Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник_ПБ_насосні станції_нафта_2009.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Ііі етап (контроль та заходи з усунення недоліків в системі забезпечення пожежної безпеки насосних станцій) включає:

1. Здійснення контролю силами співробітників ДПН.

1.1.1 Організаційні заходи із забезпечення виконання вимог ДПН.

1.1.2 Фактичне виконання заходів за приписом ДПН та актом перевірки боєздатності ДПД.

1.1.3 Вибірковий контроль. Надання допомоги. Використання заходів ДПН.

2. Здійснення контролю об'єктовими протипожежними формуваннями.

2.1 Пожежно-технічними комісіями - згідно з приписом та власним актом перевірки.

2.2 ДПД, ПТК - за дотриманням протипожежного режиму.

Перелік використаної літератури

1. НАПБ В.07.003-88/112 “ВУПП-88* Ведомственные указания по противопожарному проектированию предприятий, зданий и сооружений нефтехимической и нефтеперерабатывающей промышленности” (Відомчі вказівки щодо протипожежного проектування підприємств, будинків і споруд нафтохімічної і нафтопереробної промисловості).

2. ВБН В.2.2-58.1-94 “Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа”.

3. НПАОП 40.1-1.32-01 “Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок”.

4. НПАОП 0.00-1.29-97 Правила захисту від статичної електрики.

5. НПАОП 0.00-1.41-88 “Общие правила взрывобезопасности для взрывопожароопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств” (Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних та нафтопереробних виробництв).

6. Закон України “Про пожежну безпеку” від 17 грудня 1993 року № 34747-ХII.

7. ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять.

8. ДСТУ 2273:2006 Протипожежна техніка. Терміни та визначення основних понять.

9. ГОСТ 12.1.004-91 Система стандартов безопасности труда. Пожарная безопасность. Общие требования (Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Загальні вимоги).

10. ГОСТ 12.1.018-93 Система стандартов безопасности труда. Статическое электричество. Искробезопасность. Общие требования (Система стандартів безпеки праці. Статична електрика. Іскробезпека. Загальні вимоги).

11. ГОСТ 12.4.009-83* Система стандартов безопасности труда. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание (Система стандартів безпеки праці. Пожежна техніка для захисту об’єктів. Основні види. Розміщення та обслуговування).

12. НАПБ А.01.001-2004 “Правила пожежної безпеки в Україні”.

13. НАПБ В.01.027-85/112 “ППБО-85 Правила пожарной безопасности в нефтяной промышленности” (Правила пожежної безпеки в нафтовій промисловості).

14. НАПБ 01.010-83 “Правила пожарной безопасности при эксплуатации предприятий Госкомнефтепродукта СССР ППБО-104-83** (Правила пожежної безпеки при експлуатування підприємств Держкомнафтопродукту СРСР)”.

15. НАПБ В.01.021-97/510 “Правила пожежної безпеки при експлуатування магістральних нафтопроводів України”.

16. НАПБ В 02.008-2007/510 “Транспортування нафти, газу, конденсату. Пожежна безпека. Основні положення”.

17. НАПБ В 02.009-2007/510 “Видобування нафти, газу, конденсату. Пожежна безпека. Основні положення”.

18. НАПБ В 02.010-2007/510 “Зберігання нафти, газу, конденсату. Пожежна безпека. Основні положення”.

19. НАПБ В.01.040-2006/112 “Правила пожежної безпеки на морських нафтогазопромислових спорудах континентального шельфу”.

20. Правила пожарной безопасности при эксплуатации нефтеперерабатывающих предприятий (Правила пожежної безпеки при експлуатування нафтопереробних підприємств).

21. НАПБ Б.03.002-2007 “Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою”.

22. ДБН В.1.1-7-2002 “Пожежна безпека об’єктів будівництва”.

23. НАПБ Б.06.004-2005 “Перелік однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації”.

24. НАПБ Б.05.020-2006 “Інструкція з організації роботи органів державного пожежного нагляду”.

25. СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий (Споруди промислових підприємств).

26. ДСТУ Б.В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”.

27. Звіт про науково-дослідну роботу ”Провести аналіз стану протипожежного захисту технологічних процесів нафтопереробних підприємств та виконати обґрунтування щодо постановки прикладних науково-дослідних робіт” (ПБ нафтопереробних підприємств). / УкрНДІПБ - К.: 1997. – 126 с.

28. Звіт про науково-дослідну роботу “Повести дослідження та розробити технічні пропозиції щодо удосконалення засобів пожежогасіння насосних відділень по перекачці нафти та нафтопродуктів” (Захист насосних)./ УкрНДІПБ – К.: 1999. – 137 с.

29. Звіт про науково-дослідну роботу “Провести дослідження та розробити посібник для інспектора держпожнагляду “Пожежна безпека залізничних зливно-наливних естакад для нафти та нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа” (Посібник-естакади). / УкрНДІПБ – К.: 2003. – 34 с.

30. Звіт про науково-дослідну роботу “Провести дослідження та розробити інформаційно-довідковий посібник для інспектора держпожнагляду “Пожежна безпека резервуарних парків складів нафти та нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа” (Посібник - резервуари) . / УкрНДІПБ – К.: 2005р. - 391 с.

31. Козлачков В.И. Проблемы и методы совершенствования подготовки пожарно-профилактических работников (Комплексный подход). Научное издание. - Минск.: Полымя, 1991. – 199 с.

32. Котов Г.М., Волков О.М., Пустомельник В.П. Противопожарные мероприятия на нефтеперерабатывающих заводах. - М.: Стройиздат, 1981.

33. Маршалл В. Основные опасности химических производств: Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – 672 с.: ил.

34. Веселов А.И., Мешман Л.М. Автоматическая пожаро- и взрывозащита предприятий химической и нефтехимической промышленности. - М.: Химия, 1975. – 239 с.

35. Баратов А.Н., Иванов Е.Н. Пожаротушение на предприятиях химической и нефтеперерабатывающей промышленности. - М.: Химия, 1979. – 278 с.

36. Волков О.М., Проскуряков Г.А. Пожарная безопасность на предприятиях транспорта и хранения нефти и нефтепродуктов. - М.: Недра, 1981. – 256 с.

37. Мацкин Л.А., Черняк И.Л., Челембитов М.С. Эксплуатация нефтебаз. Изд. 3, перераб. и доп. - М.: Недра, 1975. – 174 с.

38. Едигаров С.Г., Боровский С.А. Проектирование и эксплуатация нефтебаз и газохранилищ. - М.: Недра, 1973. – 215 с.

39. Справочник нефтепереработчика: Справочник/ Под ред. Г.А.Ластовкина, Е.Д.Радченко и М.Г.Рудина. - Л.: Химия, 1986. – 186 с.

40. Бобровский С.А., Соколовский С.М. Гидравлика, насосы и компрессоры. - М.: Недра. 1972. – 296 с.

41. Иванов Е.Н. Противопожарная защита открытых технологических установок. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Химия, 1986. – 287 с.

