Лекція 21. Економічне обґрунтування витрат на впровадження нових транспортних засобів.

1. Річний економічний ефект.

Визначення річного економічного ефекту базується на співставленні приведених затрат по базовій і новій техніці, або двох варіантах нової техніки.

Приведені затрати по і-тому варіанту являють собою суму собівартості і нормативного прибутку:

,

де - собівартість одиниці продукції по і-тому варіанту, грн;

- нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

- питомі капітальні вкладення в виробничі фонди по і-тому варіанту, грн.

Собівартість переробки 1 тони і-того вантажу: ,

де - кількість і-того вантажу, що переробляється;

- експлуатаційні річні витрати для переробки і-того виду вантажу:

,

де - основна і додаткова заробітна плата по категоріях робітників;

- затрати, що витрачаються на паливо, електроенергію, стиснуте повітря;

- витрати на обтиральні і змащувальні матеріали;

- процент амортизаційних відрахувань;

- капітальні вкладення;

- затрати на всі види ремонту (крім капітального) і технічне обслуговування машин;

- затрати на швидкозношувальну оснастку (стрічки, конвеєрні і гальмівні, стальні канати), а також на транспортування, перестановку, догляд при відсутності вантажу і інше;

- економія від прискорення перевантажувального процесу.

Витрата палива , кг на 1 кВт/год, для двигунів внутрішнього згоряння відповідно складе: дизельного палива від 0,25 до 0,3 і від 0,08 до 0,11; бензину відповідно від 0,39 до 0,46 і від 0,12 до 0,16. Чим більша потужність двигуна, тим менша питома витрата палива.

Витрати на змащувальні, обтиральні і допоміжні матеріали можуть бути прийняті відповідно для самохідних кранів 0,2; екскаваторів – 0,25; навантажувачів і конвеєрів – 0,2 витрат на електроенергію або паливо.

2. Капітальні вкладення на механізацію і автоматизацію вантажних робіт

Капітальні вкладення на механізацію і автоматизацію навантажувально-розвантажувальних робіт і складських операцій для зручності співставлення при порівнянні варіантів рекомендується визначати, як суму витрат, розподілену на:

1. Закупівлю машин і обладнання до них з урахуванням їх доставки і монтажу;

2. Влаштування дистанційного, автоматичного або програмного керування, якщо воно не передбачено в самих машинах, але передбачається в зв’язку з новим варіантом механізації, а також на теле- і радіоустановки, пов’язані з роботою навантажувально-розвантажувальних машин і засобів;

3. Допоміжні засоби, що спеціально будуються для роботи навантажувально-розвантажувальних і транспортних машин (гаражі і пункти для зарядки акумуляторних батарей електронавантажувачів, облаштування електричної силової і освітлювальної мережі, ремонтні майстерні);

4. Шляхове обладнання і розвиток навантажувально-розвантажувального фронту;

5. Складські пристрої з врахуванням витрат на санітарно-технічні пристрої, водопровідну мережу, енергозабезпечення, забезпечення стиснутим повітрям, газом;

6. побутові пристрої – душові, роздягальні, кімнати відпочинку;

7. Закупівля нового рухомого складу або модернізація існуючого, зв’язаного з застосуванням даної механізації.

Вартість поточного ремонту і технічного обслуговування може бути прийнята від 2до 5% початкової вартості машини.

Нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень приймаємо приблизно 0,3, але він вираховується щороку, виходячи із загального економічного стану держави і конкретної галузі.

При визначенні річного економічного ефекту повинна бути забезпечена співставність порівнюваних варіантів нової і базової техніки за:

1. Об’ємом виконаної роботи;

2. Якісними параметрами транспорту;

3. Фактором часу;

4. Соціальними факторами виробництва, включаючи вплив на зовнішнє середовище.

Впровадження нового технічного рішення визначається умовами, що витрати по ньому будуть нижчі, ніж при співставному (базовому) варіанті. Межею економічної відповідності прийняття варіанту і проведення тих чи інших заходів є рівність приведених річних затрат по новій чи модернізованій техніці і базовій (існуючій) при нормативному коефіцієнті окупності капітальних затрат.

Річний економічний ефект від використання нових технологічних процесів комплексної механізації і автоматизації, способів організації виробництва і праці, що забезпечують економію ресурсів при одній і тій же роботі:

,

де - приведені затрати на одиницю роботи, що виконується відповідно базовою і новою технікою, грн.;

- річний об’єм виробництва продукції (роботи) з допомогою нової техніки в натуральних одиницях (т., м³);

Коли новий варіант і порівнюваний попередній або базовий мають однакові незмінні якісні показники, тоді економічний ефект від нового, варіанта що приймається може бути визначений як різниця приведених затрат по цих варіантах.

Якщо при новому варіанті кількість продукції буде перевищувати ту, що раніше виконувалась при співставному (або базовому), то тоді необхідно враховувати приведені затрати на переробку додаткової продукції при визначенні економічного ефекту:

,

де - приведені затрати на виробництво одиниці об’єму додаткової продукції;

- відповідно експлуатаційні і капітальні затрати по першому і другому варіантах на одиницю продукції.

При визначенні річного економічного ефекту в складі капітальних вкладень виробників і споживачів техніки враховуються як безпосередні капітальні вкладення, так і інші одноразові затрати, необхідні для створення і використання техніки незалежно від джерел їх фінансування.

До них відносяться затрати на:

1. Закупівлю, доставку, монтаж, демонтаж, технічну підготовку, наладку і запуск виробництва;

2. Поповнення оборотних фондів, пов’язаних із створенням і використанням нової техніки;

3. Необхідні виробничі площі і інші елементи основних фондів, безпосередньо пов’язаних з виробництвом і використанням нової і базової техніки;

4. Технічні заходи і пристрої, що попереджують наслідки негативного впливу експлуатації техніки на природне середовище, а також на умови праці (шум, температура в приміщеннях, охорона праці).