Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ответы криминальное заг.част.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
537 Кб
Скачать
☆

36. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.

Під помилкою в кримінальному прані розуміється неправиль­не уявлення особи про юридичні властивості або фактичні ознаки вчинюваного нею діяння..

Юридична помилка полягає в неправильному уявленні особи про юридичні властивості вчиненого, його правову характеристи­ку.

При юридичній помилці особа може помилятися в зло­чинності чи незлочинності вчиненого нею діяння, його кваліфікації, виді чи розмірі покарання, передбаченого законом за це діяння. Від­повідно юридична помилка поділяється на три види: а) помилку в злочинності діяння; б) помилку в кваліфікації злочину; в) помилку у виді і розмірі покарання.

Фактична помилка — це неправильне уявлення особи про фактичні об'єктивні ознаки вчинюваного нею діяння. При фактич­ній помилці особа правильно оцінює юридичну, правову характери­стику певного діяння як конкретного злочину, проте помиляється у його фактичних ознаках.

Залежно від того, у змісті яких саме об'єктивних ознаках поми­ляється особа, розрізняють такі види фактичної помилки: а) помил­ку в об'єкті; б) помилку в характері діяння (дії або бездіяльності); в) помилку в причинному зв'язку; г) помилку в особі потерпілого.

Кримінальне право базується на принципі винної відповідаль­ності особи за вчинене нею діяння. Вина передбачає правильне аде­кватне відображення у свідомості суб'єкта як фактичних, так і юридичних ознак злочину. Однак у житті зустрічаються випадки, коли особа, вчиняючи конкретне діяння, помиляється в його фактич­них ознаках (у характері об'єкта чи предмета діяння, наслідків, при­чинного зв'язку) або неправильно оцінює його правову природу, юридичні властивості. В цих випадках у свідомості особи формуєть­ся помилкове уявлення про об'єктивну дійсність. Це може бути ви­кликано різними об'єктивними і суб'єктивними обставинами, при яких вчиняється діяння, і по-різному впливати на вирішення питан­ня про вину особи і її кримінальну відповідальність

37. Поняття і види стадій вчинення злочину.

Стадії вчинення злочину — це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації умислу, тобто характером діяння (дії або бездіяльності) і моментом його припи­нення. КК визнає злочинними і ка­раними три стадії вчинення злочину: 1) готування до злочину; 2) за­мах на злочин, що разом з готуванням до злочину становлять незакінчений злочин; 3) закінчений злочин.

Закінченим злочином визна­ється діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбачено­го відповідною статтею Особливої частини КК.

Незакінчений злочин — це умисне, су­спільна небезпечне діяння (дія або бездіяльність), яке не містить усіх ознак злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини ККу зв'язку з тим, що злочин не був доведений до кінця з причин, не залежних від волі винного.

Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів знарядь, підшукування спів­учасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спря­мованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведе­но до кінця з причин, що не залежали від її волі.