42. Бард В.Л., Кузин А.В. Предупреждение аварий в нефтеперерабатывающих и нефтехимических производствах. - М.: Химия, 1984. – 247 с.

43. Фарамазов С.А. Эксплуатация оборудования нефтеперерабатывающих заводов – М.: Химия, 1969. – 304 с.

44. Бесчастнов М.В., Соколов В.М., Кац М.И. Аварии в химических производствах и меры их предупреждения. – М.: Химия, 1976. – 367 с.

45. Сучков В.П. Пожарная безопасность при хранении легковоспламеняющихся и горючих жидкостей на промышленных предприятиях. – М.: Стройиздат, 1985. – 85 с.

46. Шишкин Г.В. Справочник по проектированию нефтебаз. – Л.: Недра, 1978. – 128 с.

47. Корольченко А.Я., Корольченко Д.А. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения. Справочник: в 2-х частях. – 2-е издание, переработанное и дополненное – М.: Пожнаука, 2004 . – Ч.1 –713 с.

Додаток А

Терміни та визначення

Склади нафти та нафтопродуктів (СНН) – самостійні підприємства (або цехи в складі нафтових, промислових, сільськогосподарських, транспортних і енергетичних підприємств), призначені для приймання, зберігання і реалізації нафти (нафтопродуктів) з резервуарним парком і комплексом будівель, споруд і комунікацій, що забезпечують оперативну діяльність [ВБН В.2.2-58.1-94].

ГОРЮЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ – суміш горючої речовини та окисника, здатна до самостійного горіння [ДСТУ 2272:2006].

ДЖЕРЕЛО ЗАПАЛЮВАННЯ – об’єкт, який виділяє теплову енергію, достатню для запалювання [ДСТУ 2272:2006].

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА ОБ’ЄКТА – стан об’єкта, за якого ймовірність виникнення і розвитку пожежі та ймовірність впливу небезпечних чинників пожежі не перевищують унормованих допустимих значень [ДСТУ 2272:2006].

ВОГНЕГАСНА РЕЧОВИНА – речовина або однорідна суміш, за своїми фізико-хімічними властивостями придатна до застосування в технічних засобах задля припинення горіння [ДСТУ 2272:2006].

Протипожежні вимоги – переліки інженерно-технічного устатковання та організаційних заходів, необхідних для запобігання виникненню чи розвиткові пожежі та для її гасіння [ДСТУ 2272:2006].

Система запобігання пожежі – сукупність засобів та організаційних заходів, призначених для створення умов, за яких імовірність виникнення і (або) розвитку пожежі не перевищує унормоване допустиме значення [ДСТУ 2272:2006].

Система забезпечення пожежної безпеки – сукупність засобів та організаційних заходів, призначених для протипожежного захисту і запобігання пожежі [ДСТУ 2272:2006].

СИСТЕМА пожежної сигналізації комплекс технічних засобів, призначений для виявлення ознак горіння, формування сигналів про виникнення пожежі та технічний стан цих засобів, а також для передавання сигналів на інші виконавчі пристрої без втручання людини [ДСТУ 2273:2006].

Автоматична СИСТЕМА ПОЖЕЖОГАСІННЯ - система пожежогасіння, яка виконує функції виявлення ознак горіння, оповіщування про пожежу та подавання вогнегасної речовини без втручання людини [ДСТУ 2273:2006].

ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ – комплекс положень щодо вимог та норм пожежної безпеки, застосовуваних під час будування та експлуатування об’єктів [ДСТУ 2272:2006].

ПРОТИПОЖЕЖНИЙ РЕЖИМ ОБ’ЄКТА – комплекс установлених норм поведінки людей, правил виконування робіт та експлуатування об’єкта, спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки [ДСТУ 2272:2006].

ПОЖЕЖНО-ТЕХНІЧНЕ ОБСТЕЖУВАННЯ – основна форма здійснювання пожежного нагляду на об’єктах, спрямована на усунення порушень, підвищення рівня пожежної безпеки [ДСТУ 2272:2006].

Додаток Б

Пожежонебезпечні властивості нафти та нафтопродуктів

Пожежонебезпечні властивості нафти та нафтопродуктів характеризуються такими показниками, як температура спалаху, температура займання, температура самозаймання, концентраційні межі поширення полум’я. Деякі показники пожежовибухонебезпечних властивостей нафтопродуктів за даними [47], наведено в таблицях Б.1- Б.4.

Відповідно до значень температури спалаху визначається група горючості рідин і, згідно з нею, категорія вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщень і будинків, де вони знаходяться в обігу, та клас вибухонебезпечної зони для електрообладнання. Аналіз показників пожежовибухонебезпеки нафтопродуктів, які наведені в таблицях Б.1 - Б.4, свідчить, що більшість нафтопродуктів мають температури спалаху від мінус 45 ºС до 61 ºС. Тому, більшість насосних станцій відносяться до вибухопожежонебезпечної категорії А, тобто до найбільш небезпечних.

Мінімальна енергія запалювання нафти та нафтопродуктів досить невелика, і, за наявності навіть не дуже потужного джерела запалювання, може спричинити виникнення пожежі.

Розвиток пожежі для більшості нафтопродуктів буде дуже стрімким, оскільки лінійна швидкість поширення полум'я по поверхні горючих рідин (далі ГР) складає близько 0,5 м/с, для легкозаймистих рідин (далі ЛЗР) від 2 м/с до 3 м/с і більше, а їх швидкість вигоряння - близько 0,1 кг/(м2·с). Нафтопродукти також мають великі значення інтенсивності тепловиділення під час горіння. Наприклад, бензин автомобільний і гас - 1,25 МВт/м2, бензол, толуол, циклогексан - 2,5 МВт/м2, бензин екстракційний, ізопентан - 3,75 МВт/м2. Під час пожежі їх полум'я чинить великий тепловий вплив на конструкції будівлі насосної станції, розташоване поблизу технологічне обладнання, вузли і елементи пристроїв пожежогасіння і пошкоджує їх, що сприяє подальшому розвитку пожежі.

Таблиця Б.1 - Показники пожежовибухонебезпеки нафти

Нафта

Температура, °С

Нижня концентраційна межа поширення полум’я, % об.

Температурна межа поширення

полум’я, °С

БЕМЗ,

мм

спалаху

самозайман.

нижн.

верхн.

