3. Сучасна політика в галузі управління якістю

Наука Управління якістю походить від метрології.

Система управління якістю може бути основою для постійного поліпшення, з метою ймовірності підвищення задоволеності замовника і інших зацікавлений сторін. Вона дає організації і її замовникам упевненість у її спроможності поставляти продукцію, яка відповідає суворим вимогам.

Підхід, що базується на застосуванні систем управління якістю, спонукає підприємства: аналізувати вимоги замовників, визначати процеси, які сприяють отриманню продукції, необхідної для замовника, забезпечувати постійний контроль цих процесів.

Спонукати підприємства до прийняття процесного підходу в управлінні повинен Державний стандарт ISO 9000. Наведена нижче схема відображає основні принципи стандарту ISO 9000.

види діяльності, що створюють додаткові цінності;

інформаційний потік

В основу моделі системи управління якістю покладено процес. Модель показує, що зацікавлені сторони відіграють суттєву роль у забезпеченні вхідних елементів господарюючого суб’єкта.

Здійснення системи управління якістю можливе лише за умови проведення певної політики вищим керівництвом організації. Причому політика, вироблена вищим керівництвом, повинна бути стабільною хоча б у найближчий час, а для посилення зацікавленості в діяльності підприємства всіх сторін, його керівництву варто дотримуватися таких підходів до управління: політика організації повинна бути доведена до кожного зі співробітників; завдання, що стоять перед підприємством, повинні бути сформульовані доступною й простою для користувача мовою; завдання, що поставлені перед кожним зі співробітників повинні бути здійсненими на його рівні.

На світовому ринку успіх підприємництва визначається такими показниками продукції: новизна, технічний рівень, якість. При цьому якість відіграє вирішальну роль, без якої реалізації інновацій або зростання продуктивності праці не дадуть вагомого економічного ефекту. Якість в остаточному підсумку визначається споживачем.

В останні роки в ході міжнародної конкуренції сформувались важливі принципи стратегії виробництва, тобто: 1) у виробництво за принципом «точно підчас»; 2) комплексний підхід до якості (концепція «робити правильно з першого разу»); 3) комплексне профілактичне обслуговування.

Тема 7. Міжнародний досвід управління якістю

План

1. Розвиток методів управління якістю товарів у світі.

2. Взаємозв’язок нормування якості та систем якості у світі.

3. Досвід управління якістю товарів у світі.

1. Розвиток методів управління якістю товарів у світі

До середини 1960-х років під час забезпечення якості продукції головна роль приділялася контролю і відбраковування дефектів продукції.

У виробничій практиці контроль і відбраковування реалізувалися різними методами. Організаційна система контролю якості відповідала структурі виробничого процесу і його вимогам.

Методи контролю якості поділяються на: методи математичної статистики, статистичні і кібернетичний підхід.

Методи математичної статистики із заданою ймовірністю оцінювати якість виробів із застосуванням вибіркового методу.

Статистичні методи контролю якості одержали поширення в промисловості капіталістичних країн. Вони сприяли скороченню витрат часу на контрольні операції й підвищенню ефективності контролю.

Кібернетичний підхід став основою концепції управління якістю. Ця концепція з’явилася на початку 1960-х років. Одним із її засновників був американський вчений А.В. Фейгенбаум. Він запропонував розглядати кожен етап у процесі створення виробу (а не тільки його кінцевий результат).

Вдосконалення методів забезпечення якості стало можливим завдяки дослідженням операцій, кібернетики, системотехніки й інших систем.