- •Розділ 1. Концептуальні засади забезпечення інформаційної безпеки України
- •1.1. Основні поняття та категорії. Інформаційна безпека як складова національної безпеки
- •1.2. Нормативно-правове забезпечення інформаційної безпеки
- •Розділ 2. Технічні канали витоку інформації. Способи несанкціонованого зняття інформації з технічних каналів її витоку
- •Інформація
- •Акустична
- •Електронна
- •Електромаг-нітна
- •Письмова
- •2.2. Загальний підхід до технічного захисту інформації
- •2.3. Фізичні основи утворення технічних каналів витоку інформації
- •2.5. Основи несанкціонованого зняття інформації способом та засобами високочастотного нав’язування
- •2.6. Класифікація каналів витоку інформації
- •Акустична інформація
- •Акустична інформація
- •Паралельне
- •Радіомікрофони (радіозакладні пристрої)
- •Апаратура обробки
- •Висновки до розділу 2
- •Розділ 3. Методи та засоби блокування технічних каналів витоку інформації
- •3.1. Основні загальні положення технічного захисту інформації
- •3.2. Засоби і методи виявлення та блокування технічних каналів витоку акустичної інформації
- •3.3. Захист акустичної інформації від зняття радіозакладними пристроями. Методи пошуку радіозакладних пристроїв
- •3.4. Захист інформації від витоку по технічних каналах, утворених допоміжними технічними засобами
- •3.5. Захист інформації від несанкціонованого запису звукозаписувальними пристроями
- •3.6. Захист електронної інформації
- •3.7. Захист письмової інформації від оптичного зняття
- •Висновки до глави 3
- •Розділ 4. Методи захисту інформації у Автоматизованих системах
- •4.1. Сутність та класифікація методів захисту інформації в комп’ютерних системах та мережах
- •4.2. Антивірусні програми та програми-архіватори. Використання архівів
- •Найбільш популярні безкоштовні антивіруси
- •4.3. Застосування шифрування інформації та програмне забезпечення для шифрування
- •4.4. Утиліти знищення вилученої інформації та очищення диска
- •4.5. Прилади для знищення та відновлення інформації, записаної на магнітних носіях
- •Висновки до розділу 4
- •Розділ 5. Методи захисту інформації у телекомунікаційних мережах та відкритих каналах зв’язку
- •5.1. Завдання криптографічного захисту інформації
- •5.2. Основи класичної криптографії та криптоаналізу та їх історичний розвиток
- •1. Нам потрібно зашифрувати повідомлення "Інформаційна безпека дає захист".
- •2. Обираємо ключове слово (ключ) «Травень» на нумеруємо стовпчики у порядку абетки. Основна умова добору ключового слова – відсутність літер, що повторюються.
- •3. Записуємо відкрите повідомлення у строчки без пробілів.
- •4. Виписуємо у строчку літери із стовпчиків за порядком абетки та отримуємо криптограму:
- •5. При розшифровці підставляємо ключове слово, нумеруємо його літери, перераховуємо кількість знаків у шифровці, розділяємо на довжину ключа та виписуємо у таблицю.
- •5.3. Процес механізації та автоматизації криптографії та криптоаналітики
- •5.4. Абсолютно стійке шифрування. Метод разового шифроблокноту. Теорія к. Шеннона
- •5.5. Сучасні методи шифрування. Симетричні методи шифрування. Алгоритм шифрування des
- •5.6. Асиметричні методи шифрування. Основи модульної арифметики. Алгоритм шифрування з відкритим ключем rsa
- •5.7. Стеганографія, її сутність та історичний розвиток
- •Висновки до розділу 5
Радіомікрофони (радіозакладні пристрої)
Розподіл по видах електроживлення
Розподіл по видах сигналів, що модулюються (несуча частота)
Розподіл по керуванню
Розподіл по стабільності несучої частоти
Автономне живлення (від батареї)
З фіксованою несучою частотою
З кварцовою стабілізацією частоти
Працюючі постійно (без керування)
Живлення від електромережі
З змінними значеннями несучої частоти
З керуванням від акустичного сигналу
Без кварцової стабілізації частоти
Живлення від телефонної мережі
З випадковою несучою частотою
З керуванням від постійного магнітного поля
Живлення від ліній радіомовлення або ліній зв’язку
З керуванням по радіоканалу
З шумоподібною несучою
Рис. 2.12. Види радіомікрофонів (радіозакладних пристроїв) для зняття акустичної інформації
Слід відзначити, що всі ті методи мають універсальний характер, тобто вони можуть застосовуватися у медицині, військовій справі, керуванні технологічними процесами та у багатьох інших галузях життя та народного господарства. Ці методи, до речі, використовуються не лише для перехоплення, але й для захисту інформації.
Розглянемо спочатку методи зняття інформації, яку представлено в електронному вигляді. Канали витоку такої інформації можуть бути спільними з каналами витоку акустичної інформації (див. рис. 2.8). Знімання інформації, що представлена в електронному вигляді, проводиться за рахунок того, що всі електронні прилади (в тому числі – обчислювальна техніка та оргтехніка) мають паразитне електромагнітне випромінювання на високих частотах. Уникнути цього явища принципово неможливо, бо воно пов’язане з конструктивно-технологічними особливостями всіх радіокомпонентів, з яких виготовляється будь-яка електронна техніка. Паразитне випромінювання за рахунок нелінійності амплітудних характеристик, яка також завжди присутня в електронному обладнанні, модулюється сигналами інформації, що обробляється, та у вигляді модульованих інформацією коливань випромінюється у ефір. Крім того, такі коливання, зважаючи на їх високочастотний характер, потрапляють через ланцюги вторинного електроживлення до електромережі. Вони також у вигляді електромагнітних наводок потрапляють на всі струмопровідні частини приміщення, де розміщено електронну апаратуру.
Зрозуміло, що рівень цих паразитних коливань малий. Взагалі він не перевищує рівня власних шумів апаратури, який завжди роблять як можна меншим, щоб розширити динамічний діапазон апаратури. Але навіть цього вкрай малого рівня паразитних сигналів вистачає для перехоплення інформації за допомогою сучасної чутливої апаратури для її несанкціонованого зняття.
Таку апаратуру може бути розміщено, наприклад, в легковому автомобілі, який поставлено на стоянку поряд з об’єктом. Перехоплення інформації з незахищених комп’ютерів нестаціонарними засобами може провадитись з відстані до 200 – 300 м. При перехопленні за допомогою стаціонарних потужних засобів, які розміщаються, як правило, у дипломатичних представництвах або інших стаціонарних об’єктах розвідки та контррозвідки, перехопленням може бути охоплено великий регіон.
Для глобального зняття інформації з розвідувальними цілями використовуються супутники Землі та стаціонарні пункти розвідки.
На рис. 2.13 показано канали та засоби зняття електромагнітної інформації.
Електромагнітна та електронна інформація
Лінії зв’язку
Радіозв’язок
Електрозв’язок
Перехоплення з ефіру
Спеціальні панорамні радіоприймачі та сканери, інші засоби спеціальної розвідувальної техніки
Паразитні випромінювання та наводки
Електронна апаратура
Приймачі паразитних випромінювань та апаратура обробки
Давачі для підключення та апаратура обробки
Датчики зняття наводок з мережі електроживлення та струмопровідних елементів приміщень
