- •Розділ 1. Концептуальні засади забезпечення інформаційної безпеки України
- •1.1. Основні поняття та категорії. Інформаційна безпека як складова національної безпеки
- •1.2. Нормативно-правове забезпечення інформаційної безпеки
- •Розділ 2. Технічні канали витоку інформації. Способи несанкціонованого зняття інформації з технічних каналів її витоку
- •Інформація
- •Акустична
- •Електронна
- •Електромаг-нітна
- •Письмова
- •2.2. Загальний підхід до технічного захисту інформації
- •2.3. Фізичні основи утворення технічних каналів витоку інформації
- •2.5. Основи несанкціонованого зняття інформації способом та засобами високочастотного нав’язування
- •2.6. Класифікація каналів витоку інформації
- •Акустична інформація
- •Акустична інформація
- •Паралельне
- •Радіомікрофони (радіозакладні пристрої)
- •Апаратура обробки
- •Висновки до розділу 2
- •Розділ 3. Методи та засоби блокування технічних каналів витоку інформації
- •3.1. Основні загальні положення технічного захисту інформації
- •3.2. Засоби і методи виявлення та блокування технічних каналів витоку акустичної інформації
- •3.3. Захист акустичної інформації від зняття радіозакладними пристроями. Методи пошуку радіозакладних пристроїв
- •3.4. Захист інформації від витоку по технічних каналах, утворених допоміжними технічними засобами
- •3.5. Захист інформації від несанкціонованого запису звукозаписувальними пристроями
- •3.6. Захист електронної інформації
- •3.7. Захист письмової інформації від оптичного зняття
- •Висновки до глави 3
- •Розділ 4. Методи захисту інформації у Автоматизованих системах
- •4.1. Сутність та класифікація методів захисту інформації в комп’ютерних системах та мережах
- •4.2. Антивірусні програми та програми-архіватори. Використання архівів
- •Найбільш популярні безкоштовні антивіруси
- •4.3. Застосування шифрування інформації та програмне забезпечення для шифрування
- •4.4. Утиліти знищення вилученої інформації та очищення диска
- •4.5. Прилади для знищення та відновлення інформації, записаної на магнітних носіях
- •Висновки до розділу 4
- •Розділ 5. Методи захисту інформації у телекомунікаційних мережах та відкритих каналах зв’язку
- •5.1. Завдання криптографічного захисту інформації
- •5.2. Основи класичної криптографії та криптоаналізу та їх історичний розвиток
- •1. Нам потрібно зашифрувати повідомлення "Інформаційна безпека дає захист".
- •2. Обираємо ключове слово (ключ) «Травень» на нумеруємо стовпчики у порядку абетки. Основна умова добору ключового слова – відсутність літер, що повторюються.
- •3. Записуємо відкрите повідомлення у строчки без пробілів.
- •4. Виписуємо у строчку літери із стовпчиків за порядком абетки та отримуємо криптограму:
- •5. При розшифровці підставляємо ключове слово, нумеруємо його літери, перераховуємо кількість знаків у шифровці, розділяємо на довжину ключа та виписуємо у таблицю.
- •5.3. Процес механізації та автоматизації криптографії та криптоаналітики
- •5.4. Абсолютно стійке шифрування. Метод разового шифроблокноту. Теорія к. Шеннона
- •5.5. Сучасні методи шифрування. Симетричні методи шифрування. Алгоритм шифрування des
- •5.6. Асиметричні методи шифрування. Основи модульної арифметики. Алгоритм шифрування з відкритим ключем rsa
- •5.7. Стеганографія, її сутність та історичний розвиток
- •Висновки до розділу 5
Апаратура обробки
Рис. 2.13. Канали та засоби зняття електромагнітної та електронної
інформації
З рис. 2.13 видно, що інформацію в електронному та електромагнітному вигляді можна знімати з ліній зв’язку та з електронної апаратури обробки інформації.
Для перехоплення інформації з ефіру використовуються так звані панорамні радіоприймачі (в разі роботи на стаціонарному розвідувальному об’єкті) та малогабаритні сканери (для роботи на пересувному об’єкті). Ці прилади мають багато різних функцій та здатні приймати сигнали з різними видами модуляції, слідкувати за частотою станції, працювати під керуванням комп’ютера та т. інше.
Для зняття інформації з ліній зв’язку шляхом підключення використовуються датчики з високим вхідним опором для паралельного вмикання або індукційні датчики для безконтактного перехоплення сигналів. Визначити їх наявність на лінії зв’язку без складних спеціалізованих пристроїв практично неможливо.
Для зняття інформації, яка наводиться на струмопровідні конструкції приміщення використовуються спеціальні приймачі наводки, що побудовані за принципом частотно-селективного підсилювача з великим коефіцієнтом підсилення та, відповідно, значним динамічним діапазоном. При обробці отриманої таким чином інформації для підвищення співвідношення сигнал/завада використовують апаратуру спектральної обробки сигналів.
Так само провадиться зняття інформації, що надходить до електромережі у вигляді модульованого сигналу паразитного випромінювання чи у вигляді наводки.
Письмова інформація може бути отримана у двох видах: як оптична і як електронна.
Електронна інформація може бути отримана шляхом зняття з ліній зв’язку (факсимільний зв’язок чи електронна пошта), або перехопленням каналами паразитних випромінювань та наводок (наприклад, дисплей комп’ютера, який, до речі, має найбільший рівень паразитного випроміню-
вання).
Письмова інформація
В електронному вигляді
В оптичному вигляді
З ліній зв’язку
Паразитні випромінювання та наводки
Магнітні та оптичні носії інформації
Сканування паперових документів
Телекамери інфрачервоного та видимого діапазонів
Фотографування
Ксерокопія
Рис. 2.14. Шляхи отримання письмової інформації
В електронному вигляді письмову інформацію можна також отримати шляхом копіювання магнітних чи оптичних носіїв, або копіювання шляхом зняття з паперового документа електронної копії на сканері. Оптична інформація може бути отримана шляхом використання прихованих телекамер, які можуть працювати або у інфрачервоному, або у діапазоні видимих хвиль. Крім того, можуть бути використані фотоапарати, копіювання шляхом зняття ксерокопій і звичайної крадіжки.
Шляхи отримання письмової інформації наведено на рис. 2.14.
Для зняття оптичної інформації використовуються оптичні та електронно-оптичні пристрої. Серед оптичних пристроїв слід відзначити біноклі, фотоапарати, підзорні труби, кінокамери, тобто засоби прямого оптичного спостереження та фіксації оптичної інформації без застосування електронних приладів. Серед оптично-електронних приладів слід відзначити відео- та телекамери, цифрові фотоапарати, прилади нічного бачення, інфрачервоні приціли, лазерні прилади спостереження та лазерні приціли.
