2.1.2.6 У разі порушення протипожежного режиму
Рисунок 2.1 – Схема системи забезпечення пожежної безпеки насосних станцій
Торцеві ущільнення забезпечують герметизацію робочої порожнини насоса за рахунок контакту пласких торців спеціальних кілець, що обертаються і утворюють пару тертя.
У насосах, що перекачують нафтопродукти з температурою спалаху, вищою за 250 ºС для забезпечення герметичності улаштовують подвійний корпус. Зовнішнім корпусом є герметичний міцний кожух, виготовлений з високолегованої сталі, який має фланцевий роз’єм у вертикальній площині. Внутрішній корпус – кований або литий і має горизонтальний роз’єм [4].
Для усунення розлиття при витоках, в насосних станціях застосовується промислова каналізація, що складається з приймального резервуара, приймальних отворів, лотків. Підлога в насосних станціях улаштовується з нахилом у напрямку до лотків. Для прибирання розливів нафтопродуктів насосні станції обладнуються водяними стояками з гумовими шлангами, а також іншими засобами ліквідації витоків – піском, тирсою, відрами, совками [1].
Важливим засобом запобігання утворенню горючого середовища в закритих насосних станціях є витяжна вентиляція. Робота насосів є недопустимою, якщо вентиляція не працює або пошкоджена. Для витяжної системи місцевих відсмоктувань світлих нафтопродуктів, що улаштовується поряд з місцями ущільнень, передбачається блокування електродвигунів вентиляторів з пусковими пристроями насосів. На випадок неконтрольованих витоків насосні станції обладнуються додатковою автоматичною аварійною вентиляцією. Продуктивність її така, що разом з основною вентиляцією забезпечується не менше восьмикратного повітрообміну за годину по всьому внутрішньому об’єму приміщення. В системі аварійної вентиляції застосовується автоматичний контроль складу повітря. У випадку реєстрації аварійної концентрації небезпечних речовин в насосній станції відключаються насосні агрегати, агрегати допоміжних систем, крім вентиляційної. Відключення здійснюється одночасно з перекриттям засувок на матеріальних лініях. Автоматично вмикаються світлова та звукова сигналізації. Датчики газового контролю налаштовуються на діапазон від 5 % до 50 % нижньої концентраційної межі поширення полумя [1].
У насосних станціях відкритого типу наявність природної вентиляції значно зменшує імовірність утворення вибухопожежонебезпечних пароповітряних сумішей і знімає потребу в улаштуванні примусової вентиляції. Але, з іншого боку, постійна наявність неупорядкованих, інтенсивних повітряних потоків і неможливість їх усунення в разі потреби, сприяє розвитку пожежі і, крім цього, робить неможливим, або ускладнює, застосування деяких способів гасіння (наприклад - об'ємного).
2.1.1.2 Запобігання утворенню горючого середовища під час аварійних ситуацій
Найбільшу небезпеку створюють витоки, що відбуваються під час аварій, які виникають від механічних впливів, зокрема від дії вібрації і гідравлічних ударів. Виникненню вібрації запобігає правильний вибір насосів, їх ретельне регулювання, балансування деталей, що обертаються, і улаштування надійного фундаменту. Для запобігання гідравлічним ударам кількість обертів відцентрових насосів і кількість ходів поршня поршневих насосів змінюють повільно, на обв’язці насосів встановлюють перепускні та запобіжні клапани [28].
Для захисту насосних станцій від руйнування і максимального обмеження викидів горючих речовин до навколишнього середовища залежно від категорії вибухонебезпеки за НПАОП 0.00-1.41 улаштовують системи аварійного блокування під час розгерметизації:
для блоків І категорії вибухонебезпеки – установки автоматичних швидкодійних запірних і (або) відсікальних засобів з часом спрацювання, не більшим за 12 с;
для блоків ІІ і ІІІ категорій вибухонебезпеки – установки запірних і (або) відсікальних засобів з дистанційним керуванням і часом спрацювання, не більшим за 120 с.;
для блоків з відносним значенням енергетичного потенціалу Qв ≤ 10 допускається встановлення запірних засобів з ручним приводом. При цьому передбачається мінімальний час приведення їх у дію за рахунок раціонального розміщення (максимально припустимого наближення до робочого місця оператора), але не більший за 300 с [5].