1

2

3

4

5

6

7

Азизбеківська

-7

237

1,4

-*

0,96

Бавлинська

-25

240

1,1

-

0,97

Байтуганська

6

-

-

-

-

-

Балаханська важка

23

310

-

23

50

-

Барсагельмеська (гельмеська)

12

239

1,4

—

—

0,96

Биби-ейбатська: легка,

важка

5

27

260

310

-

-

2

26

26

57

-

-

Бинагадинська

18

300

-

12

39

-

Бурунська

-8

252

1,7

-

-

0,93

Верхозимська

25

-

-

-

-

-

Дагаджикська

<-17

243

1,3

-

-

0,97

Девонська

<-17

226

1,2

-

-

0,93

Західно-сургутська

-18

233

1,1

-

-

0,97

Зимницька

27

-

-

-

-

-

Зольнинська

-35

-

-

-35

-14

-

Каменоложська

-7

233

1,2

-

-

0,96

Кара-арнанська

130

-

-

-

-

-

Кара-дагська

-21

320

-

-21

19

-

Кара-чухурська

34

290

-

31

80

-

Карловоситовська

<-21

231

1,2

-

-

0,96

Качановська

<-22

235

-

-

-

0,95

Киенгопська

19

-

-

-

-

Комаровська

22

-

-

-

-

Коробковська

-15

235

1,1

-

-

0,97

Котур-тепинська

-3

250

2,1

-

-

0,98

Кудиновська

<-17

233

1,3

-

-

0,97

Куединовська

<-29

232

1,3

-

0,97

Кумдагська

18

237

2,4

-

-

0,96

Лебяженська

<-21

225

1,2

-

-

0,93

Продовження таблиці Б.1

1

2

3

4

5

6

7

Лудошурська

23

-

-

-

-

-

Мегионська

-18

227

1,1

-

-

0,97

Мишкинська

22

-

-

-

-

-

Мухановська

<-15

231

0,9

-

-

0,96

Ново-аманакська

-16

227

1,3

-

-

0,98

Ново-елохівська

-23

224

0,9

-

-

0,96

Новозапруднинська і Алакаєвська

<-20

231

1,2

-

-

0,97

Окаремська

5

290

2,2

-

-

0,94

Ольховська

<-28

223

1,3

-

-

0,95

Осинська

-15

230

1,3

-

-

0,97

Павловські

-20

230

1,3

-

-

0,97

Полазнинська

<-29

222

1,3

-

0,98

Правдинська

<-25

226

0,9

-

-

0,98

Прикамська

-27

256

1,3

-

-

0,94

Радаєвська

-14

226

1,1

-

-

0,98

Радченковська

-12

225

-

-

-

0,95

Ромашкинська

-23

246

1,1

-

-

0,95

Серніста Кленовського нафтопромисла

<-16

234

1,3

-

-

0,97

Советсько-соснинська

-24

237

1,2

-

-

0,98

Стрельненсько-жигульовська

<-18

232

1,2

-

-

0,97

Сураханська відборна

12

300

-

12

60

-

Танипська

-22

233

1,3

-

-

0,99

Тенгутинська

<-18

235

1,5

-

-

0,93

Трьохозерна

<-19

236

1,1

-

-

0,95

Туймазинська

-21

234

0,9

-

-

0,96

Тувинська

-25

233

1,3

-

-

0,97

Шабандагська

3

285

-

3

38

-

Шаимська

-45

280

-

-45

5

-

Шляховська

<-17

238

1,2

-

-

0,98

Шубанинска

26

375

-

22

53

Ямаш-нурлатська

10

236

0,9

-

-

0,99

Таблиця Б.2 - Показники пожежовибухонебезпеки бензинів

Марка бензину

Густина,

кг/м

Т.спал, °С

Т.само-спал.,

°С

Конц. межі розп. пол., % об.

Темп. межі розп. пол., °С

Мінім. енергія запал., мДж

БЕМЗ, мм

Норм. швидк, розп. пол.

м/с

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Авіаційній 91/115

729,5

-38

435

-

-38...5

0,41

-

-

Авіаційній 95/130 етилований

736,2

-37

380

0,98 - 5,48

-37...-10

0,30

-

-

Б-70

745

-34

300

0,79-5,16

-34...-4

0,39

-

0,44

Авіаційній нестабільний

740

-44

410

1,48-8,1

-44...-16

-

-

(62°С)

Продовження таблиці Б.2

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Авіаційній стабільний

732

-37

440

1,3-8,0

-37...-17

-

-

-

А-66

728

-39

255

0,76-5,0

-39...-8

0,46

-

-

Автомобільний нестабільний

806,4

-30

345

0,93-5,1

-30...24

-

-

-

Автомобільний стабільний

798

-27

370

0,96-4,96

-27...3

-

-

-

Бензиналкілат

695

-20

396

1,14

-

-

1,02

-

БР-1

722

-17

350

1,1-5,4

-17...10

0,23

-

-

Бензин гексано-вої фракції

673

-11

269

1,33

-

-

0,96

0,45

Бензин низько­октановий

677

-45

293

-

-45...-5

-

-

-

Бензин екстракційний

-

-28

268

1,1-6,3

-24... 6

-

-

-

Таблиця Б.3 - Показники пожежовибухонебезпеки гасів

Керосин

Густина,

кг/м

Температура, °С

Температурні межі поширення полум’я, °С

Нижн. конц. межа поширення полум’я , % об.

1

2

3

4

5

кипіння

спалаху

займання

самозайман.

нижн.

верхн.

АВТМ

781

-

30*

53*

-

420

-

-

-

Освітлювальний марки А

792

-

57**

63

238

35

75

-

КО-20

-

236

55* 68**

84

227

51

95

0,6

КО-22

-

184

46* 50**

56

245

43

82

0,7

КО-25

-

189

40*

49**

57

236

37

75

0,9

Сульфований

810

—

51*

—

235

43

75

—

Тракторний

809 - 823

-

4-28*

—

250-290

4-27

35-69

1,0

* закритий тигель

** відкритий тигель

Таблиця Б.4 - Показники пожежовибухонебезпеки мастил

Мастила

Т спал., °С

Т.самоспал.,

°С

Конц. межі. поширення

полум’я, % об.

1

2

3

4

Мастило авіаційне МК-22

260

380

228-254

Мастило авіаційне МК-20

246

380

245-266

Мастило автотракторне АК-10

167

340

154-193

Мастило автотракторне АК-15

217

340

187-225

Мастило індустріальне 45 (машинне С)

180

355

146-190

Мастило індустріальне 50 (машинне СУ)

200

380

146-191

Мастило компресорне МК-22ІІ

-

-

215-242

Мастило нафтове

262

390

-

Мастило трансформаторне

135-140

270

125-193

Мастило паливне марок А і Б

66-82

335-355

-

Мастило солярове

142

360

-

Примітка * “-“ по даному показнику відсутня інформація

Додаток В

Основні вимоги пожежної безпеки, яких необхідно дотримуватися на стадії проектування насосних станцій

Основні вимоги пожежної безпеки, яких необхідно дотримуватися на стадії проектування насосних станцій, викладені в таких документах:

  • ВБН В.2.2-58.1-94 “Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа”;

  • НАПБ В.07.003-88/112 “ВУПП-88* Відомчі вказівки щодо протипожежного проектування підприємств, будинків і споруд нафтохімічної і нафтопереробної промисловості”;

  • НАПБ Б.06.004-2005 Перелік однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації;

  • СНиП 2.09.03-85 Споруди промислових підприємств.

