
1. Математичне сподівання доходу за проектом, тис.грн./рік		250	180	440
2. Песимістична оцінка доходу за проектом, тис.грн./рік		210	105	395
3. . Оптимістична оцінка доходу за проектом, тис.грн./рік		290	255	485
4. Вартість інвестиційного проекту, тис.грн.		1070	880	2130
5. Ставка капіталізації за проектом, частка одиниці		0,2	0,2	0,2
6. Рівень недиверсифікованого ризику, частка одиниці		0,92	0,94	0,91

На підставі даних табл.3.3, користуючись формулою (3.16), знаходимо значення коефіцієнта варіації доходів за показником середньолінійного відхилення:

- за першим проектом:

;

- за другим проектом:

;

- за третім проектом:

.

Маючи дані про коефіцієнти варіації доходів за проектами, розраховуємо значення критерію вибору найкращого інвестиційного проекту, яке обчислюється за формулою (3.13):

- за першим проектом:

тис.грн.;

- за другим проектом:

тис.грн.;

- за третім проектом:

тис.грн.

Таким чином, якщо розглядати реалізацію інвестиційних проектів, що розглядаються, відокремлено один від одного, то у цьому випадку доцільно реалізовувати лише перший проект.

Якщо ж розглядати можливість спільної реалізації інвестиційних проектів, що розглядаються, тобто утворення їх портфелю, то у цьому випадку необхідно провести коригування коефіцієнтів варіації доходів і, відповідно, величини критерію вибору найкращого проекту на рівень диверсифікованого ризику. Тоді отримаємо такі значення цього критерію:

- за першим проектом:

тис.грн.;

- за другим проектом:

тис.грн.;

- за третім проектом:

тис.грн.

Таким чином, у випадку формування інвестиційного портфелю підприємству доцільно включити у нього два з трьох інвестиційних проектів, що розглядаються, а саме: перший та третій. При цьому реалізація першого проекту дозволить отримати найбільший економічний ефект, який дорівнює 118,48 тис.грн.

Слід відзначити, що застосування запропонованого підходу до управління інвестиційним ризиком, який базується на знаходженні найкращого співвідношення між рівнем ризику та сподіваною доходністю інвестицій, дозволяє не лише обрати інвестиційні проекти, реалізація яких є доцільною, але і визначити найкраще джерело фінансування цих проектів.

Розглянемо два альтернативних джерела фінансування інвестиційної діяльності підприємства, а саме: банківський кредит та кошти від емісії підприємством простих (звичайних) акцій. При цьому в якості доходу за проектом (або портфелем проектів) будемо розглядати прибуток до сплати податків та процентів за користування кредитом (тобто амортизаційні відрахування у склад доходу за проектом не включаються, що дозволяє капіталізувати цей дохід за ставкою дисконту).

Проілюструємо застосування запропонованого у даному підрозділі підходу до управління інвестиційним ризиком на прикладі вибору найкращого джерела коштів з двох перелічених джерел фінансування інвестиційного проекту, розподіл імовірності доходу за яким є рівномірним, тобто, імовірність отримання будь-якої величини доходу за проектом у даних межах можливого розміру цього доходу є однаковою. Такий розподіл імовірності доходу за проектом є достатньо розповсюдженим і характеризується двома основними параметрами, а саме – нижньою та верхньою межами коливання доходу за цим проектом.

Введемо такі позначення:

, - відповідно мінімальна та максимальна величина прибутку за проектом до сплати процентів за кредитом та податків з прибутку;

- сума процентів за користування кредитом для фінансування проекту;

- розмір дивідендів, що буде сплачуватися новим акціонером, на кошти яких фінансується даний проект, з урахуванням суми податку на прибуток на величину цих дивідендів.

Розглянемо спочатку випадок фінансування інвестиційного проекту за рахунок банківського кредиту. При цьому будемо досліджувати найбільш складний випадок, коли розмір процентів за користування кредитом перевищує мінімально можливу величину прибутку за проектом, тобто, коли › . Тоді величина прибутку, що залишається у розпорядженні власника проекту, графічно може бути поданою у вигляді заштрихованої фігури на рис.3.5.

Слід зазначити, що графік інтегральної функції розподілу прибутку за проектом у даному випадку описується таким виразом:

, (3.22)

де - імовірність того, що прибуток не буде перевищувати величину .

У зв’язку з цим абсциса точки перетину графіку функції (3.22) та лінії (див.рис.3.5), буде визначатися з рівняння:

, (3.23)

тобто

. (3.24)

Тоді математичне сподівання прибутку власника проекту (площа заштрихованої фігури на рис.3.5) буде становити:

, (3.25)

де - математичне сподівання прибутку, що залишається у розпорядженні власника проекту, у випадку фінансування його за рахунок банківського кредиту.

За таких умов абсциса точки перетину графіка функції (3.22) та лінії (див.рис.3.5) буде визначатися з рівняння:

, (3.26)

тобто

.

Тоді коефіцієнт варіації прибутку, що залишається у розпорядженні власника проекту, у випадку фінансування його за рахунок банківського кредиту, буде визначатися таким чином:

, (3.27)

де - коефіцієнт варіації прибутку, що залишається у розпорядженні власника проекту, за показником середньолінійного відхилення у випадку фінансування проекту за рахунок банківського кредиту.

Розглянемо тепер випадок фінансування проекту за рахунок коштів від емісії простих акцій. Тоді математичне сподівання прибутку, що залишається у розпорядженні теперішніх акціонерів підприємства, у випадку реалізації проекту за рахунок даного джерела коштів буде визначатись за такою формулою:

, (3.28)

де - математичне сподівання прибутку за проектом, що залишається теперішнім власникам підприємства, у випадку реалізації цього проекту за рахунок випуску акцій.

Тоді коефіцієнт варіації прибутку за проектом, що залишається теперішнім власникам підприємства, у випадку реалізації цього проекту за рахунок випуску акцій буде визначатися за такою формулою:

, (3.29)

де - коефіцієнт варіації прибутку за проектом, що залишається теперішнім власникам підприємства, у випадку реалізації цього проекту за рахунок коштів від випуску простих акцій.

Маючи дані про показники математичного сподівання прибутку та коефіцієнта варіації за обома розглянутими джерелами фінансування інвестиційного проекту, їх значення потрібно підставити у формулу (3.13) та обрати найкраще з цих двох джерел. При цьому значення у даній формулі у цьому випадку буде дорівнювати нулю, що пов’язане з тим, що підприємство використовує лише зовнішні джерела коштів, тобто, у даному випадку воно не інвестує власного капіталу в інвестиційний проект.

Послідовність вибору найкращого джерела фінансування інвестиційного проекту у випадку, коли розподіл імовірності прибутку за ним є рівномірним, наведено на рис.3.6.

Проілюструємо запропонований підхід до вибору джерела фінансування інвестиційного проект на підставі даних, наведених у табл.3.4.

Таблиця 3.4