Прямокутне проекціювання

Проекціювання на одну площину проекції. Для побудови прямо­кутної проекції предмета його необхідно встановити перед площи­ною проекції таким чином, щоб одна з його сторін була паралель­на цій площині (мал. а), при цьому форма і розміри предмета на зображенні не спотворюються (мал. б). Але на цьому зображенні неможливо показати товщину (висоту) предмета. Якщо предмет є плоским, його товщину можна позначити літерою S перед чис­ловим значенням. Якщо предмет не можна вважати плоским, од­нієї проекції недостатньо для однозначного виявлення його форми, і його слід спроектувати за тими самими правилами на ще одну площину проекції.

Проекціювання предмета на одну площину: а-утворення проекцій; б-креслення

Невизначеність форми предмета за однією проекцією

Проекціювання на дві площини проекції.

Метод проекціювання на дві площини проекції розробив французький математик Гаспар Монж наприкінці XVIII ст. Площини проекції взаємно перпенди­кулярні та перетинаються між собою по лінії, яку позначають лі­терою X і називають віссю проекції (див. мал.). Проекція предмета на горизонтальну площину, що позначається літерою Н, назива­ється горизонтальною проекцією. Вертикальну площину проекції позначають літерою V і називають фронтальною, а проекцію пред­мета на цю площину — фронтальною проекцією.

Проекціювання предмета на дві площини проекції

Для побудови креслення фронтальну та горизонтальну площи­ни проекції суміщають в одну.

Взаємне розміщення фронтальної та горизонтальної проекції предмета

На кресленні предмета не показують межі площин проекції і лі­нію їх перетину. Горизонтальну проекцію завжди розташовують під фронтальною — у проекційному зв'язку . Порушувати це правило заборонено.

Креслення, що містить дві проекції предмета

Проектування на три площини проекції.

Я кщо двох проекції недостатньо для виявлення складної форми предметів, при побудови креслення необхідно користуватися трьома площинами про­екції . Третю площину проекції W називають профільною, а проекцію на неї — профільною проекцією. Профільна площина проекції розташована вертикально і перпендикулярна до горизон­тальної та фронтальної площин проекції одночасно. Для отриман­ня креслення площину W повертають на 90° вправо, а площину Н — вниз .

Проекціювання предмета на три площини

Взаємне розміщення трьох площин проекції предмета

Креслення складається з трьох зображень предмета, розмі­щених у проекційному зв'язку, при цьому профільна проекція розташована справа від фронтальної. При побудові зобра­жень використовуються допоміжні лінії 1 і 2

Побудова креслення, що містить три проекції предмета:

1-лінії проекційного зв’язку; 2-допоміжна пряма креслення

ВИКОНАННЯ І ЧИТАННЯ КРЕСЛЕНЬ

Послідовність побудови виглядів

Вигляд — це зображення повернутої до спостерігача видимої частини поверхні предмета. Зображення, отримане на фронталь­ній площині проекції, називають виглядом спереду, або головним виглядом. Цей вигляд повинен давати найбільш повне і чітке уяв­лення про предмет. Зображення на горизонтальній площині про­екції називають виглядом зверху, зображення на профільній пло­щині проекції — виглядом зліва. Кількість виглядів на кресленні повинна бути якнайменшою, але достатньою для повного уявлення про геометричну форму та розміри предмета. Назви виглядів на крес­ленні не пишуть.

Побудову креслення починають з розмічання прямокутників, які являють собою проекції габаритного паралелепіпеда та обмежу­ють обриси предмета на кожному вигляді: на фронтальній площи­ні проекції — довжину та висоту, на горизонтальній — довжину та ширину, на профільній — ширину і висоту. Усі прямокутники розміщують у проекційному зв'язку. На виглядах симетричних предметів позначають осі симетрії. При побудові елементів зобра­ження (вирізів, отворів тощо) для забезпечення кращого проекцій­ного зв'язку між ними доцільно скористатись лініями проекційного зв'язку. Для проведення таких ліній між виглядом зверху та ви­глядом зліва слід застосовувати допоміжну пряму креслення — лінію, яку проводять справа від вигляду зверху під кутом 45° до рамки креслення.

По закінченні побудови виглядів слід стерти всі допоміжні лі­нії, обвести всі видимі елементи зображення суцільною товстою основною лінією і нанести розміри

Прямокутні проекції точки.

Будь-який предмет можна уяви­ти як сукупність точок. Проекцією точки на будь-яку площину є точка перетину проекційного променя з площиною проекції (мал. а). Проекції точок на горизонтальну площину проекції по­значають малими літерами, на фронтальну — малими літерами зі штрихом, на профільну — малими літерами з двома штрихами. Наприклад, проекціями точки А на фронтальну і горизонтальну площини проекції є точки а' і а відповідно (мал. б), які зна­ходяться у проекційному зв'язку (мал. в).

Прямокутні проекції відрізка.

Відрізок проектується на площи­ну без спотворень (у натуральну величину), якщо він паралельний цій площині (на фронтальну площину проекції — на мал. а, на горизонтальну — на мал. 29 б). Якщо відрізок АВ перпендикуляр­ний до певної площини, то через точки А та В проходить один проектуючий промінь і проекції кінців відрізка збігаються в одній точці (на горизонтальній площині проекції — мал. 29 а, на фрон­тальній — мал. 29 б).

Якщо спрямувати погляд за ходом проектуючого променя вздовж відрізка АВ на рис. 29а, то проекція точки А на гори­зонтальну площину проекції неначе закриває проекцію точки В, тобто проекція а є видимою, а проекція Ь — невидимою. На рис. 296, навпаки, проекція точки В на фронтальну площину проекції є видимою, а проекція точки А — невидимою. Позначення неви­димих точок на зображенні беруть у дужки.

Проектування відрізка без спотворень: а — на фронтальну пло­щину проекції;

б — на горизонтальну площину проекції

Перевірте себе!

1. На мал. показано наочне зображення і креслення деталі. На трьох виглядах позначена проекція точки А. Побудуйте креслення та нанесіть на трьох виглядах проекції точки В, С, D. Позначте кольором на виглядах ребро ВС. На які площини ці ребро проектується в натуральну величину? Розфарбуйте іншим кольором на усіх виглядах зображення грані, яка не паралель на жодній із площин проекції.

2. Побудуйте необхідну кількість виглядів геометричних тіл, на­ведених на мал., та знайдіть задані точки.

3. На мал.. показано наочне зображення і креслення деталі. Ви­значте, скільки граней деталі паралельні горизонтальній пло­щини проекції, а скільки — перпендикулярні цій площині.

4. Установіть відповідність між елементами деталі, позначеними на наочному зображенні літерами, та проекціями цих елемен­тів, позначеними на кресленні цифрами. Запишіть відповідь у таблицю .