Література

1. Бэрон Р., Ригардсон Д. Агрессия. - СПб: "Питер", 1999 – 352 с.

2. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми. – М.: Педагогика", 1991.

3. Вайзман И. Реабилитационная педагогика. – М.: "Наука", 1996. – С. 140-141.

4. Василькова Ю.В., Василькова Т.А. "Социальная педагогика". – М.: "Академия", 1999.

5. Демичева А.В. "Девиантное поведение в современном украинском обществе" - 1999. - № 2. – С. 94-98.

6. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. –М.: Педагогика, 1989.

7. Зинкевич-Евстигнеева Т., Пестовская И., Пискунов А. Рождение личности. // Школьный психолог. – №4, 2000 г., / – 175 с.

8. История социальной педагогики: Хрестоматия – учеб.: Учеб.пособие/ Под ред.М.А.Галагузовой.- М.: Гуманит.изд. центр ВЛАДОС, 2000

9. Калошин В.Ф. Позитивне мислення: щастя, здоров’я,успіх. – Вид. група «Основа», 2008. – 256 с.

10. Кондратьев Н.Ю. "Психолого-педагогическая работа со школьниками девиантами" //Психологическая наука и образование. – 1999. - № 3-4. - С. 46-65.

11. Корнилова Т.В. и др. Факторы социального и психологического неблагополучия подростков в показателях методик стандартизированного интервью и методов наблюдения // Вопросы психологии. - 2001. - № 1. - С. 107.

12. Майерс Д. Социальная психология. - СПб: Издательство "Питер", 1999. - С. 483-532.

13. Маліхіна Т. Психолого - педагогічна робота з попередження аморальної поведінки підлітків // Рідна школа. - 1999. - № 9. - С.50-53.

14. Манушин Э.А. // Педагогика. – 1996. – №1.С. 125)

15. Нагаев В.В., Толстых В.Г. "Основные направления социально-психологической, терапевтической и правовой реабилитации подростков девитантов" //Вестник психоциальной работы. - 2001. - № 3. - С. 40 - 47.

16. Оржеховська В.М.Профілактика правопорушень серед неповнолітніх/Навчально-методичний посібник.-К.,1996.

17. Павлютенков Є.М.. Орієнтуватися на життєву компетентність людини. Школа життєтворчості особистості: Науково-методичний збірник / Ред.кол. В.М.Доній (голова), Г.М.Несен (заст.голови), І.Г.Єрмаков (наук.ред.) та ін. – К.: ІСДО, 1995.– 480с.

18. Превентивная педагогика: Учебное пособие КондрашоваЛ.В.. – К.: Вища школа, 2005.

19. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности //Психологический журнал. - 1996. - №5. - С. 3-18.

20. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. – М.: издательство ВЛАДОС, 2000. - Кн. 1 - 384 с.

21. Саранулова С. "Неординарна та девіантна поведінка дітей" //Світло. - 2001. - №1. - С. 43-45.

22. Семенюк Л.М. "Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции". – М.-Воронеж: НПО "Модэк" 1996. - 96с.

23. Столяренко А. Д. Основы психологии: Практикум. - Ростов: изд. "Феникс", 2000. - 576с.

24. Тагирова Г.С. Психолого-педагогическая коррекционная работа с трудними подростками.- Педагогическое общество России, 2003

25. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості та детермінанти його побудови // Мистецтво життєтворчості особистості: У 2 ч. Ч.1. Теорія і технологія життєтворчості: Наук.-метод. Посібник. – К, 1997. – С, 206-227.

26. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: структурно-генетичний підхід: Автореф. дис... д-ра психол. наук. – К.,1 994.

27. Фіцула М.М. Педагогічні проблеми перевиховання учнів. Видання друге, доповнене, перероблене.-Тернопіль, 1999.

ДОДАТКИ.

Додаток 1. Типи класифікацій відхилень у поведінці

1. Класифікація І.Кона

2. Класифікація В.Кондрашенко

 

Додаток 2.

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ СХИЛЬНОСТІ

ДО ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ

(М. Горська)

Мета: виявлення схильності індивіда до девіантної поведінки.

Форма проведення: індивідуальна чи групова.

Час: 30-45 хв.

Вік: із 14 років.

Інструкція досліджуваному. Зараз вам зачитають твердження, навпроти кожного з них ставте оцінку за таким принципом: якщо твердження вам підходить - то 2, якщо не зовсім підходить - 1, якщо зовсім не підходить — 0.

