2.1.2.6 Внаслідок порушень протипожежного режиму

Щоб відвернути можливість внесення джерел запалювання до небезпечної зони ззовні, встановлюється протипожежний режим. Цей режим передбачає заборону використання відкритого вогню без дозволу на проведення вогневих робіт і відповідної підготовки до них, заборону куріння, проїзд автотранспорту без іскрогасників тощо.

Якщо виконуються передбачені заходи щодо запобігання виникненню джерел запалювання, імовірність виникнення пожежі значно зменшується. Але, як свідчить практика, не завжди можна гарантувати сумлінний підхід з боку персоналу до дотримання вимог безпеки, не завжди гарантоване якісне проведення ремонтних робіт, відповідність стану та якості обладнання вимогам умов експлуатування. Отже, виникнення джерел запалювання в насосних станціях ГР та ЛЗР не виключається [28].

2.2 Система протипожежного захисту

Протипожежний захист забезпечується комплексом організаційно-технічних заходів, спрямованих на виявлення пожежі та сповіщення про неї, обмеження її розвитку, забезпечення безпеки людей, вогнестійкості споруд, гасіння пожежі тощо.

2.2.1 Виявлення та сповіщення про пожежу

Виявлення пожежі забезпечується візуальним контролем під час здійсненні операцій з перекачування нафти та нафтопродуктів операторами та обслуговувальним персоналом. Контроль загазованості в приміщеннях насосних станцій здійснюється за допомогою стаціонарних газоаналізаторів [12-20].

Встановлення стаціонарних газоаналізаторів здійснюється на підставі вимог НАПБ А.01.001-2004 “Правила пожежної безпеки в Україні” та відповідно до галузевих (відомчих) нормативних документів.

Для сповіщення про пожежу використовуються ручні пожежні сповіщувачі, що встановлюються для виробничих будинків категорій А, Б і В – ззовні будинків біля виходів, на відстані один від одного, не більшій за 50 м.; для зовнішніх установок категорій А_з, Б_з і В_з – за периметром установки, не більшим за 100 м один від одного. Сигнал від автоматичних установок пожежної сигналізації об’єкта повинен виводитись на пульт централізованого пожежного спостереження і мати прямий телефонний зв’язок з найближчою пожежною частиною населеного пункту або об’єктової пожежної частиною (за її наявності). Приміщення операторних обладнують телефонним зв’язком [12].

2.2.2 Обмеження розвитку пожежі

2.2.2.1 Обмеження кількості горючої рідини, що може вилитися в аварійній ситуації

Для обмеження кількості горючої рідини, що може вилитися з пошкодженого обладнання внаслідок аварії, на вводах трубопроводів до насосної станції встановлюють запірну арматуру (засувки). На трубопроводах для легкозаймистих і горючих рідин, незалежно від температури і тиску середовища застосовується сталева запірна і регулювальна арматура. Вузли засувок, як правило, розташовуються поза будівлею насосної станції на відстані 3 м – від будівлі станції і 5 м – від відкритої станції, але не більшій за 50 м. Запірна арматура не встановлюється, якщо на вказаній відстані вона знаходиться у апарата [1,2].

Вузли засувок розташовують в одному приміщенні з насосами, якщо кількість основних робочих насосів (без урахування резервних вакуумних насосів для зачищення та інших допоміжних насосів) в цьому приміщенні становить:

- на СНН І та ІІ категорій – не більше за 6 насосів для рідин з температурою спалаху 120 °С і нижче (крім мазутів) або не більше за 10 насосів для рідин з температурою спалаху, вищою за 120 °С і для мазутів;

- на складах ІІІ категорії – не більше за 10 насосів для рідин з температурою спалаху 120 °С і нижче та за будь-якої кількості насосів для рідин з температурою спалаху, вищою за 120 °С;

- під час перекачування мазутів, що підігріваються за температури, нижчої на 10 °С від температури спалаху – не більше за 6 насосів на складах І та ІІ категорій і не більше за 10 насосів на складах ІІІ категорії [2].

У місцях розташування вузлів засувок в підлозі передбачається лоток для збирання стоків до приямку, глибина якого повинна бути не більшою за 0,5 м.

Кожне відділення закритої насосної станції проектують довжиною, не більшою за 90 м. При більшій довжині відділень насосні станції поділяють на відсіки протипожежними стінами з межею вогнестійкості, не меншою за REI 90. [1].

У разі розташування насосів під етажерками, навісами та на відкритих майданчиках через кожні 90 м довжини передбачаються такі заходи:

• встановлюють протипожежну стіну без прорізів до перекриття першого поверху або навісу з межею вогнестійкості, не меншою за REI 120;

• забезпечують відстань між насосами (зона) по всій ширині насосної станції не меншій за 6 м при улаштуванні у цьому коридорі водяної (пінної) завіси з інтенсивністю подавання води (піни), не меншою за 0,5 дм³/м²·с (уразі застосування піни – в розрахунку на робочий розчин піноутворювача);

• забезпечують відстань між насосами (зона) по всій ширині насосної станції, не менше за 15 м [1].

У разі розміщення насосів під етажерками передбачається можливість дистанційного зупинення насосів від постів ручного керування, які встановлені в безпечних місцях, в таких, де у випадку аварійної ситуації вплив небезпечних факторів пожежі не становить небезпеки для операторів [1].

2.2.2.2 Обмеження площі розлиття

З метою обмеження площі розлиття нафти та нафтопродуктів, в насосних приміщеннях підлогу улаштовують з негорючих та таких, що не просочуються нафтопродуктами матеріалів. Ухил підлоги повинен бути у бік спеціальних лотків і каналів. З метою запобігання розтіканню нафти і нафтопродуктів по території, насосні станції, розташовані на відкритих майданчиках під навісами, обладнують захисними боковими огородженнями, виконаними з негорючих матеріалів, які для створення умов природної вентиляції не доходять до підлоги і навісу насосної станції не менше ніж на 0,3 м [1].

2.2.2.3 Запобігання поширенню вогню по технологічних комунікаціях

Для запобігання поширенню вогню по технологічних комунікаціях виробничих стічних вод, на всіх випусках до каналізації встановлюються гідравлічні затвори. Висота стовпа рідини у гідравлічному затворі не повинна перевищувати 0,25 м.

На підприємстві встановлюють нагляд за справністю гідравлічних затворів. Експлуатування виробничої каналізації з несправними або неправильно виконаними гідравлічними затворами припиняють до усунення несправності [1,12-20].

2.2.2.4 Забезпечення необхідних протипожежних розривів

У разі виникнення пожежі в насосній станції, процес горіння нафтопродукту супроводжується потужним теплопередаванням до навколишнього середовища. Значна частина цього тепла передається об’єктам, що розташовані поряд. Тому між насосною станцією та іншими об’єктами передбачають протипожежні розриви [1,2,12-20].

Протипожежні розриви між насосними станціями та іншими будинками, технологічними установками, дорогами, проїздами визначаються будівельними нормами.

Величина протипожежних розривів залежить від категорії насосної станції, кількості рідини, що перекачується, тиску та продуктивності. Для будинків категорій А і Б протипожежні розриви збільшують на 25 %.