2.4. Основна частина роботи

У першому розділі, який складається з трьох підрозділів, подається теоретичний аналіз та обґрунтування проблеми, що досліджується, розглядається її суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження, методичні підходи тощо. Важливим на цьому етапі є аналіз, огляд та вивчення літературних джерел, щоб з’ясувати в якому стані в сучасній науці перебуває дана проблема, що досліджено іншими авторами в цьому напрямі, а які моменти не досить вивчені, або взагалі не розглядалися. Після одержання даних за результатами літературного аналізу і формулювання попередніх висновків необхідно порівняти точки зору, які існують у класичній науці та практиці, висловити свою точку зору з даної проблеми. Це дозволить виявити ступінь новизни. Для цього необхідно методично правильно виконати теоретичне дослідження. Спочатку складається список літератури, з якого обираються джерела, які найбільш відповідають темі дослідження. З кожного джерела виписуються цитати і формується картотека, в якій джерела описуються згідно з діючими стандартами. Відразу ж необхідно правильно заповнювати ці картки, щоб надалі не довелося повторно брати книгу, статтю для уточнення, наприклад, кількості сторінок у ній. Збір літератури є важливим етапом для наступного оформлення її списку, а також для того, щоб у найкоротший термін знайти необхідне джерело для посилання на нього при написанні наукової статті, або підрозділу роботи. Ідеальний варіант – комп’ютерна картотека, в якій файли систематизуються таким чином, щоб швидко знайти потрібну інформацію.

Почати вивчення літератури можна з перегляду журналів останніх років, що стосуються об’єкта дослідження. Для цього слід переглянути в бібліотеці журнали, монографії, реферативні журнали з тематики роботи. Досить ефективним є використання реферативних журналів. Наприклад, у російському журналі (видавництво ВІНІТІ) випуски спеціалізовані за галузями знань. У цьому журналі зібрані всі статті за певний період часу. До кожної статті є анотація, де стисло розкривається зміст й основні висновки. Також дається повний і точний бібліографічний опис статті. Це дозволяє швидко знайти джерело, в якому опублікована потрібна стаття, доповідь або тези. Ще спосіб, який дозволяє швидко сформувати перелік джерел за темою дослідження - це використання електронного каталогу бібліотек ДонНУ, ім. Крупської, Інституту економіки промисловості НАН України та ін.

Використання підручників, навчальних посібників для написання магістерської роботи небажано, бо вони вважаються джерелами повторної інформації.

Наукова робота економічного напряму є специфічною в тому плані, що теоретичні положення слід супроводжувати статистичними даними, які ілюструють те чи інше положення. Збір статистичної інформації є трудомістким етапом роботи. Для цього необхідно знати, де можна знайти таку інформацію. Можливо використовувати статистичні щорічники України, Донецької області, статистичні дані підприємств або Інтернет-сайти. Наприклад, сайт Головного управління статистики у Донецької області – http://www.donetskstat.gov.ua/index.php, каталог видань Головного управління статистики у Донецькій області http://www.donetskstat.gov.ua/catalogue/index.php, журнал „Статистика”.

Теоретичний розділ не повинен бути компіляцією чужих думок, навіть за умов використання посилань. Грамотно зроблений огляд літературних джерел передбачає зіставлення думок, методик, концепцій різних авторів. Автор магістерської роботи має показати своє відношення до цих положень і зробити відповідні висновки, а також запропонувати свої концептуальні положення вирішення поставленої наукової проблеми.

Другий розділ магістерської роботи має аналітико-дослідницький характер і складається з трьох підрозділів. На основі аналізу статистичних та інших джерел інформації оцінюється стан об'єкта дослідження: подається загальна характеристика процесу, розглядаються позитивні і негативні сторони досліджуваної проблеми, досягнення і сучасні тенденції розвитку. Разом з тим, студент повинний виявити критичний підхід до аналізу проблеми, вміти побачити невикористані резерви. Для цього він складає діагностичні таблиці, графіки і т.п., використовує статистико-економічні, економіко-математичні методи, обчислювальну і комп'ютерну техніку.

Матеріали цього розділу повинні базуватися на ретельному вивченні діючого законодавства, інструкцій і інших нормативних матеріалів, на всебічному і глибокому аналізі статистичного і фактичного матеріалу, зібраного в процесі магістерської практики. У цьому розділі виконується ретельний економічний аналіз з використанням економіко-математичних та статистичних методів і моделей факторного аналізу. Просте зіставлення плану і факту, або даних звітного і базисного періодів для магістерської роботи зовсім недостатньо.

Для виконання фінансово-економічного аналізу необхідні дані не менше як за три останні роки. Вони повинні розраховуватися в порівняних цінах, щоб уникнути впливу інфляції.

Інколи розрахунки не слід виконувати безпосередньо в тексті. Їх доцільно наводити у додатках. У тексті роботи повинні бути тільки результати, зведені у таблиці або подані як рисунки.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми цього розділу мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність і стан явищ та процесів, що досліджуються, розкрити їх особливості та тенденції розвитку, створити базу для виявлення невикористаних резервів удосконалення діяльності підприємства.

Завданням третього розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій щодо удосконалення предмета дослідження на базі основних теоретичних положень, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також з урахуванням результатів аналізу, проведеного у другому розділі дослідження.

Третій розділ найскладніший. Для обґрунтування пропозицій з вдосконалення тих чи інших явищ, реалізації резервів необхідні, як правило, відповідні методики. Цей фактор потрібно враховувати при складанні календарного плану виконання роботи, де на написання третього розділу доцільно приділяти більше уваги.

Необхідно звернути увагу на два методично важливих моменти. Це розробка математичної моделі й організаційно-економічного механізму її реалізації.

Практика виконання магістерських робіт свідчить, що найчастіше використовується економетрична модель для прогнозування тих чи інших параметрів. Існує безліч добре досліджених економіко-математичних моделей, які можна застосовувати для виконання робіт кожного напряму. Завдання полягає в змістовній економічній постановці задачі. Потім необхідно підібрати тип математичної моделі. Наприклад, моделі лінійного, динамічного програмування, економіко-статистичні, імітаційні моделі та ін. Для цього необхідно переглянути літературу з економіко-математичного моделювання де є приклади моделей. Це завдання виконується за допомогою консультанта і керівника роботи. Після визначення завдання і написання математичної моделі необхідно провести її апробацію для перевірки працездатності й адекватності результатів реальної ситуації. Математична модель повинна витікати з предмету дослідження і бути гармонійною складовою частиною цього дослідження, на базі якої можна було б робити обґрунтовані рекомендації та висновки. В умовах ринкової економіки більш прийнятні імітаційні моделі, які дозволяють отримувати масиви вихідних параметрів на базі перебору вхідних параметрів.

Заходи і рекомендації з удосконалення предмета дослідження повинні підтверджуватися розрахунками економічного ефекту.