Бланк опитувальника

1. Я часто невпевнений у своїх силах.

2. Нерідко мені здається безвихідним становище, з якого можна було б знайти вихід.

3. Я часто залишаю за собою останнє слово.

4. Мені важко змінювати свої звички.

5. Я часто червонію через дрібниці.

6. Неприємності мене часто засмучують, і я впадаю у розпач.

7. Нерідко в розмові я перериваю співрозмовника.

8. Мені важко переключитися з однієї справи на іншу.

9. Я часто прокидаюся вночі.

10. При великих неприємностях я беру провину на себе.

11. Мене легко роздратувати.

12. Я дуже обережний у зміні свого життя.

13. Я легко впадаю у розпач.

14. Нещастя і невдачі нічого мене не вчать.

15. Мені доводиться часто робити зауваження іншим.

16. У суперечці мене важко переконати.

17. Я переймаюся навіть через уявні неприємності.

18. Я часто відмовляюся від боротьби тому, що вважаю її марною.

19. Я хочу бути авторитетом для оточення.

20. Нерідко не полишають думки, яких слід було б позбу­тися.

21. Мене лякають труднощі, з якими зіткнуся в житті.

22. Нерідко почуваюся беззахисним.

23. У будь-якій справі я не задовольняюся малим, а хочу досягти максимального успіху.

24. Я легко зближуюся з людьми.

25. Я часто звертаю увагу на свої недоліки.

26. Інколи у мене буває пригнічений настрій.

27. Мені важко стримувати себе, коли я гніваюсь.

28. Я дуже хвилююсь, якщо в моєму житті несподівано щось змінюється.

29. Мене легко переконати.

30. Я відчуваю розгубленість, коли у мене виникають труд­нощі.

31. Мені більше подобається керувати, а не підкорятися.

32. Нерідко я виявляю упертість.

33. Мене хвилює стан мого здоров'я.

34. У скрутні хвилини я іноді поводжуся, як дитина.

35. У мене різка жестикуляція.

36. Я неохоче йду на ризик.

37. Я важко витримую очікування чогось.

38. Я думаю, що ніколи не зможу виправити своїх не­доліків.

39. Я - мстивий.

40. Мене засмучують навіть незначні порушення моїх планів.

Обробка результатів

I. Шкала тривожності: 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37.

II. Шкала фрустрації: 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38.

ІІІ Шкала агресії: 3, 7, 11, 15, 19, 23, 37, 31, 35, 39.

ІV Шкала ригідності: 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 26, 40.

Інтерпретація результатів

Для кожної групи можлива кількість балів від 0 до 20, де «0» визначається як невиявлений прояв цієї характеристики.

І. Шкала тривожності - визначає рівень здатності індивіда до відчуття тривоги:

0-7 балів - низький рівень тривожності;

8-11 балів - середній рівень тривожності;

12-16 балів - високий рівень тривожності;

17 балів і більше - дуже високий рівень тривожності.

II. Шкала фрустрації — виявляє ступінь розчарування, яке виникає через реальні або уявні перешкоди, що заважають до­сягненню мети:

0-7 балів - низький рівень фрустрації; 8-9 балів - середній рівень фрустрації; 10-15 балів - високий рівень фрустрації;

16 балів і більше - дуже високий рівень фрустрації.

III. Шкала агресії — виявляє підвищену психологічну актив­ність, прагнення до лідерства через застосування сили до інших людей. Для суїцидентів допускається зниження агресивності

від 10 до 0:

0—10 балів — низький рівень агресивності; 11—12 балів — середній рівень агресивності; 13—16 балів — високий рівень агресивності;

17 і більше — дуже високий рівень агресивності.

IV. Шкала ригідності - ускладнення у зміні визначеної суб'єктом діяльності за умов, що така перебудова справді потрібна. Для осіб із суїцидальною поведінкою — 13 балів і вище:

0-10 балів — низький рівень ригідності;

11-12 балів — середній рівень ригідності;

13-16 балів — високий рівень ригідності;

17 балів і більше — дуже високий рівень ригідності.

Психолог додає всі бали за 4 шкалами і визначає показник схильності до суїцидальної поведінки:

0-38 балів — рівень схильності до суїцидальної поведінки низький;

39-45 балів — рівень схильності до суїцидальної поведінки потребує уваги до підлітка;

46 балів і більше — рівень схильності до суїцидальної по­ведінки високий, потрібна корекційна робота.

10