- •Розділ 1. Концептуальні засади забезпечення інформаційної безпеки України
- •1.1. Основні поняття та категорії. Інформаційна безпека як складова національної безпеки
- •1.2. Нормативно-правове забезпечення інформаційної безпеки
- •Розділ 2. Технічні канали витоку інформації. Способи несанкціонованого зняття інформації з технічних каналів її витоку
- •Інформація
- •Акустична
- •Електронна
- •Електромаг-нітна
- •Письмова
- •2.2. Загальний підхід до технічного захисту інформації
- •2.3. Фізичні основи утворення технічних каналів витоку інформації
- •2.5. Основи несанкціонованого зняття інформації способом та засобами високочастотного нав’язування
- •2.6. Класифікація каналів витоку інформації
- •Акустична інформація
- •Акустична інформація
- •Паралельне
- •Радіомікрофони (радіозакладні пристрої)
- •Апаратура обробки
- •Висновки до розділу 2
- •Розділ 3. Методи та засоби блокування технічних каналів витоку інформації
- •3.1. Основні загальні положення технічного захисту інформації
- •3.2. Засоби і методи виявлення та блокування технічних каналів витоку акустичної інформації
- •3.3. Захист акустичної інформації від зняття радіозакладними пристроями. Методи пошуку радіозакладних пристроїв
- •3.4. Захист інформації від витоку по технічних каналах, утворених допоміжними технічними засобами
- •3.5. Захист інформації від несанкціонованого запису звукозаписувальними пристроями
- •3.6. Захист електронної інформації
- •3.7. Захист письмової інформації від оптичного зняття
- •Висновки до глави 3
- •Розділ 4. Методи захисту інформації у Автоматизованих системах
- •4.1. Сутність та класифікація методів захисту інформації в комп’ютерних системах та мережах
- •4.2. Антивірусні програми та програми-архіватори. Використання архівів
- •Найбільш популярні безкоштовні антивіруси
- •4.3. Застосування шифрування інформації та програмне забезпечення для шифрування
- •4.4. Утиліти знищення вилученої інформації та очищення диска
- •4.5. Прилади для знищення та відновлення інформації, записаної на магнітних носіях
- •Висновки до розділу 4
- •Розділ 5. Методи захисту інформації у телекомунікаційних мережах та відкритих каналах зв’язку
- •5.1. Завдання криптографічного захисту інформації
- •5.2. Основи класичної криптографії та криптоаналізу та їх історичний розвиток
- •1. Нам потрібно зашифрувати повідомлення "Інформаційна безпека дає захист".
- •2. Обираємо ключове слово (ключ) «Травень» на нумеруємо стовпчики у порядку абетки. Основна умова добору ключового слова – відсутність літер, що повторюються.
- •3. Записуємо відкрите повідомлення у строчки без пробілів.
- •4. Виписуємо у строчку літери із стовпчиків за порядком абетки та отримуємо криптограму:
- •5. При розшифровці підставляємо ключове слово, нумеруємо його літери, перераховуємо кількість знаків у шифровці, розділяємо на довжину ключа та виписуємо у таблицю.
- •5.3. Процес механізації та автоматизації криптографії та криптоаналітики
- •5.4. Абсолютно стійке шифрування. Метод разового шифроблокноту. Теорія к. Шеннона
- •5.5. Сучасні методи шифрування. Симетричні методи шифрування. Алгоритм шифрування des
- •5.6. Асиметричні методи шифрування. Основи модульної арифметики. Алгоритм шифрування з відкритим ключем rsa
- •5.7. Стеганографія, її сутність та історичний розвиток
- •Висновки до розділу 5
2.5. Основи несанкціонованого зняття інформації способом та засобами високочастотного нав’язування
Вперше зняття акустичної інформації способом високочастотного нав’язування (ВЧН) було проведено у 1945 р., коли делегація піонерів подарувала американському послу у СРСР зроблений власноруч у Палаці піонерів гіпсовий герб США, а розчулений посол повісив його у власному робочому кабінеті над своїм столом.
В “подарунок” був вмонтований пасивний акустичний резонатор, який опромінювався зовнішнім радіосигналом стабільної частоти, що відповідала власній резонансній частоті резонатора.
Під дією акустичних хвиль, що виникали при розмовах у кабінеті, резонансна частота резонатора змінювалася. Відповідно відбитий радіосигнал ставав модульованим сигналами від розмов, які велися у кабінеті.
Таким чином до 1951 р., коли спецслужби США нарешті виявили цю першу у світі пасивну радіозакладку, керівництво СРСР знало зміст всіх розмов, що велися у кабінеті посла США. Цей спосіб зняття інформації отримав назву ВЧН [12].
Надалі цей спосіб набув подальшого розвитку. Спеціалісти зрозуміли, що він може використовуватися для зняття інформації з будь-якого елемента, що має власну резонансну частоту.
Для того, щоб з’ясувати принцип ВЧН, необхідно розглянути явище резонансу у резонансному контурі.
На рис. 2.6 показано паралельний резонансний контур. Він складається з котушки з індуктивністю L, конденсатора з ємністю C та резистора з опором R.
Згадаємо
з курсу фізики середньої школи, що
індуктивний опір котушки
,
ємнісний опір конденсатора
,
кругова частота
,
де
L – індуктивність котушки, C – ємність
конденсатора, f
– частота гармонійного сигналу, що
подається на котушку та конденсатор,
.
Рис. 2.6. Паралельний резонансний контур
З рис. 2.6 видно, що максимальний рівень напруги сигналу на котушці та конденсаторі у місці їх з’єднання з резистором буде тоді, коли струм у котушці та конденсаторі буде однаковим за своєю силою. Це й є умовою резонансу. Тобто, опір котушки та конденсатора на частоті резонансу рівні. Отже,
,
звідки резонансна частота
.
Розглянемо частотну характеристику резонансного контуру (тобто залежність рівня напруги у точці з’єднання елементів L,C і R від частоти, що подається від генератора синусоїдальних коливань змінної частоти). З ростом частоти опір котушки зростає, а опір конденсатора падає. Тому, зліва від резонансу струм у контурі має індуктивний характер, справа – ємнісний, що і показано на рис. 2.7.
Рис. 2.7. Резонансна крива
При ВЧН на резонансний контур із зовні подається синусоїдальний сигнал резонансної частоти. Тиск акустичної хвилі змінює резонансну частоту контуру. При цьому резонансна крива і точка резонансу зміщується вліво або вправо від точки власної резонансної частоти, що була без дії акустичного сигналу. Частота зовнішнього сигналу при цьому не змінюється, отже він припадає на лівий або правий скат резонансної кривої, а відбитий сигнал стає модульованим мовним сигналом.