ВБН В.2.2-58.1-94 “Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа” встановлюють суміщені технологічні і будівельні вимоги, що висуваються до складів нафти і нафтопродуктів, які мають тиск насичених парів, не вище 93,3 кПа (700 мм. рт. ст.) за температури 20º С і температуру спалаху до 230º С включно.

Дані норми поширюються на проектування нових СН і СНН, а також що розширюються і реконструюються, за винятком:

  • підземних сховищ нафти і нафтопродуктів, споруджуваних геотехнологічними і гірськими способами (в гірських породах, соляних пластах тощо);

  • резервуарів для нафти і нафтопродуктів, що входять до складу технологічних установок нафтових родовищ, нафтопереробних, нафтохімічних і енергетичних підприємств, а також резервуарів та інших місткостей, що використовуються як технологічні апарати;

  • резервуарів, розміщених в казематах;

  • складів синтетичних жирозамінників;

  • СНН Міністерства оборони України.

Дані норми можуть бути застосовані для проектування видаткових складів нафтопродуктів (незалежно від їх відомчої підпорядкованості), в яких передбачено зберігання рідин, що мають фізико-хімічні показники, в тому числі показники вибухопожежонебезпеки, подібні до показників нафти і нафтопродуктів, що повинно встановлюватись міністерствами і відомствами, яким підпорядковані ці склади.

Під час розроблення проектів розширення або реконструкції ці норми поширюються тільки на частину СНН, що розширюється або реконструюється.

НАПБ В.07.003-88/112 “ВУПП-88 “Відомчі вказівки щодо протипожежного проектування підприємств, будинків і споруд нафтохімічної і нафтопереробної промисловості” містять вимоги пожежної безпеки до будинків і споруд нафтопереробних та нафтохімічних підприємств, що проектуються та реконструюються”.

НАПБ Б.06.004-2005 “Перелік однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації” установлює види об’єктів, які підлягають обов’язковому обладнанню АУПГ та АУПС під час їхнього будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту, зміни функціонального призначення та категорій приміщень і будинків за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Під час оренди об’єктів (частково або повністю) обов’язки сторін щодо забезпечення їх АУПГ та АУПС повинні встановлюватися договором оренди. У разі, якщо в договорі це питання не обумовлено, забезпечення обладнання установками АУПГ та АУПС покладається на орендодавця, а на орендаря – у частині утримання їх у справному стані. Вимоги переліку є обов’язковими для виконання юридичними та фізичними особами, незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

СНиП 2.09.03-85 “Споруди промислових підприємств”. Діючі норми поширюються на проектування нових споруд промислових підприємств а також на ті, що реконструюються. Вимоги діючих норм не поширюються на проектування споруд спеціального призначення (для виробництва і зберігання вибухових речовин, зберігання горючих продуктів спеціального призначення, захисних споруд цивільної оборони тощо), а також споруд з терміном експлуатування до 5 років. Під час проектування споруд промислових підприємств, що призначені для будівництва в особливих умовах (сейсмічних районах, на вічномерзлих, що набухають, посадочних ґрунтах, а також на майданчиках з оповзнями, карстами і пустотами), повинні також виконуватися вимоги відповідних нормативних документів.

Основні вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки насосних станцій на стадії їх проектування наведені у таблиці В. Вимоги, викладені як витяги з російськомовних нормативних документів, перекладені на українську мову і термін “насосна” замінено на термін “насосна станція”.

Таблиця В – Основні вимоги пожежної безпеки, яких необхідно дотримуватися на стадії проектування насосних станцій

Вимоги нормативних документів

ВБН В.2.2-58.1

НАПБ В.07.003-88/112 ВУПП-88*1

НАПБ Б.06.004-2005

СНиП 2.09.03-85

1

2

3

4

5

1 Загальні вимоги до проектування території

Відстань від продуктових насосних станцій, площадок для вузлів засувок насосних станцій ... до зливно-наливних пристроїв для залізничних і автомобільних цистерн, морських і річкових суден (на зливно-наливних причалах) слід приймати для:

СНН І категорії - 18/12 м;

СНН ІІ категорії – 15/10 м;

СНН ІІІ категорії – 15/10 м (підкатегорія ІІІ-а);

- 15/8 м (підкатегорії ІІІ-б, ІІІ-в).

Відстань від продуктових насосних станцій, площадок для вузлів засувок насосних станцій до будівель і споруд з виробничими процесами застосуванням відкритого вогню (котельні, ремонтні майстерні з процесами зварювання, гаражі та приміщення технічного обслуговування автомобілів, печі вогневого розігрівання нафти) слід приймати для:

СНН І категорії - 40/30 м;

СНН ІІ категорії – 30/24 м;

СНН ІІІ категорії – 24/18 м (підкатегорії ІІІ-а, ІІІ-б);

- 20/15 м (підкатегорія ІІІ-в).

Примітка. Відстані, вказані над рискою, відносяться до зливно-наливних пристроїв з ЛЗР, під рискою – ГР.

17.1.9

Відстань від відкритої насосної станції до технологічного обладнання зовнішньої установки не нормується, якщо сумарна ширина зовнішньої установки і відкритої насосної станції не перевищує припустиму:

при довжині до 30 м – 5200 м2;

при довжині 30 м і вище – 3000 м2

Однак розміщення обладнання з двох поздовжніх боків відкритої насосної станції, як правило, не допускається.

6.27

Продовження таблиці В

1

2

3

4

5

У тих випадках, коли цю вимогу виконати не представляється можливим, відстань від одного з поздовжніх боків насосної станції до обладнання повинно бути не меншою за 5 м.

У випадках, коли сумарна ширина зовнішньої установки і відкритої насосної станції перевищує наведену вище, повинен передбачатися протипожежний розрив, не менший за 15 м.

Примітка. Під час визначення ширини установки до неї включається і 5 м відстані, якщо вона передбачена від одного з поздовжніх боків відкритої насосної станції до обладнання.

У районах розташування технологічних установок для попередження розливу легкозаймистих і горючих рідин на автомобільні шляхи, планувальні відмітки проїзної частини доріг, як правило, повинні бути вище планувальних відміток, території що прилягає, не меншої за 0,3 м, рахуючи від бровки земляного полотна.

За неможливості виконання вказаної вимоги автомобільні шляхи повинні бути сплановані так, щоб рідина під час розливу не могла потрапити на проїзну частину (улаштування кюветів тощо).

3.3

2 Загальні вимоги до проектування виробничих будинків і споруд

Торці підземних горизонтальних резервуарів для нафтопродуктів з температурою спалаху, вищою за 120°С і мазутів допускається розташовувати в приміщеннях продуктової насосної станції, яка обслуговує ці резервуари.

7.18

У продуктових насосних станціях, розташованих на площадках під навісами, площа захисних бокових огороджень, які улаштовуються в них, повинна складати не більше 50% від загальної площі сторони, яка закривається (рахуючи по висоті від підлоги до виступаючої частини навісу).

Ці бокові захисні огородження повинні виконуватись з негорючих матеріалів, і за умов природної вентиляції не доходити до підлоги і навісу насосної станції не менше, ніж на 0,3 м.