При цьому має бути забезпечено умови безпечного відсікання потоків і виключено гідравлічні удари.
2.1.1.3 Запобігання утворенню горючого середовища під час ремонтних робіт
Для запобігання виникненню горючого середовища під час ремонтних робіт вживають запобіжних заходів, якими передбачається закриття засувок на матеріальних трубопроводах, зниження надлишкового тиску в насосі до атмосферного, звільнення насоса від горючої рідини, від’єднання насоса від діючих трубопроводів заглушками, промивання та пропарювання насоса. Тільки після цього його розбирають. Найбільш безпечним є централізований ремонт, коли пошкоджені насоси замінюють новими, а ремонт виконують у спеціальних цехах [28].
2.1.2 Запобігання утворенню в горючому середовищі джерел запалювання
2.1.2.1 Від електротехнічних приладів
З метою запобігання виникненню джерел запалювання від електричних проявів, в насосних станціях встановлюють електричні машини, апарати, обладнання, електропроводки та кабелі відповідно до класу зони (за НПАОП 40.1-1.32-01) з апаратами захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів. Закриті та відкриті насосні станції розташовують на відстані від повітряних ліній електропередач з урахуванням протипожежних розривів. Телефонні апарати, пристрої і обладнання систем пожежогасіння і пожежної сигналізації застосовують відповідно до їх рівня вибухозахисту та класу зони [3].
2.1.2.2 Від проявів атмосферної та статичної електрики
Для захисту від атмосферної та статичної електрики улаштовують захисне заземлення з опором не більшим за 100 Ом. Будівлі насосних станцій та зовнішні установки обладнують пристроями для захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів [25].
Під час технологічного процесу в насосних станціях необхідно чітко дотримуватись вимог НПАОП 0.00-1.29-97 “Правила захисту від статичної електрики”.
2.1.2.3 Від теплових проявів механічної енергії
Для запобігання займанню від іскор механічного походження під час налагоджувальних та ремонтних робіт, в насосних станціях використовують іскробезпечний інструмент. Деталі обладнання, що обертаються, захищають кожухами, щоб відвернути потрапляння до небезпечної зони сторонніх предметів, які внаслідок удару можуть утворити іскри [1].
Запобігання небезпечному розігріванню поверхні від тертя, зокрема підшипників, торцевих ущільнень, досягається ретельним регулюванням їх затискання, забезпеченням їх необхідною кількістю мастила і охолодженням. Для цього улаштовуються системи змащування та охолодження. Температура поверхонь, що труться, постійно контролюється датчиками або персоналом і підтримується на рівні, не більшому за 65 ºС.
Кришки каналізаційних колодязів на мережах і спорудах стічних вод із наявністю ЛЗР, ГР виготовляють з негорючих матеріалів, що не утворюють іскор під час ударів [1].
2.1.2.4 Від двигунів внутрішнього згоряння
Для захисту від іскор двигунів внутрішнього згоряння на небезпечному обладнанні передбачається улаштування іскрогасних пристроїв [28].
2.1.2.5 Під час проведення вогневих робіт
Проведення вогневих робіт дозволяється тільки після впровадження ряду запобіжних заходів, що спрямовані на виключення можливості утворення джерел запалювання. Ці заходи складаються з ретельної підготовки обладнання та місця проведення вогневих робіт: 1) очищення місця від горючих речовин та матеріалів; 2) встановлення спеціального металевого ящика для складання залишків (недогарків) електродів; 3) з’єднування зварювальних проводів за допомогою обтискання, зварювання, паяння або спеціальних затискачів; 4) заземлення електрозварювальної установки, а також використання справного зварювального обладнання, контролю протипожежного режиму під час та після проведення вогневих робіт, прибирання місця роботи після її закінчення тощо [12-20].