2. Оптимізація складу комплекту.

При допущенні детермінування (постійності) процесів взаємодії машин в комплекті – узгодження по продуктивності може бути доведено до узгодження по ритму робочого процесу машин – детермінована модель:

, де

W_в.м. – продуктивність ведучої машини; W_д.м. – продуктивність допоміжних машин; Т_об. – час 1 циклу (обороту) автомобіля, с.; Т_ц^пр. – час простою автомобіля під навантаженням, с.

По цій формулі визначається число допоміжних автомобілів в збалансованих комплексах.

Виразимо параметри Т_об. і Т_ц^пр. для комплектів екскаватор-автосамоскид. При цьому, час завантаження визначається числом циклів (числом ковшів грунту) екскаватора, необхідних для завантаження транспортного засобу (n), і часом 1 циклу екскаватора Т_ц.

, де

t_зм. – час, що необхідний для зміни автосамоскиду у екскаватора. Кількість ковшів екскаватора знайдемо за формулою (див. лекцію 8).

Отримане значення кількості ковшів перевіряється по умові не перевищення вантажопідйомності транспортного засобу.

Але в зв’язку з непостійністю параметрів Т_об. і Т_ц^пр в реальних умовах експлуатації, завжди виникає неритмічність взаємодії машин в комплекті, і відповідно простій або автомобілів, або вантажних засобів. Втрати продуктивності при цьому в порівнянні з розрахунком по ідеалізованій детермінованій моделі можуть складати від 15 до 35%.

Для уникнення таких відхилень використовують вірогіднісні моделі. При описанні вірогіднісних процесів взаємодіючих машин в комплекті використовують методи теорії масового обслуговування.

3. Методика оцінки ефективності комплектів екскаватор-самоскид.

Землерийно-транспортні комплекти екскаватор-самоскид дуже широко використовуються як в будівництві, так і інших масових роботах. Розглянемо методику оцінки ефективності також для комплектів, які працюють за аналогічною схемою паралельно-працюючих допоміжних машин.

Визначимо критерії оцінки ефективності і оптимізації складу комплектів типу екскаватор-автосамоскид. Для комплекту машин в складі екскаватора і m самоскидів можна записати:

, грн./год, де

С_є.роб. – питома собівартість роботи комплекту машин; С_м-год – вартість машино-години роботи екскаватора, грн./год.; W_е.к. – годинна продуктивність комплекту машин, м³/год.; m – кількість автосамоскидів; С_а-год. – вартість машино-години роботи самоскиду.

Годинну продуктивність комплекту машин при умові узгодження продуктивностей ведучої і допоміжних машин комплекту можна визначати по продуктивності екскаватора:

, ,

або по загальній продуктивності самоскидів:

,

де q_с – вантажопідйомність самоскиду; – коефіцієнт використання вантажопідйомності самоскиду; К_пр. – коефіцієнт нерівномірності завантаження самоскидів (0,75...0,85); К_в – коефіцієнт внутрізмінного використання комплекту машин по часу; Т_ц – тривалість робочого циклу екскаватора; Т_об. – тривалість одного обороту самоскиду; К_рх – коефіцієнт розрихлення матеріалу.

Після певних перетворень отримаємо уточнене значення питомої собівартості роботи комплекту машин:

грн./м³,

де С_{тр.1 км} – питома вартість транспортування матеріалу на 1 км.; L – відстань перевезень.

Таким чином, уточнене значення С^уточ._є.роб. крім продуктивності вартостей машино-години і авто-години комплекту, додатково враховує змінні транспортні затрати – питому собівартість транспортування, яка залежить від питомих транспортних затрат на 1 км.