7.14

6.23

Кількість викидів у продуктових насосних станціях, залежно від виду рідин, які перекачуються, і засобів перекачування (за відсутності даних в завданні на проектування), допускається приймати за таблицею 2.1:

Таблиця 2.1 - Кількість викидів у продуктових насосних станціях

Засоби перекачки

Кількість викидів на одиницю засобів перекачування залежно від виду рідини, кг/г

бензин

дизельне паливо, гас

нафта, мазут

Насоси центробіжні з одним ущільненням валу:

- торцевим

- сальниковим

0,08

0,14

0,04

0,07

0,02

0,03

Насоси центробіжні з двома ущільненнями валу:

- торцевим

- сальниковим

0,14

0,26

0,07

0,13

0,03

0,05

Насоси центробіжні з подвійними торцевими ущільненнями або безсальникового типу ЦГК

0,02

0,01

0,01

Ці викиди приймаються тільки як вихідні дані для розрахунку вентиляції насосних станцій.

7.19

Продовження таблиці В

1

2

3

4

5

Продуктові насосні станції слід розміщувати в будівлях або на площадках (відкритих або під навісом). Насоси для перекачування нафти і нафтопродуктів, конструкція і двигуни яких допускають експлуатування їх на відкритому повітрі, слід розміщувати на площадках.

7.12

У будівлі продуктової насосної станції допускається розміщувати такі приміщення: трансформаторні підстанції напругою до 10 кВ включно, розподільних пристроїв, пункту установки контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматичного керування технологічними процесами, вентиляційних камер та ін. підсобно-допоміжні приміщення відповідно до СНиП 2.09.02-85 (по п.1.7. даних норм), ПУЕ і вимог цього розділу. На СНН ІІІ категорії в будівлі продуктової насосної станції допускається розміщення дизель-генераторів.

Видаткові ємності для горючих нафтопродуктів місткістю більше добової потреби слід розташовувати зовні будівлі продуктової насосної станції з боку суцільної (без прорізів) стіни або в прибудові з негорючих матеріалів.

7.13

При встановлені в одному приміщенні насосів для перекачування нафти і нафтопродуктів з різними температурами спалаху ці приміщення насосної станції і всі види обладнання в ньому повинні відповідати вимогам, що пред’являються до них при перекачуванні рідин з найбільш низькою температурою спалаху.

7.16

У продуктових насосних станціях, що розміщуються в будівлях, насосні агрегати можуть застосовуватись з електродвигунами у виконанні, яке дозволяє їх встановлення як в загальному залі з насосами, так і в окремому приміщенні з протипожежною перегородкою. Ця протипожежна перегородка повинна бути газонепроникною, суцільною (без прорізів) з межею вогнестійкості, не нижчою за EI 45.

У місцях проходу через вказану перегородку валів, що з’єднують двигуни з насосами, повинні бути ущільнювальні пристрої.

Ширина проходів між виступаючими частинами насосів, а також між насосами і стіною повинна бути не меншою за 1 м.

Ширину проходів між насосами шириною до 0,6 м і висотою до 0,5 м допускається зменшити до 0,7 м.

При дворядному розташуванні насосів ширина проходу між рядами повинна бути не меншою за 1,5 м.

7.17

Над приміщеннями категорій А і Б розміщення приміщень категорій В,Г,Д не допускається. Будинки категорій А І Б, як правило, повинні бути одноповерховими. Допускається будування багатоповерхових будинків вказаних категорій, якщо це визначається вимогами технологічного процесу.

6.11

Усі будинки та споруди, що зводяться на території підприємства, повинні бути не нижче ІІ ступеня вогнестійкості. Застосування горючих і важкогорючих стін (перегородок, перекриттів) не допускається .…

6.2

Для перекачки нафти і нафтопродуктів на СНН передбачаються:

  • насоси для основних і технологічних операцій (основні насоси), які забезпечують злив-налив вагонів-цистерн, налив суден, перекачку по трубопроводах та ін.;

  • насоси для допоміжних операцій (допоміжні насоси), які забезпечують виконання зачистки залізничних цистерн, резервуарів, розфасовку і налив автоцистерн, бочок та ін. дрібної тари, внутрішні базові перекачки, а також створення підпору для нормальної роботи основних центробіжних насосів.

Основні насоси можуть бути використані для допоміжних операцій.

7.2

Продовження таблиці В

1

2

3

4

5

Вибір типів насосів повинен виконуватись в залежності від:

  • густини, температури, щільності, пружності парів і корозійних властивостей нафти і нафтопродуктів;

  • продуктивності і напору, що вимагаються;

  • висоти всмоктування і підпору, що вимагаються;

- умов пожежовибухонебезпечності.

7.3

В якості основних насосів рекомендується застосовувати:

  • для рідин, які мають малу в’язкість (до 3ە10¨4 м2/с) при температурі перекачки - центробіжні насоси;

  • для рідин в’язкістю більше 3ە10¨4 м2/с при температурі перекачки – роторні, гвинтові, шестерінні, поршневі (електропровідні або парові).

Допускається застосування електропровідних поршневих насосів для перекачки легкозаймистих рідин при виконанні ними як основних так і допоміжних операцій.

Як допоміжні насоси для малов’язких легкозаймистих рідин можуть застосовуватись самовсмоктуючі центробіжні насоси і центробіжні насоси в поєднанні з вакуумнасосами і поршневі насоси.

7.4

Насосні агрегати для перекачки малов’язких рідин на СНН, як правило, повинні установлюватись поза будівлями.

При установці поза будівлями насосних агрегатів для перекачки в’язких і високозастигаючих рідин, ці насоси повинні обладнуватись підігрівом, а при необхідності і теплоізоляцією, що виключають застигання рідини в корпусі насоса.

7.5

Продуктивність насосів для зливання-наливання залізничних цистерн визначається, виходячи з кількості залізничних цистерн в одній подачі, з врахуванням діючих нормативних строків зливання (наливання) і часу на допоміжні операції.

7.6

Напір насосів, що вимагається, визначається гідравлічним розрахунком з врахуванням виконання передбачених проектом технологічних операцій в найбільш холодну пору року.

7.7

При використанні несамовсмоктувальних центробіжних насосів для верхнього зливання з залізничних цистерн або при малому перепаді відміток між рівнем рідини в резервуарі і віссю насоса повинні передбачатись пристрої, що забезпечують надійне всмоктування (вакуумнасоси, погружні, ежектори або інші пристрої).

7.8

Під час визначення кількості насосів, необхідних для забезпечення перекачувань, слід враховувати:

  • режим перекачування;

  • сортність нафти і нафтопродуктів, що перекачуються;

  • збіг операцій у часі;

  • вимоги по відношенню до безперебійної роботи;

  • норми тривалості для зливання (наливання).

Для перекачування етилових нафтопродуктів слід встановлювати окремі насоси.

