- •1.Поняття, предмет кримінального права України.
- •2.Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •4.Наука кримінального права
- •5.Поняття закону про кримінальну відповідальність
- •6.Структура кримінального кодексу України.Співвідношення Загальної та особливої частини кримінального права
- •7. Тлумачення кримінального закону.
- •8. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі
- •9.Поняття та ознаки кримінальної відповідальності.
- •11. Поняття злочину та його ознаки.
- •12. .Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •13. Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •14. Класифікація злочинів.
- •15. .Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •16.Елементи і ознаки складу злочину.
- •17..Види складів злочинів.
- •2. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.
- •18. Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •19.Поняття об'єкта злочину, його структура та значення.
- •1.Блага:
- •20. Предмет злочину.
- •21.Види об'єктів злочинів.
- •23. Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •24. Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •26. Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •27.Поняття і види субєктів злочину
- •28.Поняття неосудності та її критерії
- •29.Обмежена осудність.
- •31. .Поняття і значення вини, її форми та види.
- •32 Умисел та його види.
- •34. Змішана форма вини.
- •35.Мотив і мета злочину
- •36. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •37. Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •38. Закінчений злочин.
- •39. Незакінчений злочин та його види.
- •40. Готування до злочину.
- •41. Замах на злочин.
- •42. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
- •44. .Поняття і ознаки співучасті.
- •45. Види співучасників.
- •46. Форми співучасті.
- •47. Кримінальна відповідальність співучасників.
- •48. Причетність до злочину та її види.
- •49. Поняття та загальна характеристика множинності злочинів.
- •50. Поняття та види одиничного злочину.
- •51. Сукупність злочинів.
- •52. Повторність злочинів.
- •53. Рецидив злочинів.
- •54. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •55. Поняття необхідної оборони, її відмінність від крайньої необхідності.
- •56. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діння.
- •57. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як обставина, що виключає злочинність діння.
- •58. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •59. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку з дійовим каяттям.
- •60. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку з примиренням винного з потерпілим.
- •61. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку з передачею особи на поруки.
- •62. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку із зміною обстановки.
- •63. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку із закінченням строків давності.
- •64. Поняття покарання. Мета покарання.
- •65. Система покарань.
- •66. Основні покарання.
- •67. Додаткові покарання.
- •68. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові.
- •69. Принципи та загальні засади призначення покарання.
- •70. Обставини, що пом якшують та обтяжують покарання.
- •71. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •72. Призначення більш м якого покарання, ніж передбачено законом.
- •73. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •74. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •75. Правила складання покарань.
- •76. Поняття звільнення від покарання та його види.
- •77. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •78. Умовно-дострокове звільення від відбування покарання.
- •79. Заміна невідбутої частини покарання більш м яким.
- •80. Звільнення від покарання за хворобою.
- •81. Звільнення від покарання у зв язку з амністією та помилуванням.
- •82. Поняття судимості.
- •83. Погашення судимості. Зняття судимості.
- •84. Поняття інших заходів кримінально-правового характеру.
- •85. Примусові заходи медичного характеру, примусове лікування.
- •86. Спеціальна конфіскація.
- •87. Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб.
- •88. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •89. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, та особливості їх призначення.
- •90. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
9.Поняття та ознаки кримінальної відповідальності.
Кримінальна відповідальність – це різновид юридичної відповідальності. Кримінальній відповідальності підлягає лише особа, винна у вчинені злочину, або така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння (ч.1 ст.3 КК).
Ознаки кримінальної відповідальності:
1) це особливий елемент у механізмі кримінально-правового регулювання, в межах якого здійснюється реагування держави на вчинений особою злочин;
2) офіційна оцінка поведінки особи як злочину, а її самої як злочинця може здійснюватись лише судом в обвинувальному вироку (ч.1 ст.62 КУ, ч.2 ст.3 КК);
3) кримінальна відповідальність тягне несприятливі наслідки для злочинця, іноді вони зводяться лише до визнання судом особи винною у вчинені злочину і тим самим її осуду з боку держави, але у більшості таких випадків такий осуд поєднується із застосування конкретного заходу кримінально-правового впливу, передбаченому кримінальним законом.
10. Підставами кримінальної відповідальності є: 1) наявність юридичного факту - вчинення діяння, забороненого кримінальним законом; 2) таке діяння за соціальним змістом завдало або загрожувало завдати шкоду певним благам або іншим цінностям; 3) зазначене вище діяння вчинено фізичною осудною особою, яка досягла встановленого в законі віку кримінальної відповідальності; 4) під час вчинення діяння особа не перебувала під впливом будь-якої сили або примусу, яким вона не могла протистояти; 5) відсутні інші обставини, які відповідно до закону виключають злочинність діяння.
11. Поняття злочину та його ознаки.
Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Три ознаки злочину: суспільна небезпечність діяння, винність і передбаченість діяння в законі про кримінальну відповідальність.
Суспільна небезпечність як матеріальна ознака злочину полягає в тому, що діяння або заподіює шкоду відносинам, які охороняються кримінальним законом, або містить у собі реальну можливість заподіяння такої шкоди. Це — об'єктивна властивість злочину, реальне порушення відносин, що склалися в суспільстві.
Другою обов'язковою ознакою злочину, що виражає його внутрішній психологічний зміст, є винність. У цій ознаці відбивається найважливіший принцип кримінального права — принцип суб'єктивного ставлення, тобто відповідальності тільки за наявності вини, що випливає зі ст. 62 Конституції України. Частина 2 ст. 2 КК закріпила цей принцип, вказавши, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обов'язковою ознакою злочину є також його протиправність. Протиправність як формальна ознака злочину означає передбачення його в кримінальному законі. Кримінальна протиправність тісно пов'язана із суспільною небезпечністю: вона є суб'єктивним вираженням об'єктивної, реальної небезпечності діяння для суспільних відносин, її законодавчої оцінки. Тому кримінальна протиправність — юридична, правова оцінка суспільної небезпечності, закріплена в законі. Саме суспільна небезпечність, її ступінь визначає об'єктивні межі протиправності.
3 ознакою протиправності пов'язана четверта обов'язкова ознака злочину — його караність. Під караністю розуміють погрозу застосування покарання за злочин, що міститься в кримінально-правових санкціях. Караність за своєю сутністю випливає із суспільної небезпечності і протиправності діяння. Діяння тому і є кримінальне караним, що воно суспільне небезпечне і передбачене кримінальним законом як злочин.