3.5. Правила посилань і цитування на використані джерела

Посилання в тексті магістерської роботи на використані літературні джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань та сторінкою, виділеними квадратними дужками, наприклад, «...у роботі [4, с.7]...».

Існують загальні правила цитування, які відносяться до найбільш точного викладу ідей автора. Наприклад, текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться із збереженням особливостей авторського написання. Таким чином, не допустимо перекручення думок автора. При необхідності скорочення авторського тексту припустимий пропуск слів, речень, які замінюються трьома крапками. Можливе непряме цитування в формі переказу тексту, яке повинне максимально точно відбивати думки автора і супроводжуватися відповідним посиланням на джерело.

У посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. Наприклад, у посиланні слід писати: «... у розділі 4...», «...дивись 2.1...», «...на рис.1.3...» або «...на рисунку 1.3 ...», «...у таблиці 3.2 ...», «...(див.3.2)...», «...за формулою (3.1)...», «... у рівняннях (2.1)-(2.5)...», «...у додатку Б...».

3.6. Оформлення списку використаних джерел

Бібліографічний апарат магістерської роботи складається з бібліографічного списку (списку використаних джерел) і бібліографічних посилань, які оформлюються відповідно до чинних стандартів таких, як: ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила», ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура правила оформлення», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ДСТУ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», ДСТУ 6095:2009 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Правила скорочення заголовків і слів у заголовках публікації», ДСТУ 7093:2009 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Скорочення слів і словосполук, поданих іноземними європейськими мовами».

Повнота бібліографічного списку і посилань указує на ступінь ознайомлення автора магістерської роботи з наявною літературою щодо проблеми дослідження. Список використаних джерел — елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Список використаних джерел слід розміщувати: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні наукових робіт), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Принцип розташування в списку бібліографічних описів джерел - "слово за словом". Записи рекомендується розташовувати:

1. при збігу перших слів - за алфавітом других і т.д.;

2. при декількох роботах одного автора - за алфавітом заголовків;

3. при авторах-однофамільцях - по ідентифікуючих ознаках (молодший, старший, батько, син - від старших до молодшого);

4. при декількох роботах автора, написаних їм у співавторстві з іншими, - за алфавітом прізвищ співавторів.

При алфавітному способі розташування бібліографічних описів джерел їхній список звичайно нумерують. Зв'язок бібліографічних записів з основним текстом установлюється за допомогою прізвища автора і року видання.

Нижче приведені приклади бібліографічного опису різних видів.