- •Розділ 1. Концептуальні засади забезпечення інформаційної безпеки України
- •1.1. Основні поняття та категорії. Інформаційна безпека як складова національної безпеки
- •1.2. Нормативно-правове забезпечення інформаційної безпеки
- •Розділ 2. Технічні канали витоку інформації. Способи несанкціонованого зняття інформації з технічних каналів її витоку
- •Інформація
- •Акустична
- •Електронна
- •Електромаг-нітна
- •Письмова
- •2.2. Загальний підхід до технічного захисту інформації
- •2.3. Фізичні основи утворення технічних каналів витоку інформації
- •2.5. Основи несанкціонованого зняття інформації способом та засобами високочастотного нав’язування
- •2.6. Класифікація каналів витоку інформації
- •Акустична інформація
- •Акустична інформація
- •Паралельне
- •Радіомікрофони (радіозакладні пристрої)
- •Апаратура обробки
- •Висновки до розділу 2
- •Розділ 3. Методи та засоби блокування технічних каналів витоку інформації
- •3.1. Основні загальні положення технічного захисту інформації
- •3.2. Засоби і методи виявлення та блокування технічних каналів витоку акустичної інформації
- •3.3. Захист акустичної інформації від зняття радіозакладними пристроями. Методи пошуку радіозакладних пристроїв
- •3.4. Захист інформації від витоку по технічних каналах, утворених допоміжними технічними засобами
- •3.5. Захист інформації від несанкціонованого запису звукозаписувальними пристроями
- •3.6. Захист електронної інформації
- •3.7. Захист письмової інформації від оптичного зняття
- •Висновки до глави 3
- •Розділ 4. Методи захисту інформації у Автоматизованих системах
- •4.1. Сутність та класифікація методів захисту інформації в комп’ютерних системах та мережах
- •4.2. Антивірусні програми та програми-архіватори. Використання архівів
- •Найбільш популярні безкоштовні антивіруси
- •4.3. Застосування шифрування інформації та програмне забезпечення для шифрування
- •4.4. Утиліти знищення вилученої інформації та очищення диска
- •4.5. Прилади для знищення та відновлення інформації, записаної на магнітних носіях
- •Висновки до розділу 4
- •Розділ 5. Методи захисту інформації у телекомунікаційних мережах та відкритих каналах зв’язку
- •5.1. Завдання криптографічного захисту інформації
- •5.2. Основи класичної криптографії та криптоаналізу та їх історичний розвиток
- •1. Нам потрібно зашифрувати повідомлення "Інформаційна безпека дає захист".
- •2. Обираємо ключове слово (ключ) «Травень» на нумеруємо стовпчики у порядку абетки. Основна умова добору ключового слова – відсутність літер, що повторюються.
- •3. Записуємо відкрите повідомлення у строчки без пробілів.
- •4. Виписуємо у строчку літери із стовпчиків за порядком абетки та отримуємо криптограму:
- •5. При розшифровці підставляємо ключове слово, нумеруємо його літери, перераховуємо кількість знаків у шифровці, розділяємо на довжину ключа та виписуємо у таблицю.
- •5.3. Процес механізації та автоматизації криптографії та криптоаналітики
- •5.4. Абсолютно стійке шифрування. Метод разового шифроблокноту. Теорія к. Шеннона
- •5.5. Сучасні методи шифрування. Симетричні методи шифрування. Алгоритм шифрування des
- •5.6. Асиметричні методи шифрування. Основи модульної арифметики. Алгоритм шифрування з відкритим ключем rsa
- •5.7. Стеганографія, її сутність та історичний розвиток
- •Висновки до розділу 5
3.5. Захист інформації від несанкціонованого запису звукозаписувальними пристроями
Захист інформації від такого виду несанкціонованого зняття стає дедалі актуальнішим. При цьому слід виділити два напрямки захисту:
1. Виявлення у відвідувача або в приміщенні диктофона;
2. Придушення можливості запису на аналоговий апарат або на апарат цифрового звукозапису.
Виявлення звукозаписувального приладу у відвідувача може бути проведено звичайним детектором металу, але для цього його треба піддати явному контролю.
Якщо така дія є небажаною, то можна скористатися індикаторним приладом наявності диктофону. Такий прилад розташовується у одязі на тілі особи, що проводить перевірку. При наближенні на відстань до 0,5 – 1 м до працюючого диктофону прилад починає вібрувати. Промисловість багатьох країн випускає подібну апаратуру, наприклад, “ST-041” (РФ, С.-Петербург).
Для придушення можливості несанкціонованого запису інформації використовуються як прилади з випромінюванням акустичної завади, так і прилади з застосуванням електромагнітної завади. Серед такої апаратури можна відзначити прилад ЛГШ-103 “РаМЗес-Дубль”, призначений для захисту від несанкціонованої роботи апаратури магнітного звукозапису (магнітофони, диктофони). Серед апаратури для загального придушення будь-яких пристроїв з мікрофоном та радіоелектронною схемою слід виділити прилад “Завада” (Київ) та пристрій “Шторм” (С.-Петербург). Розробка подібних пристроїв проводиться і в НАВС, на них отримані патенти України на винаходи.
При користуванні такими приладами слід пам’ятати, що вони випромінюють електромагнітне поле великої інтенсивності. Тому час роботи з такою апаратурою повинен бути обмежений та не перевищувати 1 – 2 години на добу.
3.6. Захист електронної інформації
Проблемам захисту електронної інформації присвячено дуже багато робіт як відкритого, так і спеціального характеру. Проведення робіт з такого виду захисту інформації вимагає застосування спеціального обладнання та засобів вимірювальної техніки, які є лише на крупних спеціалізованих підприємствах радіоелектронного профілю (великі науково-дослідні інститути, заводи). Як правило, вони мають ліцензії на виконання таких робіт та виконують їх на замовлення інших установ.
Основні методи, що використовуються для захисту від витоку інформації з електронної, офісної та обчислювальної техніки:
- екранування паразитних випромінювань та наводок;
- маскування сигналів від паразитних випромінювань та наводок;
- застосування спеціальних ланцюгів заземлення;
- використання спеціальних джерел електроживлення;
- використання спеціальних фільтрів у мережах електроживлення;
- програмне шифрування інформації при її запису на жорсткий диск.
Всі ці роботи вимагають складного технологічного обладнання. Наприклад, екранування комп’ютерної техніки проводиться напиленням тонких захисних шарів металу шляхом осадження у вакуумі. Захищаються таким чином корпуси системного блоку, монітору, магнітних та оптичних накопичувачів та інші блоки. Для маскування використовуються генератори широкосмугового шуму з спеціальним спектральним складом, який адаптується під кожний конкретний виріб.
Крім того, захищені засоби обробки інформації розміщуються у спеціальних приміщеннях з обмеженим доступом, а в самому приміщені встановлюється спеціальний додатковий пристрій – генератор випадкових електромагнітних коливань, які випромінюють їх у ефір та перешкоджають зняттю інформації з використанням паразитних випромінювань та наводок.
Найбільш часто для цього використовуються прилади “Волна” (виробництво РФ) та “Базальт” (Україна, м. Київ).
