Рекомендації педагогам та батькам по роботі з дітьми, схильними до девіантної поведінки та труднощами у навчанні.

Що може зробити педагог:

• Виявлення у підлітків якостей, здібностей, умінь, які можуть отримати позитивну оцінку в колективі, і їх розвиток.

• Залучати підлітка до колективної роботи, періодична звітність його перед колективом і оцінка колективом його успіхів.

• Надання допомоги підлітку для відновлення його дружніх відносин в школі та поза нею.

• Систематичне заохочення за успіхи.

• Поступове привчання до правильного відношення до критики.

• Доручення підлітку не завжди цікавих справ для нього, але необхідних для колективу.

• Естетичне виховання при особливій увазі до естетики одягу та поведінки.

• Навчання правильній самооцінці особистості та вчинків, здійснення допомоги при самовихованні.

• Поступове залучення підлітка до керівництва колективною роботою.

• Систематичне здійснення допомоги підлітку в навчальній та іншій роботі, в спілкуванні з ровесниками.

• Залучення підлітка до участі в добрих справах по відношенню до ровесників, молодших, хворих та людей похилого віку.

• Направлення на психоневрологічне обстеження, лікування нервових, психічних, соматичних відхилень.

Як розмовляти з «важким» підлітком?

Під час розмови з підлітком необхідно позбутися повчального тону (а так само всі поточні справи й особисті проблеми) і приділити час і увагу тільки співрозмовнику, при цьому дотримуючись деяких правил:

• Поважати співрозмовника;

• Говорити з ним як з рівним;

• Аргументувати свою точку зору, залишаючи за підлітком право розділяти її або заперечувати;

• Показувати, що він цікавий як людина й співрозмовник;

• Дотримуватись кодексу честі;

• Учитель має право бути некомпетентним у якійсь сфері життя і визнає таке саме право за підлітком;

• розмовляти тільки про те, про що підліток готовий говорити, «не лізти в душу», надати йому право на мовчання;

• Бути готовим вислухати шокуючи подробиці життя підлітка й підтримати його;

• Делегувати підлітку відповідальність з а власну поведінку й ухвалення рішень;

• Дотримуватись права на конфіденційність приватної бесіди; бути толерантним до звичок, способу життя та ідеалів співрозмовника.

Про що розмовляти з «важким» підлітком?

1. Навчання – улюблені й не дуже предмети, причини неуспіху, взаємини з учителями, участь у громадській роботі, випадки порушень дисципліни.

2. Плани на майбутнє щодо продовження навчання, вибору професії, здатність ураховувати майбутні труднощі й тверезо оцінювати свої можливості.

3. Взаємини з однолітками: перевага одного близького друга або компанії приятелів, становище серед товаришів («душа компанії», «переслідуваний», «ізгой», «незалежний одинак» тощо), причини вибору приятелів з певними особистими якостями, за спільністю захоплень тощо.

4. Захоплення сьогодні й у минулому (під чиїм впливом було зроблено вибір, які досягнуті результати, чому захоплення забуто та ін..).

5. Взаємини з батьками, внутрішньо сімейні стосунки: склад родини (хто названий першим, про кого забув згадати, хто займався його вихованням, найбільш близький член родини, з ким у родині конфліктні взаємини. Причина конфлікту). Якщо родина розпалася, необхідно з’ясувати, у якому віці був підліток, коли це сталося, його ставлення до розлучення батьків, чи підтримує контакт із тим з них, хто пішов із родини.

6. Порушення поведінки в минулому: прогули занять, дрібне хуліганство, паління, уживання алкоголю, знайомство з різними наркотичними засобами, втечі з дому, чи був затриманий або взятий на облік міліцією.

7. Найскладніші події в минулому й реакція на них. Наявність колись у минулому суїцидних думок. Перенесені захворювання: як вони позначилися на навчанні й на становищі серед однолітків. Наявність сьогодні або в минулому порушень сну, апетиту, самопочуття та настрою.

8. Сексуальні проблеми (спочатку підлітку треба пояснити, що вчителя ці питання цікавлять не самі по собі, а з метою з’ясувати можливе переживання із цього приводу й одержати більш повне уявлення про його характер; необхідно попередити, що всі повідомлювані учнем відомості без його згоди нікому з рідних, знайомих не будуть передані):

   • Перша закоханість і пов’язані із цим психічні травми;

   • Самооцінка своєї привабливості;

   • Початок статевого життя та потайливе побоювання із приводу своєї сексуальної неповноцінності.