Методичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів №2 з теми:

Комп’ютерні мережі.

Навчальна дисципліна «Основи медичної інформатики»

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”

Курс ІІ

Кількість навчальних годин – 4 год.

Викладач Перебейнос А.О.

Харків – 2012р.

І. Актуальність теми

Використання систем дистанційної фіксації і трансляції фізіологічних параметрів, спостереження і контролю в режимі реального часу, телеконсультування пацієнтів дали змогу ви­вести амбулаторну медицину на якісно новий рівень, дійсно зробивши доступними цілодобові лікарські консультації, довічні профілактичні заходи, тривалий моніторинг, контроль і екстрену корекцію ключових параметрів життєдіяльності. Упровадження телемедицини в практику сімейного лікаря дає можливість повною мірою реалізувати концепцію згідно з якою кожна людина за допо­могою систем електронної охорони здоров’я повинна отриму­вати весь обсяг медичної допомоги (профілактичної, екстреної, планової і т. д.) у тому місці, де вона перебуває на даний мо­мент. Висока ефективність використання телемедицини в рам­ках цієї концепції полягає в обмеженні кількості ускладнень і несприятливих наслідків, у соціально-економічній вигоді, поліпшенні якості життя.

ІІ. Навчальна мета самостійної роботи:

Розширити знання про комп’ютерні мережі; про системи позалікарняного моніторингу

(=І)

Iіі. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліни	Знати
Інформатика	Комп’ютерні мережі
Сестинська справа	Спостереження за хворими
Фізика	Механіка. Електричний струм

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Комп’ютерні мережі, основні поняття.

2. Домашня телемедицина

ІІІ.3. Рекомендована література:

№	Автор	Назва	Стор.
1.	Л.О.Момоток та ін.	Основи медичної інформатики	107-130, 191-213
2.	В.П. Омельченко, А.А. Демидова	Практикум по медицинской инфоматике	257-284

ІІІ.4. Питання для самоконтролю:

1. Назвіть основні компоненти комп’ютерної мережі

2. Що таке телекомунікації?

3. Назвіть призначення систем моніторингу

4. У яких випадках використовують системи позалікарняного моніторингу?

5. Поясніть структуру системи моніторингу

1. Комп’ютерні мережі, основні поняття.

Елементарні загальні поняття про локальні мережі

Комп'ютери, що використовуються в межах одного закладу (наприклад, поліклініка, лікарня, санітарно-епідеміологічна станція та ін.), у тому числі і АРМ, звичайно об'єднують в ло­кальні обчислювальні мережі (ЛОМ). Таке об'єднання дає змо­гу значно прискорити обмін інформацією між різними фахів­цями для оперативного вирішення різних завдань: діагности­ки, лікування, консультування, управління роботою закладу та ін. Встановлено, що від 60 до 90 % інформації, потрібної для ефективної роботи закладу, циркулює всередині цього закла­ду. Основне призначення локальної мережі — забезпечення до­ступу до її ресурсів. Для організації роботи локальної мережі необхідні мережеві адаптери і канал зв'язку.

Таблиця 1. Топологія локальних мереж

Вид топології	Структура топології
Зіркоподібна (радіальна)	Усі абоненти з'єднані з центральним комп'ютером (сервером)
Кільцева	Усі вузли з'єднані в кільце і жоден з них не може повністю контролювати доступ до мережі. Інформація оброблюється поетапно
Шинна	Усі вузли мають одну лінію зв'язку. Кожен вузол використовує шину для зв'язку з будь-яким іншим вузлом. Запит, який передається одним із комп'ютерів мережі зі спільною шиною, отримують усі комп'ютери мережі, проте відповідає на цей запит той комп'ютер, якому його було адресовано
Деревоподібна	Вузли зв'язані один з одним розгалуженим каналом зв'язку. Центри обробки даних з'єднані один з одним через вузли зв'язку
Змішана	Вузли мережі з'єднані складнішим зв'язком

Мережевий адаптер — це технічний пристрій, що з'єднує ПК з каналами зв'язку. Мережевий адаптер підключають без­посередньо у вільний слот материнської плати ПК і до нього пристиковують канал зв'язку локальної мережі.

Канал зв'язку — високошвид кісна лінія зв'язку, щозв'язує всіх абонентів, для передачі інформації в цифровому форматі.

У мережах виділяють високопродуктивний комп'ютер для спільного використання — файловий сервер. Серед його за­вдань — зберігання та передача даних, управління базами да­них, друк на мережевому принтері та інші функції, необхідні для успішної роботи ЛОМ. Комп'ютери, які використовують ресурси мережі, називаються клієнтами. Устаткування, про­грами та дані об'єднують одним терміном "ресурси".

Структурною ознакою мереж є їхня топологія, яка характе­ризує зв'язки між комп'ютерами в мережі. Топологія локаль­них мереж — це спосіб об'єднання комп'ютерів у мережу та один з одним (табл. 1).

Кожна топологія має свої переваги та недоліки. Вибір виду топології мережі залежить від конкретних умов її викори­стання.

З розвитком ЛОМ медичних закладів вони можуть об'єд­нуватися в рамках районів, міст, області, регіону в глобальні мережі.

Для роботи регіональних комп'ютерних мереж (частина глобальної) може бути використана телефонна лінія. У цьому разі застосовують модем, а адресою ПК є номер телефону (циф­рова АТС). Модем перетворює дискретні сигнали ПК на анало­гові сигнали телефону та навпаки. Недоліком цього типу зв'язку є низька швидкість передачі даних.

При роботі в комп'ютерній мережі обмін даними між ПК відбувається за визначеним протоколом (порядок угод, які описують взаємодію між ПК мережі).

Елементарні загальні поняття про глобальні мережі

Локальні комп'ютерні мережі можна об'єднувати, навіть якщо між ними дуже велика відстань. При цьому використо­вують телефонні лінії, радіостанції, оптико-волоконні лінії, космічний супутниковий зв'язок та ін.

При об'єднанні мереж виникає міжмережеве об'єднання та утворюється глобальна комп'ютерна мережа, яка охоплює міс­то, область, країну, континент і навіть земну кулю.

При підключенні локальних мереж до глобальної важливу роль відіграє безпека інформаційного доступу, тобто мова йде про обмежений доступ зовнішніх користувачів до мережі. Для цього встановлюють так звані брандмауери, які виконують захисну функцію та перешкоджають несанкціонованому до­ступу.

Користувач спілкується з іншими абонентами мережі за до­помогою спеціального програмного забезпечення, яке має за­гальну назву "Телекомунікації".