7.9

Насосні агрегати можуть розміщуватися в насосних станціях і безпосередньо у зв’язаного з ними обладнання. Під поняттям “насосна станція” слід розуміти групу насосів з кількістю насосів більше трьох, які віддалені один від одного не більше ніж на три метра. Насосні станції ЗВГ, ЛЗР, ГР можуть бути закритими (у будинках) і відкритими (під етажерками, під навісами і на відкритих майданчиках).

6.22

Продовження таблиці В

1

2

3

4

5

Під час проектування нових вибухопожежонебезпечних виробництв слід застосовувати для перекачування горючих рідин, що нагріті вище температури самозаймання, легкозаймистих рідин і зріджених вуглеводневих газів насоси підвищеної надійності, які мають герметичне виконання або подвійне торцеве ущільнення валу.

6.24

За відсутності вказаних в п. 6.24 насосів і використанні з цієї причини насосів з одинарними торцевими або сальниковими ущільненнями валу їх слід розміщувати, як правило, зовні габаритів етажерок (постаментів). У випадку відсутності вільного місця для розміщення насосів з одинарними торцевими або сальниковими ущільненнями валу зовні етажерок (постаментів) допускається їх розміщення під етажерками (постаментами) при виконанні таких вимог:

дистанційне відключення насосів з операторних;

віддалення по горизонталі від насосів не менше ніж на 12 м апаратів повітряного охолодження і забезпечення дистанційного їх відключення з операторних;

улаштування понад насосами, що перекачують ЛЗР та ГР, стаціонарних піногенератрів, а понад насосами, що перекачують ЗВГ, водяної дренчерної системи з дистанційним запуском у роботу;

улаштування водяної дренчерної системи, з дистанційним керуванням, і яка призначена для попередження поширення пожежі із насосної станції на інше обладнання;

оснащення насосних станцій автоматичними газоаналізаторами до вибухонебезпечних концентрацій, що випускаються серійно, з виводом сигналів до операторної.

6.25

Довжина кожного відділення закритої насосної станції ... легкозаймистих і горючих рідин не повинна перевищувати 90 м. При більшій довжині насосна станція повинна поділятися на відсіки протипожежними стінами з межею вогнестійкості не менше REI 90. Такими ж стінами повинні відділятися насосні станції, які перекачують горючі продукти, що нагріті до температури 250°С і вище, від інших насосних станцій.

Насосні станції, які перекачують нафтопродукти, що нагріті до температури 250 °С і вище, повинні поділятися на відсіки площею, не більшою за 650 м2.

При розміщенні насосів під етажерками, навісами та на відкритих майданчиках через 90 м по довжині повинно передбачатися одне з наступних заходів:

протипожежна стіна без прорізів до перекриття першого поверху або навісу з межею вогнестійкості не меншою за REI 120;

відстань між насосами (зона) на всю ширину насосної станції не меншої за 6 м при улаштуванні у цьому коридорі водяної (пінної) завіси з інтенсивністю подачі води (піни) не меншою за 0,5 л/м2•с;

відстань між насосами (зона) на всю ширину насосної станції не менше ніж 15 м.

При розміщенні насосів під багатоярусними етажерками виконання вказаних заходів обов’язково тільки для першого ярусу (поверху).

6.26

Двірні прорізи в протипожежних стінках, які розділяють насосні станції на відсіки, повинні бути захищені дверми, що самозачиняються, з межею вогнестійкості, не меншою за EI 30.

6.29

Продовження таблиці В

1

2

3

4

5

У кожному відсіку насосної станції, де застосовується мокре прибирання, необхідно мати самостійні випуски до промканалізації через гідравлічні затвори або до спеціальних змивних ємностей.

6.30

При розташуванні насосів під етажерками повинна бути передбачена можливість дистанційної зупинки насосів від кнопкових постів керування, що встановлені в безпечних місцях. У цих випадках межа вогнестійкості будівельних конструкцій приймається не меншою ніж для: колон – R 120, для балок і ригелей – R 60. Перекриття понад насосами повинно бути залізобетонним, без прорізів і за периметром мати борт довжиною не меншою за 0,15 м.

6.31

На покритті будинків насосних станцій допускається встановлювати холодильники і конденсатори водяного і повітряного охолодження (крім конденсаторів зануреного типу), теплообмінники, рефлюксні і флегмові ємності, сепаратори. При цьому повинні дотримуватись такі вимоги:

а) покриття будинків насосних станцій, на яких встановлені вказані вище апарати, повинне мати межу вогнестійкості, не меншою за RE 60., бути непроникними для рідин і мати по периметру суцільний захисний борт довжиною, не меншою за 0,14 м з улаштуванням для відводу до спеціальних ємностей рідини, що розлилася. Число стояків повинно прийматися за розрахунком, але не менше двох, діаметром не меншім за 100 мм кожний. Ці ємності також призначені для збору атмосферних опадів;

б) встановлювати ці апарати на покритті будинку насосних станцій допускається не більше ніж у два ярусу (поверху);

в) будинок насосної станції через кожні 90 м довжини повинен розділятися протипожежними стінами з межею вогнестійкості, не меншою за REI 120. на відстані не меншій за 6 м одна від іншої. Між ними повинен улаштовуватися крізний прохід. Відстань по горизонталі від найближчого апарату, якій встановлений на покритті насосної станції або на етажерках понад неї, до роздільної протипожежної стіни повинно бути не меншою за 3 м;

г) понад будинком насосної станції допускається встановлювати ємності апарати з регуляторами рівня, ємністю не більше за 25 м3 кожний для ЛЗР і ГР, та 10 м3 для ЗВГ з гарантованим заповненням тих та інших не більше на 50%;

д) у повздовжніх стінах насосної станції допускається влаштування віконних прорізів, якщо пов’язана з насосною станцією зовнішня апаратура розташована на відстані, не меншої за 12 м від будинку станції;

е) дільниці покриття насосної станції, по яким проходять шляхи евакуації з етажерки, повинні виконуватися монолітними або з замоналічених залізобетонних плит;

ж) комунікації, що розміщені понад будинком насосної станції, повинні мати мінімальну кількість фланцевих з’єднань;

и) з ємнісної апаратури повинне забезпечуватися зливання до аварійних ємностей або спорожнення її технологічними насосами до апаратів суміжних відділень або цехів даного виробництва, або до складських ємностей;

к) на випадок аварії повинна забезпечуватися можливість зупинки насосів зовні будинку насосної станції;

л) при довжині зовнішньої установки, яка розташована біля будинку насосної станції, більше за 90 м, через кожні 90 м вона повинна поділятися на секції протипожежними розривами: не меншій за 6 м при довжині етажерки до 12 м, та не меншій за 12 м при довжині етажерки 12 м і більше. Ці розриви повинні збігатися з проходами між розділовими негорючими стінами будинку.

6.32

Продовження таблиці В

1

2

3

4

5

3 Вимоги до улаштування технологічних трубопроводів

На вводах трубопроводів до насосних станцій ... слід встановлювати вимикаючу арматуру з дистанційним керуванням, керуючись вимогами СН 527-80 (додаток 2) і розділу 5 даних норм.

9.20

Прокладання технологічних трубопроводів через покриття насосної станції , як правило, не допускається. За необхідністю такого прокладання кожний трубопровід повинен бути прокладений у гільзі з ущільненням, яка виступає не менше ніж на 0,14 м вище покриття покрівлі.

6.33

Запірна і регулююча арматура, що встановлюється на трубопроводах для легкозаймистих і токсичних рідин, незалежно від температури і тиску середовища, повинна бути стальною.

9.22

Вузли засувок рекомендується розташовувати поза будівлею продуктової насосної станції.

Відстань від найближчої засувки, що розміщується поза продуктовою насосною станцією, слід приймати:

3 м – від стіни з прорізами продуктової насосної в будівлі;

1 м – від стіни будівлі без прорізів;

5 м – від межі площадки продуктової насосної (відкриті або під навісом).

Допускається вузли засувок розміщувати в одному приміщенні з насосами при кількості основних робочих насосів (не рахуючи резервних зачистних, вакуумних та інших допоміжних насосів) в цьому приміщенні:

  • на СНН І і ІІ категорій – не більше 6 насосів для рідин з температурою спалаху 120°С і нижче (крім мазутів) або не більше 10 насосів для рідин з температурою спалаху вище 120°С і для мазутів;

  • на складах ІІІ категорії – не більше 10 насосів для рідин з температурою спалаху 120°С і нижче і при будь-якій кількості насосів для рідин вище 120°С ;

  • при перекачці мазутів, що підігріваються при температурі нижче на 10 градусів від температури спалаху - не більше 6 на складах І і ІІ категорії і не більше 10 на складах ІІІ категорії.

При розміщенні вузлів засувок в окремому приміщенні воно повинне відділятись від приміщення для насосів протипожежною перегородкою І типу в будівлях І і ІІ ступеня вогнестійкості і ІІ типу в будівлях ІІІа ступеня вогнестійкості і мати вихід назовні. Двері між приміщеннями для вузлів засувок і насосів повинні бути протипожежними 2 типу.

В місцях розташування вузлів засувок слід передбачати в підлозі лоток для збору стоків в приямок, глибина якого повинна бути не більшою за 0,5 м.

7.15

Усі всмоктуючи і нагнітаючі трубопроводи горючих продуктів, що пов’язують технологічну апаратуру з насосами, повинні мати вимикаючу арматуру, яка розташована поза насосної станції на відстані по горизонталі не менше 3-х метрів від будинку насосної станції і 5 м від відкритої, але не більшою за 50 м. Встановлення вимикаючої арматури не потребується, якщо на вказаній відстані вона є біля апарата.

6.34

Прокладання технологічних трубопроводів ... ЛЗР і ГР допускається крізь стіни, які поділяють суміжні приміщення з виробництвами категорій А і Б тільки в особливих випадках, коли це викликається вимогами технологічного процесу. Таки випадки повинні бути обґрунтовані в технологічній частині проекту. У місцях проходу крізь стіни трубопроводи повинні мати герметизуюче негорюче обладнання, які забезпечують можливість горизонтального пересування трубопроводів. На цих трубопроводах з боку вводу повинна бути встановлена вимикаюча арматура.

5.17

Продовження таблиці В

1

2

3

4

5

Прокладання транзитних трубопроводів з вибухопожежонебезпечними продуктами понад та під зовнішніми установками, будинками, а також через них не допускається.

5.15

4 Вимоги до улаштування каналізації

Виробничні стічні води від продуктових насосних станцій дозволяється відводити в резервуари для скидання технологічних витоків.

18.1.7

Мережа виробничих стічних вод повинна бути закритою і виконуватися з негорючих матеріалів.

7.1

Каналізація побутових стічних вод не повинна сполучатися з іншими системами каналізації.

7.2

Щоб уникнути розповсюдження вогню у мережі виробничих стічних вод ... на всіх випусках до каналізації повинні встановлюватися колодязі з гідравлічним затвором. Висота стовпа рідини в гідравлічному затворі повинна бути не меншою за 0,25 м.

7.4

Колодязі з гідравлічним затвором повинні розташовуватися зовні будинків і майданчиків під апаратуру.

7.5

5 Вимоги до улаштування теплопостачання, опалення і вентиляції

Обігрів підлог відкритих насосних станцій не передбачається.

18.2.7

В приміщеннях категорій А і Б, які мають припливну вентиляцію, слід проектувати, як правило, повітряне опалення, суміщене з припливною вентиляцією. При обслуговуванні приміщення однією припливною системою, що використовується для повітряного опалення, в ній слід передбачати резервний вентиляційний агрегат.

Для чергового опалення слід використовувати, як правило, основні опалювальні системи, при обґрунтуванні допускається застосування спеціальних систем чергового опалення з місцевими нагрівальними приладами.

18.2.6

Вентиляцію в приміщеннях для насосів продуктивних насосних станцій при об’ємі кожного більшим за 500 м3, в приміщеннях для насосів продуктивних насосних станцій при об’ємі кожного приміщення 500 м3 і менше з постійним перебуванням обслуговуючого персоналу рекомендується приймати: витяжну – для місцевого відсмоктування від сальників насосів при перекачці етилованого бензину тощо, припливну – з штучним спонуканням.

18.2.10

6 Вимоги до улаштування електротехнічних пристроїв

Категорії електроприймачів СНН відносно забезпечення надійності електропостачання (по класифікації ПУЕ) слід приймати для самостійних складів:

- І категорії - електроприймачі продуктових насосних станцій СНН, призначених для використання експортних операцій, стаціонарних установок пожежогасіння і станцій пожежної і охоронної сигналізації незалежно від категорії СНН по місткості;

- ІІ категорії – електроприймачі продуктових насосних станцій складів І і ІІ категорій.

18.3.2

На СНН слід передбачати внутрішнє і зовнішнє (в тому числі охоронне освітлення). Охоронне освітлення повинне передбачатись окремо від мережі зовнішнього освітлення.

В продуктових насосних станціях рекомендується приймати рівень освітлювання 50 лк (стосовно ламп розжарювання).

На СНН І і ІІ категорій в приміщеннях продуктових насосних станцій площею, більшою за 250 м2 ... слід передбачати аварійне освітлення.

Місце освітлення установок з ЛЗР повинне здійснюватись вибухозахищеними переносними акумуляторними світильниками.

18.3.5

Продовження таблиці В

1

2

3

4

5

Увід електричних кабелів і кабелів системи КВПтаА у відкриті насосні станції слід здійснювати не менше ніж у двох місцях, з метою зменшення імовірності виходу зі строю при пожежах і аваріях.

6.28

7 Вибір засобів і установок пожежогасіння

7.1 Установки автоматичної пожежної сигналізації

Виробничі будинки, зовнішні установки повинні бути обладнанні сповіщувачами електричної пожежної сигналізації для виклику пожежної охорони.

8.4

Сповіщувачі електричної пожежної сигналізації загального призначення повинні встановлюватися:

для будинків категорій А,Б,В – зовні будинків у виходів на відстані не більшої ніж через 50 м;

на зовнішніх установках категорій А,Б і В – за периметром установки не більше ніж через 100 м;

Примітка. Ручні пожежні сповіщувачі встановлюються незалежно від наявності сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації.

8.5

Сповіщувачі електричної пожежної сигналізації загального призначення повинні встановлюватися на відстані не меншій за 5 м від межі установки ...

8.6

Приміщення насосних станцій ЛЗР і ГР при об’ємі від 100 до 500 м3 підлягають обладнанню засобами автоматичної пожежної сигналізації.

Прил.1

На СНН автоматичною пожежною сигналізацією повинні бути обладнані приміщення для насосів і вузлів засувок в приміщеннях продуктових насосних станцій площею кожного меншою за 300 м2, або при продуктивності продуктової насосної станції менше 1200 м3/год (для резервуарних парків магістральних нафтопроводів). . .

17.3.3

Проектування установок пожежної сигналізації слід виконувати у відповідності до вимог СНиП 2.04.09-84* з врахуванням вимог цього розділу.

Ручні оповіщувачі пожежної сигналізації на території СНН повинні розміщуватися для будівель категорії А,Б,В – зовні будівель біля входів... Ручні оповіщувачі повинні мати вказівні знаки згідно ГОСТ 12.4.026-76*.

Примітка* Замість СНиП 2.04.09-84 діє ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд; ГОСТ 12.4.026-76* відмінено в частині знаків пожежної безпеки. На зміну діє ДСТУ ISO 6309:2007.

17.3.5

7.2 Установки пожежогасіння

Пересувні установки слід передбачати для пожежогасіння продуктових насосних станцій, що розміщуються на площадках (відкритих або під навісом).

17.2.6

В будівлях продуктових насосних станцій на СНН підлягають обладнанню стаціонарними установками автоматичного пожежогасіння приміщення для насосів і вузлів засувок площею підлоги 300 м2 і більше.

В будівлях насосних станцій резервуарних парків магістральних нафтопроводів підлягають обладнанню стаціонарними установками автоматичного пожежогасіння приміщення для насосів і вузлів засувок на станціях продуктивністю 1200 м3/год і більше.

17.2.9

Приміщення насосних станцій ... з перекачування легкозаймистих та горючих рідин обладнують автоматичними установками пожежогасіння незалежно від площі

Табл. 3

п. 22

Приміщення для насосів і вузлів засувок у будинках продуктових насосних станцій на складах нафти та нафтопродуктів (крім резервуарних парків магістральних нафтопроводів) площею до 300 м2 обладнують автоматичними установками пожежної сигналізації; площею, більшою за 300 м2 обладнують автоматичними установками пожежогасіння.

Табл. 3

п. 35.3

Продовження таблиці В

1

2

3

4

5

Приміщення для насосів і вузлів засувок у будинках насосних станцій резервуарних парків магістральних нафтопроводів обладнують:

автоматичними установками пожежогасіння – незалежно від площі , на станціях продуктивністю 1200 м3/год і більше;

автоматичними установками пожежної сигналізації – незалежно від площі, на станціях продуктивністю меншою за 1200 м3/год

Табл..3

п. 35.4

Приміщення насосних станцій, що перекачують ЛЗР і ГР при об’ємі до 500 м3 повинні обладнуватися стаціонарними системами парогасіння, якщо не передбачена стаціонарна система піногасіння.

8.36

Запірне обладнання на паропроводах парогасіння (вентилі, задвижки) повинне бути розташоване у легко доступних місцях, зовні приміщень, на висоті 1,35 м від рівня майданчика.

8.45

Для подачі пара у зачинені приміщення перфоровані труби прокладаються по всьому внутрішньому периметру приміщення на висоті 0,2-0,3 м від підлоги. При цьому отвори труб розміщують так, щоб струмені парів, які виходять з них, були направлені горизонтально усередину приміщення.

8.47

Системи парогасіння повинні підключатися до постійно діючих виробничих паропроводів підприємства.

Місце підключення парогасіння до постійно діючих виробничих паропроводів на технологічних установках обирають у межах даної установки, а до паропровідної мережі підприємства – у межах не більше 50 м від межі установки або об’єкту.

Система парогасіння повинна підключатися через два послідовно встановлених вентиля (або дві задвижки) з встановленням між ними контрольної трубки з вентилем.

8.40

У якості внутрішніх розподільчих паропроводів стаціонарних систем парогасіння у закритих приміщеннях використовуються перфоровані труби. Отвори в перфорованих трубах для випуску пару повинні бути діаметром 4-5 мм. Для випуску конденсату з підвідних паропроводів і парових вводів повинні бути передбачені спускними, які розташовані у найбільш вузьких місцях за уклоном труб з таким розрахунком, щоб і конденсат і струмені пару не заважали діям обслуговуючого персоналу.

8.46

Приміщення насосних станцій ЛЗР і ГР при об’ємі, більшим за 500 м3 підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння.

Прил.1

Будинки і споруди підприємств повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до норм.

8.17

7.3 Протипожежне водопостачання

Витрати води з протипожежного водопроводу повинні забезпечувати гасіння і захист обладнання як стаціонарними установками, так і пересувною пожежною технікою.

8.22

Відстань від місця забору води із пожежних водоймищ до будинків і споруд категорій А,Б,В повинна бути не меншою за 20 м...

8.30

У приміщеннях насосних станцій категорій А,Б і В, які обладнані стаціонарною автоматичною системою пожежогасіння з шестикратним запасом піноутворювача, улаштування внутрішнього протипожежного водопроводу можна не передбачати. При цьому на живильних трубопроводах системи пожежогасіння необхідно влаштовувати внутрішні пожежні крани і ручні пінні стволи.

8.35; 8.43

Продовження таблиці В

1

2

3

4

5

8 Особливості проектування насосних станцій видаткових складів нафтопродуктів другої групи

Відстань від продуктових насосних станцій до зливно-наливних пристроїв (для залізничних і автомобільних цистерн) слід приймати не меншою за 10 м (для легкозаймистих нафтопродуктів) і 8 м (для горючих нафтопродуктів).

17.4.4

Відстані від продуктових насосних станцій до залізничних колій і автомобільних шляхів слід приймати відповідно до п.17.4.6 ВБН В.2.2-58.1

17.4.6

Приміщення продуктових насосних станцій ... повинні відокремлюватись від інших приміщень протипожежними перегородками І типу (для будівель і споруд І, ІІ, ІІІ-а ступеня вогнестійкості)

В місцях дверних прорізів в цих перегородках слід передбачати пороги з пандусами і двері у відповідності до вимог п.10.12 даних норм.

17.4.8

Продуктові насосні станції, що забезпечують відкачку нафтопродукту при аварії, повинні розміщуватись в окремому від резервуарів приміщенні або поза будівлею.

17.4.10

Примітка. 1 Вимоги російськомовних нормативних документів у таблиці перекладено на українську мову, термін “насосна” замінено на термін “насосна станція”.